Обрізання Христове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обрізання Христове
CircumcisionofChrist.JPG

Обрізання Господнє - християнське свято, що відзначається в Католицькій церкві і Православній церкві.

Дата[ред. | ред. код]

Відзначається в католицизмі 1 січня по григоріанському календарю, в православ'ї - також 14 січня, але або по юліанському, або по новоюліанському календарю (дата юліанського календаря відповідає в XX і XXI століттях 14 січня григоріанського і Новоюліанського календарями), в залежності від того, який стиль прийнятий в конкретній помісній Церкві.

У Україні дата Обрізання Господнього широко відома в світському контексті як «Старий Новий рік», так як до 1918 збігалася з початком нового року (так званим цивільним новоліттям).

Богословське значення[ред. | ред. код]

Свідоцтва про святкування Обрізання Господнього у Східній Церкві починаються з IV століття. На восьмий день після народження немовля Ісус, по законам Старого Заповіту, прийняв обрізання, встановлене для всіх єврейських немовлят чоловічої статі в знак Заповіту Бога з праотцем Авраамом і єврейським народом:

Ти і все твоє потомство, майбутні покоління твоїх нащадків, повинні дотримуватися моєї угоди. Ось угода між мною і тобою, якої маєш дотримуватись ти і твоє потомство: кожен чоловік серед вас мусить бути обрізаний. У вас буде обрізана крайня плоть, і це стане знаком угоди між мною і вами. Кожен хлопчик, якому сповниться вісім днів,— кожен, хто народиться у твоєму домі, і кожен, хто куплений у чужинця й не належить до твого потомства,— буде обрізаний; так робитимете з покоління в покоління. Кожен чоловік, народжений у твоєму домі чи куплений тобою, має бути обрізаний. Цей знак на вашому тілі буде доказом моєї угоди, укладеної на віки. Якщо ж в якогось чоловіка не буде обрізана крайня плоть, то він буде знищений з-посеред народу. Він порушив мою угоду.

Буття   17: 10 -14

При здійсненні цього обряду Божественному Немовляті було дано ім'я Ісус (Спаситель), що було провіщено Архангелом Гаврилом ще в день Благовіщення Пресвятій Діві Марії:

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

Лк   2: 21

.

За тлумаченням Отців Церкви, Господь, Творець закону, прийняв обрізання, даючи приклад, як людям слід неухильно виконувати Божественні закони ( «Не думайте, що Я прийшов порушити закон або пророків: не порушити прийшов Я, але виконати»( Мф   5: 17).

Святитель Димитрій Ростовський писав: «В обрізанні Владика наш явив більше смирення, ніж в народженні Своєму: в народженні Він прийняв образ людини..., в обрізанні ж Він прийняв образ грішника, як грішник зазнаючи біль, покладену за гріх».

Свято Обрізання Господнього нагадує християнам, що вони вступили в Новий Завіт з Богом і «обрізані обрізанням нерукотворним, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні» ( Кол   2: 11).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]