Обрізання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обрізання

Обрі́зання — хірургічна операція усування(видалення) частини зовнішніх статевих органів.

Сцена обрізання. Зображення на єгипетській гробниці (бл. 2500 р. До н. е. Е.)

Існує поняття жіночого та чоловічого обрізання. Обрізання також є важливим елементом практики деяких релігій.

У чоловіків практикують обрізання крайньої плоті (наприклад, при при фімозі чи парафімозі, або з гігієнічною метою), також голівки (при омозолінні) та рідше тіла статевого члена (наприклад, при травматичних ушкодженнях). У побуті, коли говорять про обрізання (як операцію), мають на увазі чоловіче обрізання крайньої плоті.

Статевий член після високого обрізання

Історія[ред. | ред. код]

Обрізання здавна практикувалося у багатьох народів. Обрізання як ініціація хлопчиків-підлітків практикувалося в релігії аборигенів Австралії і у деяких примітивних племен Африки. Так Геродот в Історії пише:

Тільки три народи на землі споконвіку піддають себе обрізання: колхи, єгиптяни і ефіопи. Фіникіяне ж і сирійці, що в Палестині, самі визнають, що запозичили цей звичай у єгиптян. А сирійці, які живуть на річках Фермодонт і Парфении, і їх сусіди-макрони кажуть, що лише недавно перейняли обрізання у єгиптян. Адже це єдині народи, роблять обрізання, і всі вони, очевидно, наслідують цього звичаю єгиптян. Що до самих єгиптян і ефіопів, то я не можу сказати, хто з них і у кого запозичив цей звичай. Адже він, очевидно, дуже древній.

Також обрізання існувало у фінікійців, у народів Ханаана: аммонитян, едомітян і моавитян. Існування його у вавілоняниассирійців не доведене; у філістимлян обрізання не було. Практика обрізання крайньої плоті у близькосхідних народів засвідчена з III тис. До н. е. На малюнку, що представляє сцену цього обряду у древніх єгиптян, зображення ножа нагадує собою форму ножів кам'яного періоду. Це почасти свідчить, що початок цього звичаю губиться в далекій давнині. Спочатку цей обряд був пов'язаний з ритуалом ініціації, переходу до дорослого життя, який давав серед іншого право одружуватися.

У більшості народів обрізання відбувається над хлопчиками та юнаками 10-17 років (в Стародавньому Єгипті - на 14-му році) і складає як би присвята в чоловіки, офіційне визнання статевої зрілості.

Обрізання в Біблії[ред. | ред. код]

Обрізання — одна з небагатьох заповідей в П'ятикнижжі.

Бог заповідав обрізання Аврааму і всім його домочадцям чоловічої статі словами:

« То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі бу́де обрізаний у вас. І бу́дете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами. А кожен чоловічої ста́ті восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з пото́мства твого. Щодо обрі́зання, — нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, — і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним. А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєі крайньої плоті, то стята буде душа та з наро́ду свого, — він зірвав заповіта Мого!" »

— Бут. 17:10-14

Практика[ред. | ред. код]

Надмірно довга крайня плоть може бути показанням до обрізання.

В практиці вітчизняної урології найчастіше використовують часткове обрізання крайньої плоті, коли залишається покритою 2/3 поверхні голівки, вуздечку (яка має багато кровоносних судин та нервових закінчень) при цьому максимально щадять і здебільшого зберігають повністю (залишається частина крайньої плоті на нижній поверхні статевого члена). Розшаровані листки крайньої плоті обов'язково прошивають декількома вузловими швами (особливо область вуздечки і дорсальної вени статевого члена) або коагулюють. Залишати розшарованим листки (подібно до того, як це виконується в ритуальних обрізаннях) украй неправильно оскільки між ними може накопичуватися кров з подальшим нагноєнням і некрозом.

Крім того застосовують також традиційний круговий розтин крайньої плоті (особливо при гіпертрофічному фімозі, парафімозі та при ускладненнях венеричних захворювань — шанкрі, баланопоститі тощо).

Наслідки[ред. | ред. код]

Післяопераційний госпітальний період після обрізання звичайно не більше 1 доби.

Міжнародна організація охорони здоров'я рекомендує обрізання у чоловіків як складову профілактики ВІЛ-інфекцій. Вилучення крайньої плоті приводить до того, що слизова оболонка, яка покриває голівку статевого члена, товстішає, і це робить її менш проникною для вірусів. Дослідження, проведені у 2005 році, показали, що передача ВІЛ від жінок до чоловіків під час сексу скорочується на 60%, якщо чоловіки обрізані (можливо, і за рахунок зменшення площі слизової, через яку може проникнути вірус).[1]

Джерела[ред. | ред. код]

Дивитись також[ред. | ред. код]