Одеса-Головна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Одеса-Головна

Одеса — Роздільна I
Колосівка — Одеса
Одеса — Білгород-Дністровський
Одеська залізниця
Одеська дирекція
65012, Одеса, Привокзальна площа, 2

73 Odessa railway station.jpg
Вокзал станції Одеса-Головна
46°27′50″ пн. ш. 30°44′26″ сх. д. / 46.46389° пн. ш. 30.74056° сх. д. / 46.46389; 30.74056Координати: 46°27′50″ пн. ш. 30°44′26″ сх. д. / 46.46389° пн. ш. 30.74056° сх. д. / 46.46389; 30.74056
Рік відкриття 1865 (153 роки)
Тип пасажирська
Кількість колій 9+3 допоміжні
Кількість платформ 5
Тип платформ(и) 1 бокова, 4 острівні
Форма платформи 1,2,3 вигнуті,4,5 прямі
Архітектори вокзалу А. М. Чупрін
Вулиця Середньофонтанська,
Привокзальна площа,
вул. Старосінна
Пересадка на трамваї № 3, 10, 11, 13, 26, 27, 31
тролейбуси № 7, 8, 10, 11, 14
автобуси № 25, 115, 117, 120, 121, 124, 127, 129, 145, 148, 149, 150, 171, 175, 185, 190, 198, 201, 208, 210, 214, 220А, 221, 237, 241, 1511
Відстань до Києва, км
655
Відстань до Львова, км
748
Відстань до Ізмаїлу, км
287
Відстань до Миколаєва, км

233
Тарифна зона 1
Код станції 400216 ?
Код «Експрес-3» 2208001 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні послуги Таксі Ресторан Автостоянка Кафе Таксофон Доступ для інвалідів
Одеса-Головна. Карта розташування: Україна
Одеса-Головна
Одеса-Головна
Одеса-Головна на Вікісховищі

Оде́са-Головна́ — тупикова пасажирська позакласна залізнична станція, головна станція Одеської залізниці. Розташована на тупиковій гілці від станції Одеса-Застава I (9 км). Розташована у місті Одеса.

Станція відкрита 1865 року[1]. Електрифікована змінним струмом (~25кВ) у 1972 році[2].

Вокзал[ред. | ред. код]

Вокзал станції Одеса-Головна, збудований 1880 року, є пам'яткою архітектури.

15 січня 1863 року — ухвалено рішення про будівництво Одесько-Балтської залізниці за державні кошти. Для управління роботами був направлений барон Унгерн-Штернберг, а загальне керівництво доручено губернаторові краю — генерал-ад'ютанту П. Є. Коцебу.

4 травня 1863 року відбулася урочиста закладка Одесько-Парканської залізниці, потім почалося будівництво лінії від Роздільної до Балти. У грудні 1864 року надійшов наказ про продовження Одесько-Балтської лінії через Кременчук до Харкова.

У 1867 році відкрита лінія, яка прокладена через Пересип до соляного промислу Новосельського, а у 1872 році, за пропозицією директора РОПіТа адмірала А. М. Чіхарева, проведена від неї гілка до міських купалень на Куяльницькому лимані.

Залізничного вокзалу у той час ще не було, і пасажирів з міста доставляли до станції Товарна спеціальним потягом. Оскільки старий вокзал вже не відповідав потребам міста і знаходився в незручному для пасажирів місці, з дозволу імператора Олександра II було ухвалено рішення про будівництво нового вокзального комплексу. Лише влітку 1880 року Товариство південно-західних залізниць заклало будівлю залізничного вокзалу. Відкритий вокзал був в 1883 році. Проект будівлі створив петербурзький зодчий В. А. Шретер, а будівництво велося під керівництвом архітектора А. О. Бернардацці, який з 1856 по 1858 рік виконував обов'язки міського архітектора.

Вокзал був розташований на старій межі Порто-Франко і закінчував перспективною Італійською вулицею (нині — вулиця Пушкінська). Будівля була споруджена у неокласичному стилі з популярними тоді ренесансно-барочними елементами, по «тупиковій» схемі розташування. Від Пушкінської були входи для пасажирів 1 і 2-го класів, а 3-й клас мав вхід з боку Старосінної площі. На площу виходили три арки головного фасаду в обрамленні колон.

Під час Другої світової війни будівля вокзалу була підірвана в останні дні окупації Одеси у 1944 році. Було ухвалено рішення про будівництво нового вокзалу на місці зруйнованого.

Вокзал був побудований в короткі терміни — з листопада 1950 по липень 1952 року за проектом архітектора А. М. Чупріна. 12 липня 1952 року вокзал введений в експлуатацію. Нова будівля повторює в цілому старий вокзал. Впродовж 19631973 років господарство вокзалу переведене на електричну тягу. У 1983 році була проведена централізація стрілок в технічному парку.

По розташуванню — вокзал тупикового типу та відноситься до категорії позакласних вокзалів. Вокзал включає в себе будівлю вокзального комплексу, комплекс технологічних приміщень багажного відділення, комплекс приміщень господарського призначення, 6 пасажирських платформ, 1 багажну платформу та платформу — накопичувач.

Для обслуговування пасажирів на вокзалі функціонують 34 квиткові каси, у т. ч. 17 змішаних кас (попереднього та добового продажу), 8 кас сервісного центру, 9 кас продажу квитків у приміському сполученні (у т. ч. каса на платформі Одеса-Мала). Квиткові каси забезпечують оформлення проїзних документів у далекому, міжнародному та приміському сполученнях. Для зручності обслуговування населення міста поза межами вокзального комплексу розташовані 2 квиткові каси за адресою: вул. Заболотного, 12[3].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Приміські поїзди прямують у напрямках: Вапнярки, Балти, Роздільної, Білгорода-Дністровського, Колосівки, Помічної.

Пасажирські поїзди далекого сполучення по станції Одеса-Головна станом на 2018 рік
№ поїзда Маршрут сполучення № поїзда Маршрут сполучення
7 «Нічний експрес» Харків — Одеса 8 «Нічний експрес» Одеса — Харків
11 «Західний експрес» Львів — Одеса 12 «Західний експрес» Одеса — Львів
23 «Одеса» Москва — Одеса 24 «Одеса» Одеса — Москва
25 «Карпати» Рахів — Львів — Одеса 26 «Карпати» Одеса — Львів — Рахів
35 Перемишль — Одеса 36 Одеса — Перемишль
59 «Чайка» Харків — Одеса 60 «Чайка» Одеса — Харків
63 «Скіфія» Дніпро — Одеса 64 «Скіфія» Одеса — Дніпро
83 «Голубі озера» Ковель — Одеса 84 «Голубі озера» Одеса — Ковель
91 Костянтинівка — Одеса 92 Одеса — Костянтинівка
93 Мінськ — Одеса 94 Одеса — Мінськ
105 «Чорноморець» Київ — Одеса 106 «Чорноморець» Одеса — Київ
107 «Хаджибей» Ужгород — Одеса 108 «Хаджибей» Одеса — Ужгород
135 «Чорномор» Чернівці — Білгород-Дністровський 136 «Чорномор» Білгород-Дністровський — Чернівці
141 Маріуполь — Одеса 142 Одеса — Маріуполь
145 Київ — Ізмаїл 146 Ізмаїл — Київ
147 Київ — Одеса 148 Одеса — Київ
167* Львів — Одеса 168* Одеса — Львів
213* Суми — Одеса 214* Одеса — Суми
223* Київ — Одеса 224 Одеса — Київ
247* Київ, Житомир — Одеса 248* Одеса — Київ, Житомир
251* Дніпро — Одеса 252* Одеса — Дніпро
257* Львів — Одеса 258* Одеса — Львів
271* Харків — Одеса 272* Одеса — Харків
317 «Таврія» Запоріжжя  — Одеса 318 «Таврія» Одеса — Запоріжжя
641 Кишинів — Одеса 642 Одеса — Кишинів
761* «Інтерсіті+» Київ — Одеса 762* «Інтерсіті+» Одеса — Київ
763 «Інтерсіті+» Київ — Одеса 764 «Інтерсіті+» Одеса — Київ
797 «Південний експрес» Вінниця — Одеса 798 «Південний експрес» Одеса — Вінниця

Примітка: Зірочкою відмічено сезонні поїзди.

З 30 березня 2018 року до Одеси призначений модернізований дизель-поїзд Д1М зі столиці Молдови. Відтепер дістатися з Кишинева до Одеси можна буде у вагонах з місцями для сидіння менш ніж за 4 години[4][5].

Вагони-автомобілевози курсують у складі наступних поїздів:[6]

Маршрути потягів, які курсують з вагонами-автомобілевозами
№ поїзда Маршрут сполучення № поїзда Маршрут сполучення
63 «Скіфія» Дніпро  — Одеса 64 «Скіфія» Одеса — Дніпро
108 «Хаджибей» Одеса — Львів — Одеса 107 «Хаджибей» Львів — Одеса
7 «Нічний експрес» Харків — Одеса 8 «Нічний експрес» Одеса — Харків
271* Харків — Одеса 272* Одеса — Харків

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]