Одарченко Юрій Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Віталійович Одарченко
Юрій Віталійович Одарченко
Юрій Віталійович Одарченко
Юрій Одарченко, листопад 2012
Голова Херсонської обласної державної адміністрації
2 березня 2014 — 26 серпня 2014
Попередник Микола Костяк
Наступник Андрій Путілов
Народився 5 квітня 1960(1960-04-05) (63 роки)
Херсон
Відомий як політик, економіст
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater Херсонський державний аграрно-економічний університет
Політична партія Батьківщина
Юрій Віталійович Одарченко на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
5-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 25 травня 2006 12 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
ВО «Батьківщина» 6 вересня 2016 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Ю́рій Віта́лійович Ода́рченко (нар. 5 квітня 1960, місто Херсон) — український політик. Народний депутат України V, VI, VII та VIII скликань. Член партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» та Голова її Херсонської обласної організації, входить до Політради партії. У 20112014 роках керував Київською міською партійною організацією. З 2 березня[1] по 18 серпня 2014 року[2] — голова Херсонської ОДА.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1982 році закінчив Херсонський сільськогосподарський інститут за спеціальністю інженер-будівельник.

Кандидат економічних наук1997), член-кореспондент Академії будівництва України.

Кар'єра[ред. | ред. код]

  • 1982 — майстер БМУ «Промбуд-2» тресту «Херсонпромбуд».
  • 19821984 — служба в армії в Одеському військовому округу.
  • 19841989 — майстер, виконроб БМУ «Промбуд-2».
  • 19891992 — виконроб, старший виконроб, начальник виробничо-економічного відділу Управління механізації будівництва тресту «Херсонпромбуд».
  • 19921993 — директор АП «Механізація будівництва» в місті Херсоні.
  • 1993 — квітень 2002 — президент АТ «Будмеханізація».
  • З 2000 — доцент кафедри економіки та природокористування Херсонського державного аграрного університету.
  • 19982006 — депутат Херсонської міської ради двох скликань, з 31 березня 2002 — від виборчого округу № 31. Був головою Постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, розвитку підприємництва, планування, обліку, бюджету, фінансів і цін (з квітня 2002).
  • Квітень — 8 серпня 2002 — перший заступник Херсонського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради виконкому Херсонської обласної ради.
  • 8 серпня 2002 — квітень 2006 — голова спостережної ради ЗАТ «Будмеханізація».

Під час президентських виборів 2004 року був довіреною особою кандидата Віктора Ющенка по територіальному виборчому округу №185 (включав у себе Суворівський та Дніпровський район Херсона. У вересні 2004 року Одарченка звинуватили у нібито «підміні» виборчих документів. На його адресу лунали звинувачення у тому, що він разом зі своєю колегою по виборчому штабу Ющенка Ніною Трусовою нібито незаконно зайшли в приміщення територіальної виборчої комісії, дякуючи чому її кількість збільшилася з 98 до 188 осіб. Проте політик невдозі спростував цю інформацію, яку поширювали прямі конкуренти, продемонструвавши журналістам копію подання з печаткою і підписом заступника представника територіальної виборчої комісії Олександра Лукашева, де були присутні 188 прізвищ, серед яких варто було вибрати кандидатську «квоту» осіб, які мали підраховувати голоси на виборчих дільницях.[3]

Довірена особа кандидата на пост Президента України Юлії Тимошенко в ТВО № 185 (2010).

На парламентських виборах 2006 і 2007 років він ставав народним депутатом від «Блоку Юлії Тимошенко», отримавши номери 128 та 31 у виборчому списку цієї політсили відповідно. У 5-му скликанні був головою підкомітету з питань будівництва і архітектури Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, а у 6-му — голова підкомітету з питань будівництва і архітектури Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. У вересні 2010 року обраний заступником голови фракції.

На парламентських виборах 2012 року став народним депутатом від ВО «Батьківщина» під № 25 у виборчому списку. Член Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

На позачергових виборах 2014 року балотувався в одномандатному виборчому окрузі № 182, де посів друге місце, через що втратив мандат народного депутата України. У 2015 році обраний депутатом Херсонської обласної ради. У 2016 році виграв проміжні вибори народного депутата по виборчому округу № 183 та 6 вересня 2016 року знову увійшов до складу Верховної Ради України. Про те у 2019 році на позачергових парламентських виборах, балатуючись на тому самому виборчому окрузі, посів лише 4 місце та втратив депутатський мандат.[4]

Родина[ред. | ред. код]

Батько Віталій Анатолійович (1939) — будівельник, пенсіонер. Мати Марія Федосіївна (1939) — пенсіонерка. Одружений. Має трьох дітей. Зокрема, дочка Катерина Одарченкополіттехнолог, голова партії Національна платформа[5].

Примітка[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України № 226/2014 «Про призначення Ю.Одарченка головою Херсонської обласної державної адміністрації». Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  2. Указ Президента України № 655/2014 від 18 серпня 2014 року «Про звільнення Ю.Одарченка з посади голови Херсонської обласної державної адміністрації»
  3. https://grivna.ua/arch/grna/grna-2004/grna-2004-39 | Скандал в избиркоме
  4. Центральна виборча комісія - Вибори народних депутатів України 2019. www.cvk.gov.ua. Процитовано 25 грудня 2020. 
  5. 50 відсотків виборців готові продати свій голос. Gazeta.ua. 15 вересня 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]