Овсянников Дмитро Микитович
| Дмитро Микитович Овсянников | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Дмитрий Никитович Овсянников | ||||||||||||
| Народження |
29 грудня 1923 с. Нижня Любовша | |||||||||||
| Смерть |
13 червня 1998 (74 роки) Москва | |||||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | |||||||||||
| Країна |
 СРСР→РФ | |||||||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | |||||||||||
| Вид збройних сил |
 ВПС СРСР | |||||||||||
| Освіта | Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна | |||||||||||
| Роки служби | 1941–1979 | |||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||
| Звання |
 Генерал-майор авіації | |||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
Дмитро́ Мики́тович Овся́нников (29 грудня 1923 — 13 червня 1998) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945). Генерал-майор авіації.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 29 грудня 1923 року в селі Нижня Любовша (Орловська область РФ) у селянській родині. Росіянин. У 1940 році закінчив вечірній Балашихинський механічний технікум Московської області. Одночасно працював токарем на заводі в Москві. Навчався в Московському аероклубі.
У Червоній Армії з жовтня 1941 року. У 1942 році закінчив Качинську військову авіаційну школу пілотів. На фронтах німецько-радянської війни з серпня 1943 року.
Командир ланки 74-го гвардійського штурмового авіаційного полку (1-й гвардійський штурмовий авіаційний корпус, 1-а повітряна армія, 3-й Білоруський фронт) комсомолець гвардії лейтенант Овсянников до лютого 1945 року здійснив 113 бойових вильотів, знищив 11 танків, 60 автомашин, а також багато живої сили противника, збив 2 літаки.
19 квітня 1945 року Овсянникову Дмитру Микитовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Після війни Д. М. Овсянников продовжував службу у ВПС СРСР. У 1955 році закінчив Військово-повітряну академію. Багато років прослужив на відповідальних посадах в Головному штабі ВПС.
З грудня 1979 генерал-майор авіації Д. М. Овсянников у запасі. Жив у Москві. Помер 13 липня 1998 року. Похований в Москві на Троєкурівському кладовищі.
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений також орденами:
- Леніна
- двома Червоного Прапора
- Богдана Хмельницького 3-го ступеня
- Олександра Невського
- двома Вітчизняної війни 1-го ступеня
- Вітчизняної війни 2-го ступеня
- Червоної Зірки
- «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня
- медалями
Посилання[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
- Інформація про нагороди Д. М. Овсянникова на сайті «Подвиг народа» (рос.)
| |||||||
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Народились 29 грудня
- Народились 1923
- Померли 13 червня
- Померли 1998
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Випускники Військово-повітряної академії імені Ю. Гагаріна
- Генерал-майори авіації (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Богдана Хмельницького III ступеня (СРСР)
- Кавалери ордена Олександра Невського
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня
- Уродженці Орловської області
- Радянські льотчики Другої світової війни
- Герої Радянського Союзу — росіяни
- Члени КПРС
- Уродженці Верховського району