Оденвальд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Оденвальд (Odenwald) — гірський масив у південно-західній Німеччині, на перехресті кордонів федеральних земель Гессен, Баден-Вюртемберг та Баварія.

Lage des Odenwaldes in Deutschland
Die Margarethenschlucht liegt im Sandstein-Odenwald

Назва[ред. | ред. код]

Сучасні німці поняття «оденського лісу» (яке на німецьку і перекладається як Оденвальд) і саму височину (яку вони величають «низькими горами»), — не розділяють. Для них це суто територіальне поняття, яке вони називають оденським лісом (Оденвальд).

Якщо слово «wald» означає ліс, то щодо походження першої частини точаться суперечки[джерело?], хоча про її давність свідчать всі основні версії.

Назва найімовірніше походить від імені бога Одина (інші назви — Оден, Водин, Вотан), якого тут славили тисячоліття тому до прийняття християнства.

Також деякі дослідники намагаються побачити у цій назві корінь старонімецького «одат(ь)» — віддати, позичити (порівняйте зі словом віддати, яке по села і досі часто вимовляють, як «оддати», «одати»).

Зустрічається і припущення, що в основі слова лежить «ода» (сага, «Sage») і виходить щось на зразок «лісу легенд» чи «лісу казок (оповідей)». Цю ж версію з точки зору слов'янської людини зрозуміти, як «ліс, де славили» (богів), але німці такої інтепретації не поділяють.

Розташування[ред. | ред. код]

Адміністративні одиниці Хессен, Баварія, Баден-Вюртемберг.

Північ і захід Оденвальду належать до південної землі Гессен, на північний схід невелика частина у баварській Нижній Франконії, на півдні він простягається в межах Бадену. Отже, залежно від цього поділяється на Гессенський, Баденський і Франконський.

На заході височина піднімається від гірського шляху (Bergstraße) на схід від Верхньорейнського грабену. Межа чорнолісу умовно тягнеться від Дармштату до Віслоха (південне передмістя Гейдельбергу). Справді, на схід від цієї лінії ще здалеку видніється лісове пасмо на помітному підвищенні. Ці лісові нетрі подекуди непрохідні, і наглухо заплетені ожиною та іншими лозами. Їх перетинають малочисельні вузькі траси, часто без автобусного руху. Вони називаються (дослівно — гірські вулиці)

Південну межу визначити важко, бо на південь від річки Некару є ще одне невелике гірське утворення.


Кліматичні зони[ред. | ред. код]

Тектонічна структура регіону[ред. | ред. код]

Оденвальд — колишні старі зруйновані гори палеозойської ери. Приблизно 300 мільйонів років тому вони були частиною хребту, що простягнувся на значну частину Європи. Цей великий гірський хребет був сформований в результаті зіткнення континентальних плит Європи і Африки. Близько 100 мільйонів років тому, це гірський хребет знижує знову ж таки, коли буде створений. Німецький фон. У цій області, які створюють великі запаси кольорових піщаних відкладень, а пізніше відро вапняного відкладення пра-море, яке в той час було створено. Останній шар покритий шарами відкладень в бронзовому столітті при формуванні так званого. Південна Німеччина площа осадові.

Перед близько 180 мільйонів років тому в районі сучасного рівня землі Оденвальд знову піднімається, створюючи пагорби і гори, які частково розкрити всі осадові шари, які в усьому Оденвальда ще видно.

50-60 мільйонів років тому ця територія мала вулканічну активність. Типові приклади — пагорби Оцберг і Катценбукель.

Приблизно в той же час в Центральній Європі тектонічні стає активним, а потім формується нові геологічні зміни: утворилися Верхньорейнська долина і Оденвальд, який з тих пір помітно зруйнувався.

Гідрологічна сітка і гідроніми[ред. | ред. код]

Історія і народна культура[ред. | ред. код]

Згадки у літературі[ред. | ред. код]

Згадується у Пісні про Нібелунгів.

Загалом існує багато легенд, переказів, містифікацій про дану місцевість

Література[ред. | ред. код]

Монографії й антології[ред. | ред. код]

  • Thomas Biller/Achim Wendt: Burgen und Schlösser im Odenwald. Ein Führer zu Geschichte und Architektur. Schnell & Steiner, Regensburg 2005. ISBN 3-7954-1711-2
  • Heinz Bischof: Odenwald. 3., überarbeitete Auflage. Goldstadtverlag, Pforzheim 2004. ISBN 3-89550-313-4
  • Georg Bungenstab (Hrsg.): Wälder im Odenwald − Wald für die Odenwälder. Dokumente aus 150 Jahren Eberbacher Forstgeschichte. Staatliches Forstamt Eberbach, Eberbach 1999, 288 S.
  • Otmar A. Geiger: Sagenhafter Odenwald. Ein Führer durch das Reich der Nibelungen zwischen Worms und Würzburg. Schimper, Schwetzingen 2000. ISBN 3-87742-152-0
  • Walter Hotz: Odenwald und Spessart (Deutsche Lande — Deutsche Kunst). 2. Auflage, München/Berlin 1974.
  • Keller, Dieter/Keller, Uwe/Türk, Rainer: Der Odenwald zwischen Himmel und Erde. Verlag Regionalkultur, Ubstadt-Weiher 2003. ISBN 978-3-89735-187-5
  • Ludwig Kramarczyk: Odenwald und Bergstraße. Regio Verlag Glock & Lutz. Sigmaringendorf 1987. ISBN 3-8235-1009-6.
  • Marco Lichtenberger: Saurier aus dem Odenwald. Jens Seeling Verlag. Frankfurt 2007. ISBN 3-938973-04-8
  • Erwin Nickel: Odenwald. Vorderer Odenwald zwischen Darmstadt und Heidelberg. Bornträger, Berlin/ Stuttgart 1985 (Sammlung geologischer Führer 65).
  • Andreas Stieglitz: Wandern im Odenwald und an der Bergstraße. Aus der Reihe DuMont aktiv. DuMont Reiseverlag, Ostfildern 2005. ISBN 3-7701-5015-5.
  • Seipel, Herbert Stephan: Faszination Odenwald. Eine Bilderreise zur Kulturgeschichte des Odenwaldes. Verlag Regionalkultur, Ubstadt-Weiher 2004. ISBN 978-3-89735-140-0
  • Winfried Wackerfuss (Hrsg.): Zu Kultur und Geschichte des Odenwaldes. 2. unveränderte Auflage 1982. Breuberg-Bund, Breuberg-Neustadt 1982. ISBN 3-922903-01-0
  • G. C. Amstutz, S. Meisl, E. Nickel (Hrsg.): Mineralien und Gesteine im Odenwald. Der Aufschluß. Sonderband 27, 344 Seiten, Heidelberg 1975, PDF (20 MB)

Періодика[ред. | ред. код]

  • Breuberg-Bund (Hrsg.): Beiträge zur Erforschung des Odenwaldes und seiner Randlandschaften. Breuberg-Bund, Breuberg-Neustadt 1977 ff.
  • Breuberg-Bund (Hrsg.): Der Odenwald. Vierteljahreszeitschrift des Breuberg-Bundes mit Beiträgen zur Geschichte, Volkskunde, Kunstgeschichte und Geographie des Odenwaldes und seiner Randlandschaften. Breuberg-Bund, Breuberg-Neustadt 1953 ff.
  • Kreisarchiv des Odenwaldkreises (Hrsg.:): Gelurt. Odenwälder Jahrbuch für Kultur und Geschichte. Odenwaldkreis, Erbach 1994 ff.
  • Arbeitsgemeinschaft der Geschichts- und Heimatvereine im Kreis Bergstrasse (Hrsg.): Geschichtsblätter Kreis Bergstraße. Laurissa, Lorsch 1971 ff.

Інша література[ред. | ред. код]

  • Georg Schäfer: Die Falschmünzer im Weschnitztal oder Die silbernen Glocken von Mörlenbach (Stuttgart 1896)
  • Adam Karrillon: Michael Hely (Berlin 1900/1904)
  • Adam Karrillon: Die Mühle zu Husterloh (Berlin 1906)
  • Franz Schwalbach: 's Millersch Liss'l vunn Michel'boch. Heiteres Volksstück mit Musik und Gesang in 3 Akten: Ourewölla Lieb, de Hondstraich, de Hochzigzugg (Darmstadt 1908)
  • Adam Karrillon: Adams Großvater (Berlin 1917)
  • Adolf Schmitthenner: Das deutsche Herz. 3. Auflage. Stadt Hirschhorn, Hirschhorn, 1999. ISBN 3-927409-00-6 (Erstausgabe 1927)
  • Werner Bergengruen: Das Buch Rodenstein. 3. Auflage. Insel, Frankfurt am Main 2002. ISBN 3-458-33493-9 (Erstausgabe 1908)