Обіточне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Обіточне
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Чернігівський
Рада/громада Обіточненська сільська рада
Код КОАТУУ 2325585001
Облікова картка Обіточне 
Основні дані
Засноване 1822
Населення 832 (2001)[1]
Площа 3,85 км²
Густота населення 216,1 осіб/км²
Поштовий індекс 71231
Телефонний код +380 6140
Географічні дані
Географічні координати 47°08′38″ пн. ш. 36°27′44″ сх. д. / 47.14389° пн. ш. 36.46222° сх. д. / 47.14389; 36.46222Координати: 47°08′38″ пн. ш. 36°27′44″ сх. д. / 47.14389° пн. ш. 36.46222° сх. д. / 47.14389; 36.46222
Середня висота
над рівнем моря
136 м
Місцева влада
Адреса ради 71231, с. Обіточне, вул. Леніна, 42а; тел. 9-71-24
Карта
Обіточне is located in Україна
Обіточне
Обіточне
Обіточне is located in Запорізька область
Обіточне
Обіточне

Обіто́чне — село в Україні, в Чернігівському районі Запорізької області. Населення становить 630 осіб (1 січня 2015)[2]. Орган місцевого самоврядування — Обіточненська сільська рада.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Обіточне знаходиться на берегах річки Обитічна, біля конусоподібної сопки Обаташ. Нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Сахно (Бердянський район). На річці зроблено кілька невеликих загат. Село розташоване за 25 км від Чернігівки та за 18 км від залізничної станції Верхній Токмак-I.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Село засноване 1815 року селянами з сусідньої Попівки, нині Смирново, які в свою чергу прибули з слободи Попівка, нині Полтавська область. Від свого заснування й до 1859 р. хутір Обіточний вважався хутором Попівки. Перших поселенців було 4 чоловіки й дві жінки, а в 1826 році на хуторі було приблизно 40 дворів. З початком заселення основним заняттям було скотарство, а з другої половини XIX ст. скотарство витіснилося землеробством. На початку XX ст. в селі збудовано церкву й церковно-парафіяльну школу. Обіточне від заснування й до 1923 р. належало до Попівської волості.

Станом на 1886 у селі Попівської волості Бердянського повіту Таврійської губернії мешкало 923 особи, налічувалось 142 дворових господарства[3]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1468 осіб (799 чоловічої статі та 669 — жіночої), з яких 1374 — православної віри[4].

Унаслідок революції й громадянської війни в селі утвердилася радянська влада. Результатом воєнного комунізму й продрозкладки виник голод 1921–1922 років. Понад 100 обіточан померло з голоду. Унаслідок нової економічної політики вдалося дещо покращити життя селян. У 1927 році більшовики беруть курс на «розкуркулення». Майно 14 найбагатших селян конфісковано й вони змушені були виїхати на Донбас. 4 осіб за супротив колективізації засуджено, вислано до таборів на Півночі, де вони померли.

Наслідком антиселянської політики влади став голодомор 1932–1933 років; у селі від голоду померло приблизно 210 жителів. Через це у 1934 р. в село переселили 30 сімей росіян.

Попри негаразди завдяки важкій праці селян зміцнилася матеріальна база колгоспу, збудовано клуб, дитсадок, перед війною збудовано семирічну школу.

З початком сталінсько-гітлерівської війни більшість чоловіків пішла на фронт. У полі й удома залишилися жінки й підлітки. Під час окупації фашисти знищили євреїв, 43 юнаків і дівчат забрано до насильної праці в Німеччині. На фронтах воювало 207 жителів села, 88 з них загинуло.

За післявоєнні роки збудовано школу, дитсадок, клуб, інші споруди. На території села є одне з найстаріших в Україні сільськогосподарське професійно-технічне училище, яке нині є філією Осипенківського СПТУ. Воно засноване в 1893 р. як нижча с.-г. школа першого розряду. За понад 100 років училище підготувало більше ніж 15 тис. спеціалістів.

14 вересня 2015 року у Обіточному працівники комунального підприємства зняли монумент Леніна — рішення про демонтаж сільрадою було прийняте ще в червні 2015-го[5].

Мова[ред.ред. код]

Населення за рідною мовою (2001)
українська мова російська білоруська
94.59% 4.81% 0.24%

Економіка[ред.ред. код]

  • "Саєнко" фермерське господарство

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Населення населених пунктів Запорізької області за даними перепису 2001 року
  2. Чернігівська територіальна громада - Запорізька область - Децентралізація влади
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-218)
  5. На Запоріжжі демонтували ще один пам'ятник Леніну

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с. — ISBN 966-8132-60-2.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.