Одеський залізничний вокзал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одеський залізничний вокзал
Будівля залізничного вокзалу 01.jpg
Вокзал Одеса-Головна

46°28′04″ пн. ш. 30°44′25″ сх. д. / 46.4678583° пн. ш. 30.7404056° сх. д. / 46.4678583; 30.7404056Координати: 46°28′04″ пн. ш. 30°44′25″ сх. д. / 46.4678583° пн. ш. 30.7404056° сх. д. / 46.4678583; 30.7404056
Країна Україна Україна
Розташування Одеса:
Приморський район
Архітектор В. О. Шретер
Дата початку спорудження літо 1880 року
Дата закінчення спорудження 1884
Відкриття 1880
Дата зруйнування 1944
Власник Одеська залізниця
Адреса 65023, Одеса, Привокзальна площа, 2

Одеський залізничний вокзал. Карта розташування: Україна
Одеський залізничний вокзал
Одеський залізничний вокзал
Одеський залізничний вокзал (Україна)

Одеський залізничний вокзал у Вікісховищі?

Одéський залізничний вокзáл — вокзал станції Одеса-Головна, пам'ятка архітектури, головний залізничний вокзал міста Одеси.

Історія[ред. | ред. код]

15 січня 1863 року в Петербурзі було ухвалено рішення про будівництво і затверджений статут Одесько-Балтської залізниці. Згідно з рішенням за державні кошти було заплановано будівництво залізничної лінії від Одеси до Балти. Для управління роботами був відряджений барон Унгерн-Штернберг, а загальне керівництво було доручено губернаторові краю — генерал-ад'ютанту П. Є. Коцебу.

4 травня 1863 відбулася урочиста закладка Одесько-Парканської залізниці, потім почалося будівництво лінії від Роздільної до Балти. У грудні 1864 року надійшов наказ про продовження Одесько-Балтської лінії через Кременчук до Харкова.

У 1867 році відкрита лінія, прокладена через Пересип до соляного промислу Новосельського, а в 1872 році, за пропозицією директора РОПіТа адмірала А. М. Чіхарева, проведена від неї гілка до міських купалень на Куяльницькому лимані.

Залізничного вокзалу у той час ще не було, і пасажирів з міста доставляли до станції Товарна спеціальним потягом. Оскільки старий вокзал вже не відповідав потребам міста і знаходився в незручному для пасажирів місці, з дозволу імператора Олександра II було ухвалено рішення про будівництво нового вокзального комплексу. Лише влітку 1880 року Товариство південно-західних залізниць заклало будівлю залізничного вокзалу. Відкритий вокзал був у 1883 році. Проект будівлі створив петербурзький зодчий В. О. Шретер, а будівництво велося під керівництвом архітектора Олександра Бернардацці, який з 1856 по 1858 рік виконував обов'язки міського архітектора і працював архітектором при Новоросійському університеті.

Старий залізничний вокзал Одеси був «низькорослий». Залізничний вокзал був побудований в Одесі у 1884 році за проектом В. А. Шретера. Будував його Бернардацці, який протягом 18561858 років виконував обов'язки міського архітектора і працював архітектором при Новоросійському університеті. Старий залізничний вокзал Одеси був створений в неокласичному стилі, по «тупиковій» схемі розташування наприкінці перонів.

Вокзал був розташований на старій межі Порто-Франко і закінчував перспективу Італійської (нині — Пушкінською) вулиці. Будівля була створена у неокласичному стилі з популярними тоді ренесансно-барочними елементами[1], по «тупиковій» схемі розташування. Від вулиці Пушкінської були входи для пасажирів I і II класів, а III клас мав вхід з боку Сінної площі. На площу виходили три арки головного фасаду в обрамленні колон доричного ордера.

Під час Другої світової війни будівля вокзалу була підірвана в останні дні окупації Одеси в 1944 році. Було ухвалено рішення про будівництво нового вокзалу на місці зруйнованого.

Вокзал був побудований в короткі терміни — з листопада 1950 по липень 1952 року за проектом архітектора А. М. Чупріна.

12 липня 1952 року вокзал введений в експлуатацію. Нова будівля повторює в цілому старий вокзал. В 19631973 роках господарство вокзалу переведене на електричну тягу. В 1983 році була проведена централізація стрілок в технічному парку[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Моргун Е. Л. Этапы становления и развития архитектуры историзма в Одессе. ст. 76
  2. Хронологія будівництва Одеського залізничного вокзалу (рос.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]