Огузький район
| Огузький район | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
 | |||
| Адм. центр | Огуз | ||
| Країна |  Азербайджан
| ||
| Номерний знак | 48 | ||
| Населення | |||
| - повне | 41 300 осіб (2012) | ||
| Площа | |||
| - повна | 1216 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 1090 м | ||
| - мінімальна | 1090 м | ||
| Дата заснування | 8 серпня 1930 | ||
| Губернатор | Eyvaz Qurbanovd | ||
| Вебсайт | oguz-ih.gov.az | ||
| Код ISO 3166-2 | AZ-OGU | ||
| |||
| |||
| |||
Огузький район (азерб. Oğuz rayonu) — один із 66 районів Азербайджану. Розташований на півночі країни та належить до Шекі-Загатальського економічного району. Межує з районами Шекінським, Кабалинським, Агдашським, та Російською Республікою Дагестан. Столицею і найбільшим містом є Огуз. Станом на 2020 рік у районі проживало 44 700 осіб.
Розташування[ред. | ред. код]
Огузький район розташований на південних схилах Великого Кавказу. Найвища точка регіону — гора Малкамуд (3879 м). Це кордон з Російською Федерацією на півночі, з Габалою на сході, Шекі на заході та з Агдашем на півдні.
Історія[ред. | ред. код]
За результатами археологічних розкопок поблизу сіл Керімлі та Карабаглар знайдено останки доісторичної людини. Тут знайдено кам'яні статуетки, різноманітні знаряддя праці, предмети побуту.
Район входив до складу Гянджинської губернії, що існувала з 3 квітня 1952 року по 23 квітня 1953 року. Ця губернія ліквідована постановою Верховної Ради СРСР від 23 квітня 1953 року. У 1962—1964 рр. проведено адміністративно-територіальні реформи у зв'язку зі створенням сільськогосподарського відомства та створенням народного господарства на території СРСР. В результаті на базі великих районів утворилися промислові та сільськогосподарські райони. 4 січня 1963 року в Азербайджанській РСР створили 31 район і 7 міст на території шести міст з 50 районами. Відповідно до цього рішення створено місто Нуха (з 1968 року — Шаки), а села району входять до складу Варташенського району (згодом став Огузьким). Цю реформу скасували 6 січня 1965 року через неефективність. З цієї причини села, що входять до складу Варташенського району, підпорядкували Нуху. До 1961 року село Варташен було центром Варташенського району. Згідно з рішенням Верховної Ради Азербайджанської РСР у лютому 1991 року Варташен перейменовано в Огуз[1]
Населення[ред. | ред. код]
Згідно зі звітом Держкомстату, загальна кількість населення у 2010 році становила 37 тис. У 2018 році цей показник зріс на 7 тис. осіб.[2]
| Регіони | 2000 рік | 2001 рік | 2002 рік | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік | 2010 рік | 2011 рік | 2012 рік | 2013 рік | 2014 рік | 2015 рік | 2016 рік | 2017 рік | 2018 рік |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Огузький район | 37,0 | 37,3 | 37,7 | 38,1 | 38,4 | 38,8 | 39,3 | 39,6 | 39,9 | 40,2 | 40,5 | 40,9 | 41,3 | 41,7 | 42,1 | 42,6 | 43,1 | 43,5 | 44,0 |
| міське населення | 6,5 | 6,5 | 6,5 | 6,6 | 6,6 | 6,7 | 6,8 | 6,9 | 6,9 | 6,9 | 6,9 | 7,0 | 7,0 | 7,0 | 7,1 | 7,2 | 7,2 | 7,3 | 7,4 |
| сільське населення | 30,5 | 30,8 | 31,2 | 31,5 | 31,8 | 32,1 | 32,5 | 32,7 | 33,0 | 33,3 | 33,6 | 33,9 | 34,3 | 34,7 | 35,0 | 35,4 | 35,9 | 36,2 | 36,6 |
Етнічні групи[ред. | ред. код]
| Етнічна група | За переписом 1999 р.[3] | За даними перепису 2009 р.[4] | ||
|---|---|---|---|---|
| Номер | % | Номер | % | |
| Всього | 36 488 | 100,00 | 40 284 | 100,00 |
| азербайджанці | 29 735 | 81,49 | 34 296 | 85.14 |
| лезгини | 5 167 | 14.16 | 4 831 | 11,99 |
| турки-месхетинці | 1 021 | 2,80 | 805 | 2.00 |
| росіяни | 200 | 0,55 | 142 | 0,35 |
| євреї народ | 179 | 0,49 | 85 | 0,21 |
| Уді люди | 104 | 0,29 | 74 | 0,18 |
| курди | . . . | . . . | 21 | 0,05 |
| татари | 33 | 0,09 | 5 | 0,01 |
| українці | 17 | 0,05 | . . . | . . . |
| авари | 3 | 0,01 | . . . | . . . |
| інші | 24 | 0,07 | 25 | 0,06 |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
В Огузькому районі функціонує 27 клубів, у тому числі 1 районний, 3 сільські будинки культури, ЦВК та її 31 відділення, обласний історико-етнографічний музей, музей Г. Алієва, дитяча музична школа, парк культури. В області налічується 39 пам'яток історії та культури, з яких 32 зареєстровані та взяті під державну охорону, а також включені до переліку пам'яток історії та культури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Азербайджанської Республіки від серпня. 2, 2001. 17 з цих пам'яток (з них 15 археологічних, 2 скульптурних) мають загальнодержавне значення, а 15 (з них 13 скульптурних, 2 археологічних) — місцевого значення.[5]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Водоспад у передгір'ях Великого Кавказу поблизу Огуза, Азербайджан
-
Вид на печеру Уган
-
Місто Огуз. Вишня в травні
-
Стародавній меч, виготовлений в Огузі. На ньому вигравірувана емблема майстра.
-
Ліси в селі Баш Дашагіл
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Oğuz Rayonunun İnzibati – Ərazi Bölgüsü Və Əhalisinin Yerləşməsi – Administrative and Territorial Division and Population Placement of Oghuz District.
- ↑ а б Political division, population size and structure: Population by towns and regions of the Republic of Azerbaijan.
- ↑ 1999 Census.
- ↑ 2009 Census.
- ↑ Executive Authority of Oghuz district.
Посилання[ред. | ред. код]
Координати: 41°04′15″ пн. ш. 47°27′30″ сх. д. / 41.070833° пн. ш. 47.458333° сх. д.
|
