Огляд цінностей світу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
World Values Survey
Тип Неприбуткова асоціація
Рік заснування 1981; 41 років тому (1981) (зареєстрована як неприбуткова асоціація World Values Survey в Швеції, Стокгольм)
Розташування Президія і Секретаріат у Відні, Австрія (Institute for Comparative Survey Research); Управління зовнішніх зв'язків в Стокгольмі, Швеція (Institute for Future Studies); Архів в Мадриді, Іспанія (JDS Surveys)
Ключові фігури Президент: Christian Haerpfer (Австрія), Віце-президент: Alejandro Moreno (Мексика), Віце-президент: Christian Welzel (Німеччина), Генеральний секретар: Bi Puranen (Швеція), Скарбник: Alejandro Moreno (Мексика), Члени: Pippa Norris (США) Marta Lagos (Чилі), Eduard Ponarin (Росія), Президент-засновник: Рональд Інґлегарт (США), Директор Архіву: Jaime Diez-Medrano (Іспанія)
Вебсайт http://www.worldvaluessurvey.org/

Огляд цінностей світу або Дослідження цінностей світу (англ. World Values Survey, WVS) — глобальний дослідницький проект, який досліджує цінності і переконання людей, як вони змінюються з плином часу, і який соціально-політичний вплив вони мають. Реалізація проекту здійснюється всесвітньою мережою соцілогів, які починаючи з 1981 року проводили репрезентативні національні опитування в майже 100 країнах світу.

The WVS вимірює, моніторить та аналізує: підтримку демократії, толерантність до іноземних та етнічних меншин, підтримку гендерної рівності, роль релігії та зміни в рівнях релігійності, вплив глобалізації, ставлення до оточуючого середовища, роботи, сім'ї, політики, національної ідентичності, культури, мультикультуралізму, небезпек, та рівень суб'єктивного благополуччя.

Зібрані дані є чудовим джерелом інформації для політиків, які прагнуть побудувати громадянське суспільство, а також для демократичних інституцій в країнах що розвиваються. Робота також часто використовується урядами багатьох країн світу, вченими, студентами, журналістами, міжнародними організаціями та інституціями, такими як Світовий банк і Організація Об'єднаних Націй.

Історія[ред. | ред. код]

Світове дослідження цінностей було розроблене для перевірки гіпотези про те, що економічні та технологічні зміни трансформують основні цінності та мотивацію громадськості індустріальних суспільств. Опитування ґрунтуються на Європейському дослідженні цінностей (EVS), вперше проведеному у 1981 році. EVS проводилося під егідою Яна Керхофса та Рууда де Моора і продовжує базуватися в Нідерландах в Університеті Тілбурга. Дослідження 1981 р. було здебільшого обмежене розвинутими суспільствами, але інтерес до цього проекту поширився настільки широко, що опитування почало проводились у понад двадцяти країнах, розташованих на всіх шести континентах. Рональд Інглхарт з Мічиганського університету зіграв провідну роль у розширенні цих опитувань, що проводитимуться в країнах світу. На сьогодні мережа включає сотні вчених-соціологів із понад 100 країн світу.

Результати першої хвилі опитувань вказують на висновок, що зміни поколінь відбуваються в основних цінностях, що стосуються політики, економічного життя, релігії, гендерних ролей, сімейних норм та сексуальних норм. Цінності молодих поколінь постійно відрізнялись від тих, що переважали старші покоління, особливо в суспільствах, що пережили швидке економічне зростання. Для того, щоб вивчити, чи насправді відбуваються зміни в цих значеннях, та проаналізувати основні причини, в 1990–1991 рр. була проведена друга хвиля опитувань WVS.

Третя хвиля опитувань була проведена в 1995–1997 рр., на цей раз у 55 країнах, з посиленою увагою до аналізу культурних умов демократії. Четверта хвиля опитувань була проведена в 1999–2001 рр. у 65 країнах. Ключовою метою було отримання кращого висвітлення африканських та ісламських суспільств, що було недостатньо представленим у попередніх дослідженнях. П'ята хвиля була проведена в 2005–07 рр., а шоста хвиля - у 2011–2012 рр.

У 2020 році було проведене чергове дослідження.

Культурна карта Інґлегарта – Вельцеля[ред. | ред. код]

Відтворення культурологічної мапи світу Інґлегарт-Вельцеля, створеної політологами Рональдом Інґлегартом і Крістіаном Вельцелем на основі даних Огляду цінностей світу; оглядова хвиля 4, завершена 2004 р.

Аналіз даних WVS, зроблений політологами Рональдом Інґлегартом та Крістіаном Вельцелем, стверджує, що у світі існують два основні виміри міжкультурних змін:

  1. Традиційні цінності проти Світсько-раціональних цінностей
  2. Цінності Виживання проти цінностей Самовираження

Глобальна культурна карта показує, як десятки суспільств розташовані за цими двома вимірами. Переміщення вгору на цій карті відображає перехід від Традиційних цінностей до Світсько-раціонального, а рух вправо - перехід від цінностей Виживання до значень Самовираження.

Традиційні цінності підкреслюють важливість релігії, батьківсько-дитячих зв'язків, поваги до авторитету та традиційних сімейних цінностей. Люди, які сприймають ці цінності, також відкидають розлучення, аборти, евтаназію та самогубства. Ці суспільства мають високий рівень національної гордості та націоналістичний світогляд.

Світсько-раціональні цінності мають протилежні переваги традиційним цінностям. Ці суспільства менше наголошують на релігії, традиційних сімейних цінностях та авторитеті. Розлучення, аборти, евтаназія та самогубства вважаються відносно прийнятними.

Цінності виживання роблять акцент на економічній та фізичній безпеці. Це пов’язано з відносно етноцентричним світоглядом та низьким рівнем довіри та толерантності.

Цінності самовираження надають пріоритет охороні навколишнього середовища, зростанню толерантності до іноземців, геїв та лесбійок та гендерній рівності та зростанню вимог до участі у прийнятті рішень в економічному та політичному житті.

Крістіан Вельцель представив поняття емансипативних цінностей та світських цінностей. Він забезпечив вимірювання цих значень, використовуючи дані Всесвітнього опитування цінностей. Емансипативні цінності - це оновлена ​​версія цінностей самовираження. Світські цінності - це оновлена ​​версія традиційних проти світських раціональних цінностей. Виживання проти цінностей самовираження та традиційні проти світських раціональних цінностей були факторами, виділеними ортогональною технікою факторного аналізу, яка забороняє співвідношення двох шкал між собою. Емансипативні та світські значення вимірюються таким чином, щоб максимально достовірно представляти дані, навіть якщо це призводить до кореляції між шкалами. Індекси світської та емансипативної цінностей позитивно корелюють між собою.

Варіації культури[ред. | ред. код]

Дещо спрощений аналіз полягає в тому, що після підвищення рівня життя та транзиту від країни розвитку через індустріалізацію до постіндустріального суспільства знань, країна має тенденцію рухатися по діагоналі у напрямку від нижнього лівого кута (бідного) до верхнього правого кут (багатий), що вказує на транзит в обох вимірах.

Однак ставлення населення також сильно корелює з філософськими, політичними та релігійними ідеями, які домінували в країні. Світсько-раціональні цінності та матеріалізм були сформульовані філософами та лівою політичною стороною у Французькій революції, і, отже, можуть спостерігатися в країнах з історією соціал-демократичної чи соціалістичної політики, а також у країнах, де значна частина населення вивчала філософію та науку в університетах. Цінності виживання характерні для країн східного світу, а цінності самовираження - для країн західного світу. У ліберальній постіндустріальній економіці зростаюча частка населення виросла, сприймаючи виживання та свободу думки як належне, внаслідок чого самовираження високо цінується.

  • Суспільства, які мають високі показники традиційних цінностей та цінностей виживання: Зімбабве, Марокко, Йорданія, Бангладеш.
  • Суспільства з високим балом традиційних цінностей та цінностей самовираження: США, більшість країн Латинської Америки, Ірландія.
  • Суспільства з високими показниками у світсько-раціональних цінностях та цінностях виживання: Болгарія, Україна, Естонія.
  • Суспільства з високими показниками у світсько-раціональних цінностях та цінностях самовираження: Японія, країни Північної Європи, Бенілюкс, Німеччина, Швейцарія, Чехія, Словенія, Франція.

Гендерні цінності[ред. | ред. код]

Висновки WVS вказують на те, що підтримка гендерної рівності - це не просто наслідок демократизації. Це частина ширших культурних змін, які трансформують індустріальні суспільства з масовими вимогами до все більш демократичних інститутів. Хоча більшість світового населення все ще вважає, що чоловіки кращі політичні лідери, ніж жінки, ця точка зору згасає в розвинених індустріальних суспільствах, а також серед молоді в менш процвітаючих країнах.

Дані опитування світових цінностей використовуються Програмою розвитку ООН для розрахунку індексу гендерних соціальних норм. Індекс вимірює ставлення до гендерної рівності у всьому світі і був введений у Звіті про розвиток людини, починаючи з 2019 року. Індекс складається з чотирьох компонентів, що вимірюють гендерні установки в політиці, освіті та економіці, а також соціальні норми, пов'язані з домашнім насильством.

Релігія[ред. | ред. код]

Дані опитування світових цінностей охоплюють кілька важливих аспектів релігійної орієнтації людей. Один з них відстежує, наскільки люди беруть участь у релігійних обрядах і скільки значення вони надають своїм релігійним віруванням. За даними 2000 року, 98% громадян Індонезії сказали, що релігія була дуже важливою в їхньому житті, тоді як у Китаї лише три відсотки вважали релігію дуже важливою. Інший аспект стосується ставлення людей до відносин між релігією та політикою та чи схвалюють вони релігійних представників, які намагаються впливати на урядові рішення та виборчі переваги людей.

Під час факторного аналізу даних останньої хвилі опитування світових цінностей Арно Тауш (Університет Корвіна, Будапешт) виявив, що сімейні цінності в традиціях Джозефа Алоїса Шумпетера та релігійні цінності в дослідницьких традиціях Роберта Барро можуть бути важливим позитивним фактором активом для суспільства. Негативні явища, такі як недовіра до правової держави; тіньова економіка; відстань від альтруїстичних значень; зростаюча втома від демократії; і відсутність підприємницького духу корелюють із втратою релігійності. Тауш базував свої результати на факторному аналізі з промакс-ротацією 78 змінних з 45 країн із повними даними, а також розрахував показники ефективності для 45 країн із повними даними та дев'ятьма основними світовими релігійними деномінаціями. У зв'язку з цим іудаїзм, а також протестантизм виявляються найбільш тісно поєднуючими релігію та традиції Просвітництва.

Щастя та задоволення життям[ред. | ред. код]

WVS показав, що з 1981 по 2007 рік щастя зросло в 45 із 52 країн, для яких є довгострокові дані. З 1981 року економічний розвиток, демократизація та зростання соціальної толерантності збільшили ступінь сприйняття людьми свободи вибору, що, у свою чергу, призвело до вищих рівнів щастя у всьому світі, що підтримує теорію розвитку людини.

Висновки вчених[ред. | ред. код]

Деякі основні результати опитування:

  1. Велика частина варіацій людських цінностей між суспільствами зводиться до двох широких вимірів: перший вимір "традиційні проти світсько-раціональних цінностей" і другий вимір "виживання проти цінностей самовираження".
  2. У першому вимірі традиційні цінності наголошують на релігійності, національній гордості, повазі до влади, покорі та шлюбі. Світсько-раціональні цінності наголошують на протилежному.
  3. У другому вимірі цінності виживання включають пріоритет безпеки над свободою, неприйняття гомосексуальності, утримання від політичних дій, недовіру до сторонніх людей та слабке почуття щастя. Значення самовираження передбачають протилежне.
  4. Дотримуючись «переглянутої теорії модернізації», цінності змінюються передбачуваним чином із певними аспектами сучасності. Пріоритети людей переходять від традиційних до секулярно-раціональних цінностей із збільшенням їхнього відчуття екзистенціальної безпеки (або назад від секулярно-раціональних цінностей до традиційних цінностей, коли їхнє відчуття екзистенціальної безпеки зменшується).
  5. Найбільше збільшення екзистенціальної безпеки відбувається з переходом від аграрного до індустріального суспільства. Отже, найбільший зсув від традиційних до світсько-раціональних цінностей відбувається на цій фазі.
  6. Пріоритети людей переходять від виживання до цінностей самовираження в міру того, як зростає їхнє почуття індивідуальної свободи діяльності (або назад від цінностей самовираження до виживання при зменшенні почуття індивідуальної свободи діяльності).
  7. Найбільше збільшення кількості індивідуальних агентств відбувається з переходом від індустріального до суспільства знань. Отже, найбільший перехід від виживання до цінностей самовираження відбувається на цій фазі.
  8. Ціннісні відмінності між суспільствами у всьому світі демонструють яскраво виражений характер культурних зон. Найсильніший акцент на традиційних цінностях та цінностях виживання виявляється в ісламських суспільствах Близького Сходу. На противагу цьому, найсильніший акцент на світсько-раціональних цінностях та цінностях самовираження виявляється в протестантських суспільствах Північної Європи.
  9. Ці відмінності культурних зон відображають різні історичні шляхи того, як цілі групи суспільств увійшли в сучасність. Ці шляхи пояснюють різні почуття людей щодо екзистенціальної безпеки та індивідуальну свободу волі, що, в свою чергу, пояснює їх різний акцент на світсько-раціональних цінностях та цінностях самовираження.
  10. Цінності також різняться в суспільствах за такими напрямками розколу, як стать, покоління, етнічна приналежність, релігійна конфесія, освіта, доходи тощо.
  11. Взагалі кажучи, групи, умови життя забезпечують людям сильніше відчуття екзистенціальної безпеки, а індивідуальна свобода волі виховує сильніший акцент на світсько-раціональних цінностях та цінностях самовираження.
  12. Однак внутрішньосоціальні розбіжності в цінностях людей зменшуються в п’ять-десять разів через різницю між суспільствами. У глобальному масштабі основні умови життя все ще значно різняться між суспільствами, а також досвід екзистенціальної безпеки та індивідуальних свобод діяльності, які формують цінності людей.
  13. Конкретна підмножина цінностей самовираження - емансипативні цінності - поєднує акцент на свободі вибору та рівності можливостей. Отже, емансипативні цінності передбачають пріоритети свободи життя, гендерної рівності, особистої автономії та голосу людей.
  14. Емансипативні цінності становлять ключову культурну складову ширшого процесу розширення прав і можливостей людини. Після запуску цей процес надає людям можливість здійснювати свободи під час своїх дій.
  15. Якщо ініціювати рух, розширення можливостей людини просувається на три рівні. На соціально-економічному рівні розширення прав і можливостей людини зростає, оскільки зростаючі ресурси для дій збільшують здатність людей здійснювати свободи. На соціально-культурному рівні розширення прав і можливостей людини прогресує, оскільки зростаючі емансипативні цінності збільшують прагнення людей здійснювати свободи. На юридично-інституційному рівні розширення прав і можливостей людини по мірі розширення демократичних прав збільшує права людей здійснювати свободи.
  16. Розширення прав і можливостей людини - це сутність, яка розширює можливості, прагнення та права. Як сутність, розширення можливостей людини має тенденцію прогресувати доброчесними спіралями або відступати порочними спіралями на кожному з трьох його рівнів.
  17. Будучи культурною складовою розширення прав людини, емансипативні цінності мають багато наслідків у багатьох аспектах. По-перше, емансипативні цінності встановлюють громадянську форму сучасного індивідуалізму, яка сприяє позагруповій довірі та космополітичній орієнтації на інших.
  18. Емансипативні цінності заохочують ненасильницький протест, навіть проти ризику репресій. Таким чином, емансипативні цінності забезпечують соціальний капітал, який активізує суспільство, робить громадськість більш самовиражаючою і віталізує громадянське суспільство. Емансипативні цінності розвивають громадянську свободу суспільства.
  19. Якщо емансипативні цінності міцніють у демократичних країнах, вони допомагають запобігти рухам від демократії.
  20. Якщо емансипативні цінності посилюються в недемократичних країнах, вони допомагають викликати рухи до демократії.
  21. Емансипативні цінності справляють ці наслідки, оскільки вони спонукають до масових акцій, які піддають тиску власників влади підтримувати, обґрунтовувати чи встановлювати демократію, залежно від того, яким є сучасний виклик демократії.
  22. Об'єктивні фактори, які, як було встановлено, сприяють демократії (включаючи економічне процвітання, рівність доходів, етнічну однорідність, інтеграцію світового ринку, вплив глобальних засобів масової інформації, близькість до демократичних сусідів, протестантську спадщину, соціальний капітал тощо) впливають на демократію здебільшого оскільки ці фактори сприяють емансипативним цінностям.
  23. Емансипативні цінності не посилюють прагнення людей до демократії, оскільки прагнення до демократії є загальним на даний момент історії. Але емансипативні цінності дійсно змінюють характер прагнення до демократії. І роблять це подвійно.
  24. З одного боку, емансипативні цінності роблять розуміння людьми демократії більш ліберальним: люди з більш сильними емансипативними цінностями наголошують на розширенні можливостей демократії, а не на питаннях хліба та масла та правопорядку.
  25. Потім емансипативні цінності змушують людей оцінювати рівень демократії в своїй країні більш критично: люди з більш сильними емансипативними цінностями радше недооцінюють, ніж переоцінюють демократичні показники своєї країни.
  26. Тоді разом емансипативні цінності породжують критично-ліберальне прагнення до демократії. Критично-ліберальне прагнення до демократії є грізною силою демократичних реформ. І це найкращий доступний прогноз ефективного рівня демократії в країні та інших показників належного управління. Ні демократичні традиції, ні когнітивна мобілізація не пояснюють сильного позитивного впливу емансипативних цінностей на критично-ліберальне прагнення до демократії.
  27. Емансипативні цінності є найважливішим фактором сприяння розширенню можливостей жінок. Економічні, релігійні та інституційні фактори, які, як було встановлено, сприяють розширенню можливостей жінок, роблять це здебільшого, оскільки вони виховують емансипативні цінності.
  28. Емансипативні цінності змінюють життєву стратегію людей від акценту на забезпеченні гідного рівня прожиткового мінімуму до підвищення рівня свободи діяльності людей. Оскільки перехід від існування до зайнятості впливає на цілі суспільства, загальний рівень суб’єктивного благополуччя зростає.
  29. Емансипативні наслідки процесу розширення прав і можливостей людини не є особливою культурою особливістю "Заходу". Ті самі процеси розширення прав і можливостей, які просувають емансипативні цінності та критично-ліберальне прагнення до демократії на "Заході", роблять те саме на "Сході" та в інших культурних зонах.
  30. Соціальне домінування ісламу та індивідуальне ототожнення як мусульмани послаблюють емансипативні цінності. Але серед молодих мусульман із високою освітою, і особливо серед молодих жінок-мусульманок із високою освітою, розрив між мусульманами / немусульманами щодо емансипативних цінностей зменшується.

Посилання[ред. | ред. код]