Обрізання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обрі́зання
Обрізання

Обрі́занняхірургічна операція усування(видалення) частини зовнішніх статевих органів.

Існує поняття жіночого та чоловічого обрізання. У чоловіків практикують обрізання крайньої плоті, наприклад при при фімозі чи парафімозі, або з гігієнічною метою. Обрізання також є важливим елементом практики деяких релігій.

У побуті, коли говорять про обрізання(як операцію), мають на увазі чоловіче обрізання.

Статевий член після високого обрізання

Історія[ред. | ред. код]

Обрізання практикувалось ще у стародавньому Єгипті як обов'язкова складова місцевих обрядів. З погляду гігієни, в умовах гарячого клімату та дефіциту води, обрізання мало певну доцільність. Цю нескладну хірургічну операцію робили не раніше восьмого дня життя новонародженого, бо раніше згортання крові недостатнє для швидкого загоєння.

Обрізання в Біблії[ред. | ред. код]

Обрізання — одна з небагатьох заповідей в П'ятикнижжі.

Бог заповідав обрізання Аврааму і всім його домочадцям чоловічої статі словами:

« То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі бу́де обрізаний у вас. І бу́дете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами. А кожен чоловічої ста́ті восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з пото́мства твого. Щодо обрі́зання, — нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, — і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним. А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєі крайньої плоті, то стята буде душа та з наро́ду свого, — він зірвав заповіта Мого!" »

— Бут. 17:10-14

Практика[ред. | ред. код]

Надмірно довга крайня плоть може бути показанням до обрізання.

В практиці вітчизняної урології найчастіше використовують часткове обрізання крайньої плоті, коли залишається покритою 2/3 поверхні голівки, вуздечку (яка має багато кровоносних судин та нервових закінчень) при цьому максимально щадять і здебільшого зберігають повністю (залишається частина крайньої плоті на нижній поверхні статевого члена). Розшаровані листки крайньої плоті обов'язково прошивають декількома вузловими швами (особливо область вуздечки і дорсальної вени статевого члена) або коагулюють. Залишати розшарованим листки (подібно до того, як це виконується в ритуальних обрізаннях) украй неправильно оскільки між ними може накопичуватися кров з подальшим нагноєнням і некрозом.

Крім того застосовують також традиційний круговий розтин крайньої плоті (особливо при гіпертрофічному фімозі, парафімозі та при ускладненнях венеричних захворювань — шанкрі, баланопоститі тощо).

Наслідки[ред. | ред. код]

Післяопераційний госпітальний період після обрізання звичайно не більше 1 доби.

Міжнародна організація охорони здоров'я рекомендує обрізання у чоловіків як складову профілактики ВІЛ-інфекцій. Вилучення крайньої плоті приводить до того, що слизова оболонка, яка покриває голівку статевого члена, товстішає, і це робить її менш проникною для вірусів. Дослідження, проведені у 2005 році, показали, що передача ВІЛ від жінок до чоловіків під час сексу скорочується на 60%, якщо чоловіки обрізані (можливо, і за рахунок зменшення площі слизової, через яку може проникнути вірус).[1]

Джерела[ред. | ред. код]

Дивитись також[ред. | ред. код]