Огюст Жордан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Огюст Жордан
Особові дані
Народження 21 лютого 1909(1909-02-21)
  Лінц, Австро-Угорщина
Смерть 17 травня 1990(1990-05-17) (81 рік)
  Шато-Тьєррі, Франція
Громадянство Flag of France.svg Франція
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1924–1931 Австрія ЛАСК (Лінц)  ? (?)
1931–1933 Австрія «Флорідсдорфер» 40 (24)
1933–1947 Франція «Расінг» (Париж) 196 (10)
1947–1948 Франція «Ред Стар» 4 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1938–1945 Франція Франція 16 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1940–1941 Франція «Епіналь»
1947–1948 Франція «Ред Стар»
1949–1950 Франція «Марсель»
1950–1952 Саар Саар
1950–1953 Саар «Саарбрюкен»
1953–1958 Франція «Расінг» (Париж)
1963–1964 Бельгія «Стандард» (Льєж)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Огюст Жордан або Густав Йордан (фр. Auguste Jordan, нім. Gustav Jordan; нар. 21 лютого 1909, Лінц, Австро-Угорщина — пом. 17 травня 1990, Шато-Тьєррі, Ена, Пікардія, Франція) — австрійський і французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Учасник третього чемпіонату світу.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

З п'ятнадцяти років виступав в основі команди ЛАСК (Лінц). В її складі декілька разів перемагав у чемпіонатах Верхньої Австрії. В сезоні 1930/31 «Лінцер» став переможцем аматорського чемпіонату Австрії. Густав Йордан брав участь у першому фінальному матчі проти земляків із «Грацера», який завершився внічию (1:1)[1].

Своєю грою привернув увагу керівництва столичного клубу «Флорідсдорфер». У першому сезоні, з 16 забитими м'ячами, ввійшов до п'ятірки найвлучніших гравців ліги: Антон Шалль — 22, Франц Веселик — 21, Маттіас Кабурек — 19, Йозеф Адельбрехт — 16[2]. У наступному чемпіонаті забив вдвічі менше голів, але знову став найкращим бомбардиром своєї команди[3].

Після феєричної перемоги «вундертіму» у лютому 1933 року над господарями «Парк де Пренсу», зросла зацікавленність керівників французьких клубів у послугах австрійських футболістів. Відразу після матчу, контракт з «Расінгом» оформив голкіпер збірної Рудольф Гіден, а Густав Йордан приєднався до складу парижан у міжсезоння.

Найуспішнішим став сезон 1935/36, під керівництвом англійського фахівця Джорджа Кімптона «Расінгу» вдалося зробити дубль. У підсумковій таблиці чемпіонату парижани набрали на три пункти більше від «Олімпіка» з Лілля, а в фіналі національного кубка здобули мінімальну перемогу над командою другого дивізіону «Шарлевіль» (1:0). У всіх іграх першості брали участь двоє футболістів: Едмон Дельфур і Огюст Жордан.

В наступних сезонах клуб ще тричі св'яткував перемоги у кубку Франції, у вирішальних поєдинках столична команда була сильнішою від: 1938/39 — «Олімпіка» з Лілля (3:1), 1939/40 — «Олімпіка» з Марселя (2:1) і 1944/45 — «Лілля» (3:0). Окрім Жордана, в чотирьох фінальних матчах, брав участь лише захисник Моріс Дюпюї[4]. Чемпіонати 1934/35, 1936/37 і 1938/39 «Расінг» завершував на третій позиції.

Завершив професійну ігрову кар'єру в іншому столичному клубові — «Ред Старі», за який провів у сезоні 1947/48 чотири зустрічі. З 1933 по 1948 рік провів у чемпіонаті Франції 200 матчів (10 голів), у кубку Франції — 40 матчів (3 голи).

Виступи за збірну[ред.ред. код]

В 30-х роках керівництво австрійського футболу не викликало до лав збірної футболістів, які виступали за іноземні клуби. У 1937 році Огюст Жордан отримав французьке громадянство і відповідно, можливість виступати за національну команду цієї країни. Дебют відбувся 30 січня 1938 року. На «Парк де Пренс», господарі поля здобули перемогу над збірною Бельгії (5:3). Навесні провів ще два матчі і потрапив до заявки на світову першість.

Третій чемпіонат світу приймала Франція. У першому матчі Жан Ніколя і Еміль Венант тричі відзначилися у воротах голкіпера збірної Бельгії, і остаточний рахунок гри — 3:1. Але вже в чвертьфіналі «рідні стіни» не допомогли французам. Перший тайм зі збірною Італії завершився внічию, а в другій половині гри не вдалося втримати Сільвіо Піолу. Огюст Жордан брав участь в обох поєдинках.

До складу збірної залучався протягом наступних семи років. Провів відносно невелику кількість матчів — всього шістнадцять, але у роки Другої світової війни міжнародні зустрічі майже не проводилися. Забив один гол у ворота збірної Англії.

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

У січні 1941 року була створена команда «Епіналь» і першим її тренером став Огюст Жордан. По завершенні сезону повернувся до складу «Расінга». У другій половині 40-х років, по одному сезону, очолював столичний «Ред Стар» і марсельський «Олімпік». У першій команді був граючим тренером.

12 червня 1950 року Саарський футбольний союз став офіційним членом ФІФА. На посаду головного тренера збірної був запрошений Огюст Жордан. Під його керівництвом команда провела чотири матчі. Здобула дві перемоги над другою збірною Швейцарії і поділила очки в іграх проти другої збірної Австрії[5]. Одночасно очолював і базовий клуб — «Саарбрюкен». В сезоні 1951/52 команда здобула перемогу в східній групі Оберліги і грала у фіналі чемпіонату Німеччини (поразка від «Штутгарта» з рахунком 2:3).

З 1953 по 1958 рік працював у рідному «Расінгу». У першому сезоні парижани здобули путівку до Ліги 1. В еліті французького футболу команда Жордана була міцним середняком, найкращий результат — четверте місце (1956/57). Лідером того складу був Тадеуш Сизовський — найрезультативніший гравець в історії клубу (152 голи)[6].

У січні 1963 року очолив бельгійський «Стандард». Цей сезон команда з Льєжа завершила на першому місці, а наступного року була третьою.

Досягнення[ред.ред. код]

«Расінг» (Париж): 1936
«Расінг» (Париж): 1936, 1939, 1940, 1945
  • Чемпіон Австрії серед аматорів (1):
ЛАСК (Лінц): 1931
  • Чемпіон Верхньої Австрії (6):
ЛАСК (Лінц): 1924, 1925, 1927, 1929, 1930, 1931
«Стандард» (Льєж): 1963 (тренер)
«Саарбрюкен»: 1952 (тренер)

Статистика[ред.ред. код]

Статистика виступів в офіційних матчах:

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Збірна
Ліга Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1931/32 Австрія «Флорідсдорфер» Д-1 21 16 1 0
1932/33 Австрія «Флорідсдорфер» Д-1 19 8 5 2
1933/34 Франція «Расінг» Д-1 25 4 3 2
1934/35 Франція «Расінг» Д-1 24 2 1 0
1935/36 Франція «Расінг» Д-1 30 2 7 1
1936/37 Франція «Расінг» Д-1 26 0 4 0
1937/38 Франція «Расінг» Д-1 27 1 4 0 5 1
1938/39 Франція «Расінг» Д-1 27 0 4 0 5 0
1939/40 Франція «Расінг» 1 0 1 0
1941/42 Франція «Расінг» 3 0 2 0
1942/43 Франція «Расінг» 3 0
1943/44 Франція «Париж-Капітал» 3 0
1944/45 Франція «Расінг» 3 0 2 0
1945/46 Франція «Расінг» Д-1 31 1 4 0 1 0
1946/47 Франція «Расінг» Д-1 6 0
1947/48 Франція «Ред Стар» Д-1 4 0
Усього за кар'єру 240 34 46 5 16 1

Тренерська статистика:

Турнір
С І В Н П О %
Франція Чемпіонат Франції 6 204 79 41 84 199 48,8
Франція Чемпіонат Франції (Д-2) 1 40 26 6 8 58 72,5
Франція Кубок Франції 7 13 5 1 7 11 42,3
Франція Кубок Шарля Драго 5 12 7 0 5 14 58,3
Бельгія Чемпіонат Бельгії 2 45 26 10 9 62 68,9
Бельгія Кубок Бельгії 1 2 1 1 0 3 75,0
Football (soccer ball).svg Кубок ярмарків 1 2 1 0 1 2 50,0
Саар Збірна Саару 2 4 3 0 1 6 75,0
Усього 11 322 148 59 115 355 55,1

Статистика виступів на чемпіонаті світу:

1/8 фіналу
5 червня 1938
Франція 3 — 1 Бельгія «Олімпійський стадіон Ів дю Мануар» (Коломб)
Глядачів: 30 454
Венант Гол 1'
Ніколя Гол 11'69'
Звіт Ісемборг Гол 19'

Франція: Лоран Ді Лорто, Ектор Касенаве, Етьєн Маттле (NYCS-bull-trans-K.svg), Жан Бастьєн, Огюст Жордан, Рауль Дьянь, Альфред Астон, Оскар Ессерер, Жан Ніколя, Едмон Дельфур, Еміль Венант. Тренер — Гастон Барро.

Бельгія: Арнольд Баджу, Робер Паверік, Корнель Сейс, Жан ван Альфен, Еміль Стейнен (NYCS-bull-trans-K.svg), Альфонс Де Вінтер, Шарль Ванден Ваувер, Бернар Ворхоф, Анрі Ісемборг, Раймон Брен, Нан Буйле. Тренер — Джек Батлер.


1/4 фіналу
12 червня 1938
Франція 1 — 3 Італія «Олімпійський стадіон Ів дю Мануар» (Коломб)
Глядачів: 58 455
Ессерер Гол 10' Звіт Колауссі Гол 10'
Піола Гол 52'72'

Франція: Лоран Ді Лорто, Ектор Касенаве, Етьєн Маттле (NYCS-bull-trans-K.svg), Жан Бастьєн, Огюст Жордан, Рауль Дьянь, Альфред Астон, Оскар Ессерер, Жан Ніколя, Едмон Дельфур, Еміль Венант. Тренер — Гастон Барро.

Італія: Альдо Олів'єрі, Альфредо Фоні, П'єтро Рава, П'єтро Серантоні, Мікеле Андреоло, Уго Локателлі, Амедео Б'яваті, Джузеппе Меацца (NYCS-bull-trans-K.svg), Сільвіо Піола, Джованні Феррарі, Джино Колауссі. Тренер — Вітторіо Поццо.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Грацер» — «Лінцер» (нім.). Austria Soccer. Процитовано 13 березня 2016. 
  2. Статистика чемпіонату 1931/32 (нім.). Austria Soccer. Процитовано 13 березня 2016. 
  3. «Флорідсдорфер» в чемпіонаті 1932/33 (нім.). Austria Soccer. Процитовано 13 березня 2016. 
  4. Моріс Дюпюї (фр.). Pari-Et-Gagne. Процитовано 12 березня 2016. 
  5. Збірна Саару з футболу (анг.). RSSSF. Процитовано 13 березня 2016. 
  6. «Расінг» (Париж) (фр.). Pari-Et-Gagne. Процитовано 13 березня 2016. 

Посилання[ред.ред. код]