Оге Нільс Бор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Оге Бор)
Перейти до: навігація, пошук
Оге Нільс Бор
Aage Niels Bohr
Нільс Бор, 1955 рік
Нільс Бор, 1955 рік
Народився 19 червня 1922(1922-06-19)
Копенгаген, Данія
Помер 8 вересня 2009(2009-09-08) (87 років)
Копенгаген, Данія
Місце проживання Копенгаген
Громадянство Данія Данія
Alma mater Університет Копенгагена
Галузь наукових інтересів ядерна фізика
Заклад Інститут Нільса Бора
Копенгагенський університет
НОРДІТА
Науковий керівник Нільс Бор
Член Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Папська академія наук, Національна академія наук США[1], Польська академія наук і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: один з авторів колективної моделі ядра
Батько Нільс Бор
Мати Margrethe Nørlund[d]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1975)

CMNS: Оге Нільс Бор на Вікісховищі
Nobel prize medal.svg

Оге Нільс Бор (дан. Aage Niels Bohr; 19 червня 1922, Копенгаген, Данія — 8 вересня 2009, там само) — данський фізик. Член Данської королівської академії наук (1955), низки інших академій світу. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1975).

Біографія[ред.ред. код]

Оге Бор народився в Копенгагені в сім'ї Маргарет і Нільса Бора, був їх четвертою дитиною. Вирісши серед таких фізиків, як Вольфганг Паулі і Вернер Гейзенберг, він також став захоплюватися фізикою. У 1940, через кілька місяців після окупації Данії, Оге Бор вступив в Копенгагенський університет і незабаром став асистувати батькові при написанні статей та листів. У жовтні 1943 силами Опору був переправлений разом з батьком на човні до Швеції, а звідти на бомбардувальнику в Англію. Як асистент Нільса Бора, брав участь у роботі над атомним проектом, в 1944 - 1945 був співробітником Лос-Аламоської національної лабораторії.

У серпні 1945 Оге Бор повернувся в Данію і продовжив навчання, через рік отримавши ступінь магістра. 1946 він став співробітником Інституту теоретичної фізики (Інститут Нільса Бора), проходив стажування в Принстонському і Колумбійському університетах (з січня 1949 по серпень 1950, під керівництвом Ісидора Рабі). Там він познайомився з Джеймсом Рейнуотером і Беном Моттельсоном, з яким продовжив співпрацю після повернення до Копенгагена. Їх спільна робота дозволила розвинути на початку 1950-х років так звану колективну (узагальнену) модель ядра. У 1958 разом Д. Пайнс вони запропонували так звану надтекучої модель ядра, розглянувши можливість існування надтекучості адронів у ядрах. Надалі Бор і Моттельсоном працювали над узагальненням знань про структуру ядра у вигляді монографії, перший том якої «одночастковий рух» вийшов у 1969, другий том — «Деформації ядра» — в 1975. Робота Оге Бора в області теорії ядра послужила приводом для вручення Нобелівської премії з фізики за 1975 "За відкриття взаємозв'язку між колективним рухом і рухом окремої частинки в атомному ядрі і розвиток теорії будови атомного ядра, що базується на цієї взаємозв'язку " (Спільно з Моттельсоном і Рейнуотером).

Одночасно з роботою в Інституті Оге Бор викладав у Копенгагенському університеті, з 1956 — у званні професора. Після смерті Нільса Бора в 1962 очолив Інститут і був його директором до 1970. З 1957 Оге Бор входив до керівництва Інституту теоретичної атомної фізики (Nordisk Institut for Teoretisk Atomfysik, НОРДІТА), в 1975 - 1981 був його директором. В останні роки життя він сконцентрувався на викладацькій діяльності.

У 1950 Оге Бор одружився на Марієтті Соффер, від якої мав чотирьох дітей. Після її смерті він одружився вдруге (у 1981) на Бенте Мейер Шарфф.

Нагороди[ред.ред. код]

  • Медаль папи Пія XI (1963)
  • Премія «Атом для світу» (1969)
  • Медаль імені X. Ерстеда (1970)
  • Медаль імені Е. Резерфорда Лондонського фізичного товариства (1972)
  • Нобелівська премія з фізики (1975)
  • Медаль імені О. Ремер (1976)

Публікації[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. NNDB — 2002.