Оглан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Огла́н — тюркський титул. Дослівно — «син», «княжич». Носився Чингізидами, що не займали ханського престолу. Зустрічається в документах 14 — 16 століття. Інші назви — оклан, огул.