Одеський міжнародний кінофестиваль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одеський міжнародний кінофестиваль
Odesa International Film Festival
Oiff 2017.jpg
Місце проведення

Україна Україна, Одеса:

Нагорода Золотий Дюк
Заснування 2010
Дата проведення середина липня
Жанри арт-мейнстрім
Офіційний сайт
CMNS: Одеський міжнародний кінофестиваль на Вікісховищі
← ОМКФ 2017ОМКФ 2018 →

Одéський міжнарóдний кінофестивáль (ОМКФ) — щорічний кінофестиваль, який проводиться в українському місті Одеса у середині липня. Уперше відбувся у 2010 році.

Перші два роки фестиваль позиціонував себе як фестиваль фільмів для глядачів з особливим почуттям гумору. Згодом розширив спрямованість і заявив про себе як фестиваль арт-мейнстрима: кіно високого художнього рівня, розраховане на широку аудиторію. З 2016 року конкурсна програма складається з трьох повноцінних розділів: Міжнародна конкурсна програма, Національна конкурсна програма (включає повнометражні та короткометражні фільми виробництва України або зняті в ко-продукції з Україною) та Конкурс європейських документальних фільмів.

Історія[ред. | ред. код]

«Червона доріжка» ОМКФ біля Одеського оперного театру
Фестивальный палац
Фестивальний центр в кінотеатрі Одеса-кіно «Родіна»

Уперше Одеський міжнародний кінофестиваль був проведений з 16 по 24 липня 2010 року. В рамках кіноогляду було показано конкурсну програму з 16 повнометражних, а загалом на конкурсному та позаконкурсному показах на фестивалі представили понад понад 100 стрічок.[1]. Основним майданчиком — Фестивальним центром, у якому проходили конкурсні покази і всі головні події фестивалю, перші два роки був одеський кінотеатр Одеса-кіно «Родіна». Починаючи з третього фестивалю, в 2012 році, головним майданчиком став Фестивальний Палац, — зал на 1260 місць Одеського театру музичної комедії. Кінотеатр Одеса-кіно «Родіна» залишився фестивальним центром, в якому проходять покази Української національної конкурсної програми, позаконкурсних програм і ретроспектив, а також проводяться майстер-класи Літньої кіношколи.

Церемонії відкриття і закриття, а також традиційна для кінофестивалів «червона доріжка» проводяться у знаменитому Одеському театрі опери і балету — одній з найбільш відомих архітектурних пам'яток України.

Фестивальні покази охоплюють три основних майданчики: Фестивальний Палац, Фестивальний центр у кінотеатрі Одеса-кіно «Родіна», Зелений театр Stella Artois.

Головним призом фестивалю є статуетка «Золотий Дюк» — оновлена версія однойменного призу, створеного відомим одеським скульптором Михайлом Ревою для кінофестивалю «Золотий Дюк», який відбувся в Одесі в 1988 році. Перші два роки головний приз Одеського кінофестивалю вручався на основі рішення журі. Починаючи з 2012 року Гран-прі Одеського кінофестивалю вручається за підсумками глядацького голосування.

На фестивалі працює Міжнародне журі, яке оцінює Міжнародну конкурсну програму і вручає призи за Найкращий повнометражний фільм, Найкращу режисуру, Найкращу акторську роботу. З 2012 року на фестивалі з'явилася ще одна конкурсна програма — Український національний конкурс, в якому приз за найкращий український фільм визначає Журі української конкурсної програми. З 2016 року журі Конкурсу європейських документальних фільмів обирає найкращу документальну стрічку.

Перший фестиваль відвідало понад 40 тисяч глядачів[2]. Наступного, 2011 року покази відвідало вже понад 70 тисяч глядачів.[2] На третьому Одеському кінофестивалі у 2012 році покази відвідало близько 100 тисяч глядачів, було акредитовано близько 4500 гостей і 700 представників ЗМІ, аудиторія телетрансляцій Церемоній відкриття і закриття становила близько 3 млн осіб, в програмі було представлено 85 фільмів з 40 країн[3].

У рамках фестивалю також динамічно розвивається особливий спецпроект — Літня кіношкола: серія майстер-класів, які проводять знамениті гості фестивалю для студентів кіногалузі і кіноманів. На другому фестивалі з'явився ще освітній напрямок — «Сценарна майстерня „Інтершколи“»: семінари для обмеженого кола сценаристів, що пройшли попередній відбір у конкурсі сценаріїв.[4] На третьому фестивалі в 2012 році у рамках Літньої кіношколи працювала Школа кінокритиків.

Згодом на Одеському кінофестивалі з'явилися нові напрями для кінопрофесіоналів під егідою Film Industry Office, зокрема літній та зимовий Кіноринки, пітчинг завершених проектів та проектів у розробці («Work in progress»).

У 2011 році, в останній день своєї роботи, Одеський кінофестиваль отримав відзнаку від авторитетного міжнародного співтовариства журналістів — Голівудської асоціації іноземної преси HFPA (Hollywood Foreign Press Association), що вручає премію «Золотий Глобус». Почесну відзнаку фестивалю передав член HFPA Габрієль Лерман[5].

Четвертий Одеський кінофестиваль відбувся з 12 по 20 липня 2013 року. У числі нововведень — заснування нового призу за найкращий український короткометражний фільм[6]. Також на 4-му фестивалі відбулася ретроспектива фільмів Сергія Параджанова.

З 2016 року на фестивалі діє відеорум. Також на фестивалі вручають «Золотого Дюка» за внесок у кіномистецтво — лауреатами нагороди у 2017 році стали акторка Ізабель Юппер та режисер Аґнєшка Голланд, а в 2018 році — акторки Ада Роговцева[7] та Жаклін Біссет[8]

Під час 8-го ОМКФ в рамках секції Film Industry Office, окрім традиційного пітчингу повнометражних проектів та презентацій кінострічок на стадії Work in Progress, відбувся конкурс проектів серіалів Odesa IFF ScripTeast Series Projects та Actor's Workshop.

Дирекція[ред. | ред. код]

Станом на 2018 рік керівництво фестивалю складається з:[9]

Структура фестивалю[ред. | ред. код]

Фестивальна вечірка в Otrada beach club, 2010 рік

Конкурсна програма[ред. | ред. код]

Фестиваль має три конкурсні програми: Міжнародна конкурсна програма повнометражних фільмів, Національна конкурсна програма та Конкурс європейських документальних фільмів[10].

До процесу селекції фільмів для участі в Конкурсі європейських документальних фільмів допускаються повнометражні документальні фільми, які були зроблені повністю або в рамках міжнародної копродукції з суб'єктами продюсування з наступних країн: Австрія, Албанія, Вірменія, Республіка Білорусь, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Велика Британія, Угорщина, Німеччина, Греція, Грузія, Данія, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Косово, Литва, Люксембург, Македонія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія.

У Міжнародну конкурсну програму відбираються нові повнометражні фільми, завершені після 1 січня поточного року, та прем'єри яких ще не відбулися на території України на момент початку фестивалю.

Селекцію фільмів здійснює відбіркова комісія, а основним критерієм відбору є кіно високого художнього рівня, розраховане на широку аудиторію, що є головною концепцією міжнародної конкурсної програми. У конкурс відбираються нові повнометражні фільми, зняті в період від 1 січня попереднього року, і що ще не демонструвалися на території України.

В Національну конкурсну програму відбираються українські короткометражні і повнометражні фільми, завершені після 1 січня попереднього року.

Формат фільмів — плівка (35 мм) або цифровий(DCP).

Журі[ред. | ред. код]

Фільми конкурсної програми оцінює міжнародне журі, до складу якого входять діячі кіно і культури, відомі режисери, актори, кінокритики, кінопродюсери. Склад журі визначає дирекція фестивалю.[10]

У 2010 по 2012 роки разом з міжнародним журі на фестивалі працювали журі Міжнародної федерації кіноклубів FICC, яке присуджує власний приз «Дон Кіхот», а також Національне журі кінокритиків, журі «Українська лабораторія» (премія ім. Миколи Шустова за найкращий український фільм).

Від 2016 року на фестивалі працює журі Міжнародної конкурсної програми, журі Національної конкурсної програми, журі Конкурсу європейських документальних фільмів та журі Міжнародної федерації кінопреси (FIPRESCI), а в рамках професійної секції — журі Пітчингу та Work in Progress.

«Золотий Дюк»: Головний приз Одеського міжнародного кінофестивалю

Нагороди[ред. | ред. код]

Головний приз Одеського кінофестивалю — статуетка «Золотий Дюк» і грошова винагорода в розмірі 10 тис. євро — вручається режисерові фільму за результатами глядацького голосування.[10]

Міжнародне журі вручає премії й призи в таких трьох категоріях (але міжнародне журі також може вручити додатково дві спеціальні нагороди):

  • Найкращий фільм (грошова винагорода 5 тис. євро та статуетка «Дюк ОМКФ»)
  • Найкращий режисер (грошова винагорода 3 тис. євро та статуетка «Дюк ОМКФ»)
  • Найкраща акторська робота (грошова винагорода 2 тис. євро актору/акторці та статуетка «Дюк ОМКФ»)

Журі Національного конкурсу вручає нагороди у таких категоріях (але національне журі також може вручити додатково дві спеціальні нагороди-диплом будь-якому фільму або членові творчої групи):

  • Найкращий повнометражний український фільм (грошова винагорода в розмірі 100 тис. гривень та статуетка «Золотий Дюк»)
  • Найкращий український короткометражний фільм (грошова винагорода в розмірі 50 тис. гривень та статуетка «Дюк ОМКФ»).
  • Найкращий український режисер[11] (грошова винагорода в розмірі 60 тис. гривень та статуетка «Дюк ОМКФ»)
  • Найкраща акторська робота в національному конкурсі (грошова винагорода в розмірі 50 тис. гривень та статуетка «Дюк ОМКФ»)

З 2016 року на фестивалі також проводиться Європейський документальний конкурс, стрічку-переможця (винагорода: статуетка «Золотий Дюк» та 2000 євро) в якому обирає журі документального конкурсу[12].

З 2010 до 2012 року разом із основними нагородами на фестивалі також вручався приз «Дон Кіхот» журі Міжнародної федерації кіноклубів FICC, а з 2012 року — Диплом Міжнародної федерації кінопреси (FIPRESCI).

Кіноконцерт «Броненосець Потьомкін» на Потьомкінських сходах в рамках Першого Одеського кінофестивалю-2010

Фільми-лаурети премії «Золотий Дюк» за найкращий фільм[ред. | ред. код]

2010 — «Дітям до 16…» («Детям до 16…», Росія), режисер Андрій Кавун[13]

2011 — «Шибеник» («Tomboy», Франція), режисер Селін Ск'ямма[14][15]

2012 — «Зламані» («Broken», Велика Британія), режисер Руфус Норріс[16]

2013 — «Географ глобуса пропив» («Географ глобус пропил», Росія), режисер Алєксандр Вєлєдінскій[17]

2014 — «Мотивації нуль» («אפס ביחסי אנוש», Ізраїль), режисер Талія Лаві.[18]

2015 — «Мустанг» («Mustang», Франція, Німеччина, Туреччина, Катар), режисер Деніз Ґамзе Ерґювен[19]

2016 — «Палає, палає, палає» («Burn Burn Burn», Велика Британія), реж. Чанія Баттон[20]

2017 — «Король бельгійців» («King of the Belgians», Бельгія, Нідерланди, Болгарія), реж. Петер Бросенс, Джесіка Вудворт.[21]

2018 — «Кришталь» («Хрусталь», Білорусь, США, Німеччина, Росія), реж. Дар'я Жук.[22]

Позаконкурсна програма[ред. | ред. код]

Майстер-класи на Одеському кінофестивалі

Окрім основного конкурсу, на фестивалі представлені позаконкурсні розділи: традиційна для багатьох кінофорумів програма «Фестиваль фестивалів» з останніх хітів світових кінофестивалів, ексклюзивні прем'єри найбільш резонансних творів кіномистецтва (розділ «Гала-прем'єри»), спеціальні покази, ретроспективи та ін.

Потьомкінські сходи Open-air[ред. | ред. код]

Спеціальною грандіозною подією, починаючи з найпершого фестивалю, стають його резонансні open-air на знаменитих одеських Потьомкінських сходах, які на один з фестивальних вечорів перетворюються на величезний кінотеатр просто неба. На 1-му Одеському кінофестивалі-2010 на Потьомкінських сходах відбулася демонстрація шедевра Сергія Ейзенштейна «Броненосець Потьомкін»[23] у живому супроводі симфонічного оркестру, що започаткувало традиції фестивальних open-air. На наступному фестивалі в 2011 році на Потьомкінських сходах, також у супроводі симфонічного оркестру, була показана повна версія шедевра Фрица Ланга «Метрополіс» (1927 р.), який зібралися подивитися понад 2 тисячі глядачів[24]. У 2012 році, на третьому фестивалі, на Потьомкінських сходах симфонічний оркестр супроводжував показ фільму Чарлі Чапліна «Вогні великого міста», яке глядачам представляла його дочка, — акторка Джеральдін Чаплін[25]. У 2013 році була показана кінопоема «Схід: Пісня двох людей» Фрідріха Мурнау. У рамках 5-го ОМКФ на Потьомкінських сходах пройшов показ стрічки «Шантаж» Альфреда Хічкока. Під час 6-го ОМКФ у 2015 році пройшов показ фільму «Людина з кіноапаратом» Дзиґи Вертова, а у 2016-ому — «Шерлок Холмс» Артура Бертелета під музику Дональда Сосіна у супроводі симфонічного оркестра. Під час 8-го ОМКФ на Потьомкінських сходах була показана кінострічка Жюльєна Дювів'є «Дамське щастя» 1930 року за мотивами однойменного роману Еміля Золя. Показ пройшов під музичне оформлення канадського композитора Ґабріеля Тібодо, вокальні партії виконала солістка Софі Фурньє.

Починаючи з другого фестивалю 2011 року, глядачі також отримали ще один майданчик для open-air: сходи на Ланжероновському узвозі, де кожен вечір демонструвалося кіно просто неба для усіх охочих. З 2017 року замість Ланжеронівського узвову open-air-покази проводяться у Зеленому театрі Stella Artois.

На фестивалі у 2014 році було проведено збір коштів для українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого та ув'язненого у Росії.

Професійні події[ред. | ред. код]

Film Industry Office (Пітчінг/Work in Progress)[ред. | ред. код]

Секція Film Industry Office заснована як платформа для професійної комунікації, підтримки та розвитку українських кінопроектів та кіноіндустрії в цілому, а також для презентації української кіноіндустрії міжнародному співтовариству.

В рамках секції проводиться пітчинг повнометражних кінопроектів, що перебувають на стадії «предпродакшн», а також презентації проектів Work in Progress — повнометражних фільмів на фінальній стадії виробництва, запланованих для кінотеатрального показу.

Учасниками секції можуть стати дистриб'ютори, байєри, фестивальні відбірники, представники кінозакладів та спеціалізованих кінокомпаній, інвестори, автори фільмів (актори, режисери, сценаристи, оператори, художники-постановники), продюсери.

Кіноринок (зимовий та літній)[ред. | ред. код]

ОМКФ також щорічно проводять два кіноринка — зимовий та літній. Кіноринок ОМКФ — це професійний майданчик для спілкування дистриб'юторів, представників кінотеатрів, кіностудій та компаній, що надають послуги в сфері прокату та інші послуги.

Освітні події[ред. | ред. код]

Літня кіношкола[ред. | ред. код]

У минулому ОМКФ проводив літню кіношколу — серію майстер-класів та творчих зустрічей, об'єднаних під назвою «Літня кіношкола».[26]

У різні роки майстер-класи на ОМКФ проводили такі відомі кінознавці, сценаристи, актори та режисери як Рутгер Хауер, Джон Малкович, Майкл Медсен, Пітер Грінуей, Кшиштоф Зануссі, Вадим Перельман, Отар Іоселіані, Кіра Муратова, Йос Стеллінг, Нана Джорджадзе, Олександр Митта, Сергій Соловйов, Єжи Штур, Джеральдін Чаплін, Андрій Плахов, Наум Клейман, Сергій Лозниця, Аґнєшка Голланд, Крістіан Петцольд, Сібель Кекіллі тощо.

Починаючи з 2016 року тип фестивальної акредитації "Літня кіношкола" не використовується. Також, як і "Літня кіношкола", серія освітніх заходів під такою назвою в останнє проводилася у 2016 році на 7-му ОМКФ. Проте майстер-класи та творчі зустрічі проводяться протягом фестивалю та вхід на них спрощено - зарезервувати місце можна за будь-яким типом акредитації.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. «Бульвар Французский весь в цвету». Одеса вирішила повернути колишній кіностатус // Дзеркало тижня, 6 серпня 2010
  2. а б В Одесі відкрили третій міжнародний кінофестиваль // Лівий берег, 13 липня 2012
  3. Згідно інформації з ОМКФ: про нас (станом на 2012 рік)// oiff.com.ua, 2012
  4. Сценарна майстерня «Інтершколи» // oiff.com.ua, 2011
  5. Одеський кінофестиваль визнали засновники голлівудського «Золотого глобуса» // Інтерфакс Україна, 28 липня 2011
  6. Одеський кінофестиваль засновує новий приз для українського кіно // oiff.com.ua, 2013
  7. https://oiff.com.ua/festival/news/ada-rogovtseva-will-receive-golden-duke-award-for-lifetime-achievement.html
  8. https://oiff.com.ua/festival/news/urochista-tseremonija-zakrittja-9-go-omkf.html
  9. ОМКФ — Контакти // oiff.com.ua, 2018
  10. а б в Регламент Одеського кінофестивалю // Офіційний сайт ОМКФ, 2018
  11. http://odessa-life.od.ua/news/46685-Novaya-nominaciya-na-Odesskom-kinofestivale
  12. https://oiff.com.ua/festival/news/programme-and-juri-of-european-documentary-competition-2016-06-15-11-06-00.html
  13. [hhttp://web.archive.org/web/20141112060403/http://oiff.com.ua/ua/festival/archive/oiff_2010/winners-2011(2).htm Призери «ОМКФ» 2010] // oiff.com.ua, 2010
  14. Одеський МКФ: конкурс фільмів // «kinokolo.ua», 25 липня 2011
  15. Призери «ОМКФ» 2011 // oiff.com.ua, 2011
  16. Призери «ОМКФ» 2012 // oiff.com.ua, 2012
  17. Призери «ОМКФ» 2013 // oiff.com.ua, 2013
  18. Призери «ОМКФ» 2014 // oiff.com.ua, 2014
  19. Призери «ОМКФ» 2015 // oiff.com.ua, 2015
  20. Призери «ОМКФ» 2016 // oiff.com.ua, 2016
  21. Призери «ОМКФ» 2017 // oiff.com.ua, 2017
  22. Урочиста церемонія Закриття 9-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Офіційний сайт ОМКФ. 21.07.2018. Архів оригіналу за 23.07.2018. Процитовано 23.07.2018. 
  23. «Броненосець Потьомкін» повертається // Уніан, 19 липня 2010
  24. У Одесі показали відреставровану версію фільму Метрополіс // «Корреспондент.net», 19 липня 2011
  25. ДочкаЧарлі Чаплина приїде на Одеський кінофестиваль Джеральдін Чаплін приїде в Одесу на показ фільму свого батька // Gazeta.ua, Джеральдін Чаплін приїде в Одесу на показ фільму свого батька
  26. 15-21 липня — Літня кіношкола в рамках 8-го Одеського кінофестивалю // ДМ, 10 Липня 2017

Посилання[ред. | ред. код]