Обробка сигналів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Обробка сигналів — галузь схемотехніки, електротехніки і прикладної математики, яка досліджує теорію перетворення як цифрових, так і аналогових сигналів, що є змінними в часі або просторі фізичними величинами. Це можуть бути такі сигнали як звук, електромагнітне випромінювання, зображення, покази датчиків, наприклад, в біологічних дослідженнях це електрокардіограма, сигнали систем управління, телекомунікаційні сигнали та інші. Під обробкою сигналів розуміють математичні, статистичні, обчислювальні, евристичні і лінгвістичні аспекти, формалізації і методи для представлення, моделювання, аналізу, синтезу, вияву, відновлення, зондування, витягу, вивчення, безпеки або судово-медичної експертизи.

Напрями застосування[ред.ред. код]

Існує безліч напрямів обробки сигналів, що залежить від їх природи. Для аналогових сигналів перетворення може являти собою посилення, фільтрацію, модуляцію і демодуляцію. Для цифрових сигналів існують алгоритми фільтрації, стиснення, виявлення і виправлення помилок та ін. Із основних напрямів можна виділити наступні:

Посилання[ред.ред. код]