Одеський міжнародний кінофестиваль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Одеський міжнародний кінофестиваль
Odesa International Film Festival
Oiff 2017.jpg
Місце проведення

Україна Україна, Одеса:

Нагорода Золотий Дюк
Заснування 2010 році
Дата проведення середина липня
Жанри арт-мейнстрім
Офіційний сайт
CMNS: Одеський міжнародний кінофестиваль на Вікісховищі
← ОМКФ 2017 ОМКФ 2018 →

Одéський міжнарóдний кінофестивáль (ОМКФ) — щорічний кінофестиваль, який проводиться в Одесі (Україна) у середині липня. Уперше відбувся у 2010 році.

Перші два роки фестиваль позиціонував себе як фестиваль фільмів для глядачів з особливим почуттям гумору. Згодом розширив спрямованість і заявив про себе як фестиваль арт-мейнстрима: кіно високого художнього рівня, розраховане на широку аудиторію. З 2016 року конкурсна програма складається з трьох повноцінних розділів: Міжнародна конкурсна програма повнометражних фільмів, Українська національна конкурсна програма та Конкурс європейських документальних фільмів.

Організатори кіноподії поставили перед собою досить амбітні цілі — перетворити ОМКФ на один з головних кінофорумів Східної Європи і називають його «східноєвропейськими Каннами»[1].

«Червона доріжка» ОМКФ біля Одеського оперного театру
Фестивальный палац
Фестивальний центр в кінотеатрі «Родина»

Історія[ред.ред. код]

Уперше Одеський міжнародний кінофестиваль був проведений з 16 по 24 липня 2010 року. В рамках кіноогляду було показано конкурсну програму з 16 повнометражних картин-прем'єр 2010 років і позаконкурсну програму із понад 50 фільмів[2]. Основним майданчиком — Фестивальним центром, у якому проходили конкурсні покази і всі головні події фестивалю, перші два роки був одеський кінотеатр «Родина». Починаючи з третього фестивалю, в 2012 році, головним майданчиком став Фестивальний Палац, — зал на 1260 місць Одеського театру музичної комедії. Кінотеатр «Родина» залишився Фестивальним центром, в якому проходять покази Української національної конкурсної програми, позаконкурсних програм і ретроспектив, а також проводяться майстер-класи Літньої кіношколи.

Церемонії відкриття і закриття, а також традиційна для кінофестивалів «червона доріжка» проводяться у знаменитому Одеському театрі опери і балету — одній з найбільш відомих архітектурних пам'яток України.

Фестивальні покази охоплюють три основних майданчики: Фестивальний Палац, Фестивальний центр у кінотеатрі «Родина», Зелений театр Stella Artois.

Головним призом фестивалю є статуетка «Золотий Дюк» — оновлена версія однойменного призу, створеного відомим одеським скульптором Михайлом Ревою для колись резонансного кінофестивалю «Золотий Дюк», який відбувся в Одесі в 1988 році. Перші два роки головний приз Одеського кінофестивалю вручався на основі рішення журі. Починаючи з 2012 року Гран-прі Одеського кінофестивалю вручається за підсумками глядацького голосування.

На фестивалі працює Міжнародне журі, яке оцінює Міжнародну конкурсну програму і вручає призи за Найкращий повнометражний фільм, Найкращу режисуру, Найкращу акторську роботу. З 2012 року на фестивалі з'явилася ще одна конкурсна програма — Український національний конкурс, в якому приз за найкращий український фільм визначає Журі української конкурсної програми. З 2016 року журі Конкурсу європейських документальних фільмів обирає найкращу повнометражну документальну стрічку.

Вже перший фестиваль відвідало понад 40 тисяч глядачів[3]. Наступного, 2011 року покази відвідало вже понад 70 тисяч глядачів, на фестивалі побувало більж ніж 5 тисяч гостей, було акредитовано близько 450 журналістів[4]. На третьому Одеському кінофестивалі у 2012 році покази відвідало близько 100 тисяч глядачів, було акредитовано близько 4500 гостей і 700 представників ЗМІ, аудиторія телетрансляцій Церемоній відкриття і закриття становила близько 3 млн осіб, в програмі було представлено 85 фільмів з 40 країн[5].

У рамках фестивалю також динамічно розвивається особливий спецпроект — Літня кіношкола: серія майстер-класів, які проводять знамениті гості фестивалю для студентів кіногалузі і кіноманів. На другому фестивалі Літня кіношкола була доповнена ще одним новим напрямом — «Сценарною майстернею»[6]: семінари для обмеженого кола сценаристів, що пройшли попередній відбір у конкурсі сценаріїв. На третьому фестивалі в 2012 році у рамках Літньої кіношколи працювала Школа кінокритиків.

Згодом на Одеському кінофестивалі з'явилися нові напрями для кінопрофесіоналів — Кіноринок[7] і пітчинг проектів та Work in progress[8].

У 2011 році, в останній день своєї роботи, Одеський кінофестиваль отримав відзнаку від авторитетного міжнародного співтовариства журналістів - Голівудської асоціації іноземної преси HFPA (Hollywood Foreign Press Association), що вручає премію «Золотий Глобус». Почесну відзнаку фестивалю передав член HFPA Габрієль Лерман[9].

Четвертий Одеський кінофестиваль відбувся з 12 по 20 липня 2013 року. У числі нововведень — заснування нового призу за найкращий український короткометражний фільм[10]. Також на 4-му фестивалі відбулася ретроспектива фільмів Сергія Параджанова.

З 2016 року на фестивалі діє відеорум. Також на фестивалі вручають "Золотого Дюка" за внесок у кіномистецтво - лауреатами у 2017 році стали акторка Ізабель Юппер та режисер Аґнєшка Голланд.

Під час 8-го ОМКФ в рамках секції Film Industry Office, окрім традиційного пітчингу повнометражних проектів та презентацій кінострічок на стадії Work in Progress, відбувся конкурс проектів серіалів Odesa IFF ScripTeast Series Projects та Actor's Workshop.

Конкурсна програма[ред.ред. код]

Фестиваль має три конкурсні програми: Міжнародна конкурсна програма повнометражних фільмів, Національна конкурсна програма та Конкурс європейських документальних фільмів[11].

До процесу селекції фільмів для участі в Конкурсі європейських документальних фільмів допускаються повнометражні документальні фільми, які були зроблені повністю або в рамках міжнародної копродукції з суб'єктами продюсування з наступних країн: Австрія, Албанія, Вірменія, Республіка Білорусь, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Велика Британія, Угорщина, Німеччина, Греція, Грузія, Данія, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Косово, Литва, Люксембург, Македонія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія [1].

У Міжнародну конкурсну програму відбираються нові повнометражні фільми, завершені після 1 січня поточного року, та прем'єри яких ще не відбулися на території України на момент початку фестивалю.

Селекцію фільмів здійснює відбіркова комісія, а основним критерієм відбору є кіно високого художнього рівня, розраховане на широку аудиторію, що є головною концепцією міжнародної конкурсної програми. У конкурс відбираються нові повнометражні фільми, зняті в період від 1 січня попереднього року, і що ще не демонструвалися на території України.

В Національну конкурсну програму відбираються українські короткометражні і повнометражні фільми, завершені після 1 січня попереднього року.

Формат фільмів - плівка (35 мм) або цифровий(DCP).

Журі[ред.ред. код]

Фільми конкурсної програми оцінює міжнародне журі, до складу якого входять діячі кіно і культури, відомі режисери, актори, кінокритики, кінопродюсери. Склад журі визначає дирекція фестивалю[11].

У 2011 до 2013 рр. разом з міжнародним журі на фестивалі працювали журі Міжнародної федерації кіноклубів FICC, яке присуджує власний приз «Дон Кіхот»[12], а також Національне журі кінокритиків, журі «Українська лабораторія» (премія ім. Миколи Шустова за найкращий український фільм).

Від 2016 року на фестивалі працює журі Міжнародної конкурсної програми, журі Національної конкурсної програми, журі Конкурсу європейських документальних фільмів та журі Міжнародної федерації кінопреси (FIPRESCI), а в рамках професійної секції - журі Пітчингу та Work in Progress.

«Золотий Дюк»: Головний приз Одеського міжнародного кінофестивалю

Нагороди[ред.ред. код]

Головний приз Одеського кінофестивалю — статуетка «Золотий Дюк» і грошова винагорода в розмірі 10 тис. євро — вручається режисерові фільму за результатами глядацького голосування[11].

Міжнародне журі вручає премії й призи в таких категоріях:

  • Найкращий фільм (грошова винагорода 5 тис. євро режисерові фільму)
  • Найкращий режисер (грошова винагорода 3 тис. євро режисерові фільму)
  • Найкраща акторська робота (грошова винагорода 2 тис. євро актору/акторці)

Журі може вручити додатково дві нагороди:

  • Спеціальні нагороди журі

Журі Національного конкурсу вручає статуетку "Золотий Дюк" у таких категоріях:

  • Найкращий повнометражний український фільм (грошова винагорода в розмірі 100 тис. гривень режисерові фільму)
  • Найкращий український короткометражний фільм (грошова винагорода в розмірі 50 тис. гривень режисерові фільму).

Журі Національного конкурсу може вручити одну додаткову нагороду:

  • Спеціальний диплом журі будь-якому фільму або членові творчої групи.

З 2010 до 2012 року разом із основними нагородами на фестивалі також вручався приз «Дон Кіхот» журі Міжнародної федерації кіноклубів FICC, а з 2012 року — Диплом Міжнародної федерації кінопреси (FIPRESCI).

Кіноконцерт «Броненосець Потьомкін» на Потьомкінських сходах в рамках Першого Одеського кінофестивалю-2010

Позаконкурсна програма[ред.ред. код]

Окрім основного конкурсу, на фестивалі представлені позаконкурсні розділи: традиційна для багатьох кінофорумів програма «Фестиваль фестивалів» з останніх хітів світових кінофестивалів, ексклюзивні прем'єри найбільш резонансних творів кіномистецтва (розділ «Гала-прем'єри»), спеціальні покази, ретроспективи та ін.

Спеціальні події[ред.ред. код]

Спеціальною грандіозною подією, починаючи з найпершого фестивалю, стають його резонансні open-air на знаменитих одеських Потьомкінських сходах, які на один з фестивальних вечорів перетворюються на величезний кінотеатр просто неба. На 1-му Одеському кінофестивалі-2010 на Потьомкінських сходах відбулася демонстрація шедевра Сергія Ейзенштейна «Броненосець Потьомкін» [13] у живому супроводі симфонічного оркестру, що започаткувало традиції фестивальних open-air. На наступному фестивалі в 2011 році на Потьомкінських сходах, також у супроводі симфонічного оркестру, була показана повна версія шедевра Фрица Ланга «Метрополіс» (1927г), який зібралися подивитися понад 2 тисячі глядачів [14]. У 2012 році, на третьому фестивалі, на Потьомкінських сходах симфонічний оркестр супроводжував показ фільму Чарлі Чапліна «Вогні великого міста», яке глядачам представляла його дочка, - акторка Джеральдін Чаплін[15]. У 2013 році була показана кінопоема «Схід: Пісня двох людей» Фрідріха Мурнау. У рамках 5-го ОМКФ на Потьомкінських сходах пройшов показ стрічки «Шантаж» Альфреда Хічкока. Під час 6-го ОМКФ у 2015 році пройшов показ фільму «Людина з кіноапаратом» Дзиґи Вертова, а у 2016-ому - «Шерлок Холмс» Артура Бертелета під музику Дональда Сосіна у супроводі симфонічного оркестра. Під час 8-го ОМКФ на Потьомкінських сходах була показана кінострічка Жюльєна Дювів'є «Дамське щастя» 1930 року за мотивами однойменного роману Еміля Золя. Показ пройшов під музичне оформлення канадського композитора Ґабріеля Тібодо, вокальні партії виконала солістка Софі Фурньє.

Починаючи з другого фестивалю 2011 року, глядачі також отримали ще один майданчик для open-air: сходи на Ланжероновському узвозі, де кожен вечір демонструвалося кіно просто неба для усіх охочих. З 2017 року замість Ланжеронівського узвову open-air-покази проводяться у Зеленому театрі Stella Artois.

На фестивалі у 2014 році було проведено збір коштів для українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого та ув'язненого у Росії.

Професійна секція[ред.ред. код]

Секція Film Industry Office заснована як платформа для професійної комунікації, підтримки та розвитку українських кінопроектів та кіноіндустрії в цілому, а також для презентації української кіноіндустрії міжнародному співтовариству.

В рамках секції проводиться пітчинг повнометражних кінопроектів, що перебувають на стадії “предпродакшн”, а також презентації проектів Work in Progress — повнометражних фільмів на фінальній стадії виробництва, запланованих для кінотеатрального показу.

Учасниками секції можуть стати дистриб’ютори, байєри, фестивальні відбірники, представники кінозакладів та спеціалізованих кінокомпаній, інвестори, автори фільмів (актори, режисери, сценаристи, оператори, художники-постановники), продюсери [2].

Майстер-класи на Одеському кінофестивалі

Літня кіношкола[ред.ред. код]

Спеціальний проект Одеського кінофестивалю — Літня кіношкола [16] проводиться для студентів кіногалузі та усіх охочих кіноманів. Під час фестивалю для учасників Літньої кіношколи організовуються майстер-класи професіоналів світової кіноіндустрії — гостей ОМКФ.

За цей час майстер-класи на ОМКФ вже проводили голівудські актори Рутгер Хауер, Джон Малкович[17] та Майкл Медсен, кінорежисери Пітер Грінуей, Кшиштоф Зануссі, Вадим Перельман[18], Отар Іоселіані[19], Кіра Муратова, Йос Стеллінг, Нана Джорджадзе[20], Олександр Митта[21], Сергій Соловйов[22], актор і режисер Єжи Штур, актриса Джеральдін Чаплін, кінознавці Андрій Плахов, Наум Клейман, режисер Сергій Лозниця, сценарист та режисер Аґнєшка Голланд, режисер Крістіан Петцольд, акторка Сібель Кекіллі та інші.

Фестивальна вечірка в Otrada beach club, 2010 рік

Фестивальні вечірки[ред.ред. код]

Завершенням насиченого фестивального дня на Одеському кінофестивалі стають яскраві вечірки, які проходять кожен вечір у клубах, ресторанах чи просто неба. На гостей чекають цікаві та різноманітні події — від елітних джазових вечорів до демократичних концертів молодих команд і виступів популярних діджеїв.

Переможці фестивалю[ред.ред. код]

2010 — Головний приз "Золотий Дюк" за найкращий фільм - «Дітям до 16…»[23], режисер Андрій Кавун Росія Росія

2011 — «Шибеник» («Томboy»)[24], режисер Селін Ск'ямма Франція Франція

2012 — Гран-Прі «Золотий Дюк» - «Зламані» («Broken»)[25], режисер Руфус Норріс Велика Британія Велика Британія

Приз «Золотий Дюк» за найкращий український фільм - "Чемпіони з підворіття", режисер Ахтем Сеїтаблаєв Україна Україна

2013 — Гран-Прі «Золотий Дюк« та приз «За найкращий фільм» - «Географ глобуса пропив»[26], режисер Алєксандр Вєлєдінський Росія Росія

Приз «Золотий Дюк» за найкращий український фільм - «Параджанов», режисери Олена Фетісова та Сєрж Аведикян, Україна Україна, Грузія Грузія, Вірменія Вірменія, Франція Франція

2014 — «Мотивації нуль»[27], режисер Талія Лаві Ізраїль Ізраїль. Приз за Найкращий фільм - «Побачення наосліп», режисер Леван Когуашвілі Грузія Грузія, Україна Україна

2015 — «Мустанг»[28], режисер Деніз Ґамзе Ерґювен Франція Франція, Німеччина Німеччина, Туреччина Туреччина, Катар Катар

2016 — «Палає, палає, палає», реж. Чанія Баттон Велика Британія Велика Британія

2017 — «Король бельгійців» («King of the Belgians»), реж. Петер Бросенс, Джесіка Вудворт Бельгія Бельгія, Нідерланди Нідерланди, Болгарія Болгарія. Приз за найкращий фільм - «Літо 1993», режисер Карла Сімон, Іспанія Іспанія.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Он-лайн конференція президента Одеського кінофестивалю в редакції газети «Комсомольська правда в Україні»
  2. Перший Одеський міжнародний кінофестиваль відкривається в Україні РИА-Новости від 16 липня 2010
  3. Згідно з інформацією з офіційного сайту
  4. Одеський кинофестиваль-2011: цифри і факти 2011«Фокус» від 25 липня 2011
  5. Згідно інформації з офіційного сайту
  6. Сценарна майстерня ОМКФ- інформація з офіційного сайту
  7. Кіноринок Одеського кінофестивалю - інформація з офіційного сайту
  8. Пітчинг проектів Одеського кінофестивалю - інформація з офіційного сайту
  9. Голлівудська асоціація іноземної преси визнала ОМКФ «Фокус» від 28 липня 2011
  10. Одеський кінофестиваль засновує новий приз для українського кіно. Інформація з софіційного сайту
  11. а б в Регламент Одеського кінофестивалю - інформація з офіційного сайту
  12. Згідно з інформацією зофіційного сайту
  13. «Броненосець Потьомкін на Потьомкінських сходах» "Kinote.info" від 1 липня 2010
  14. У Одесі показали відреставровану версію фільму Метрополіс «Корреспондент.net» від 19 липня 2011
  15. ДочкаЧарлі Чаплина приїде на Одеський кінофестиваль «Подробности» від 22 квітня 2012
  16. Літня кіношкола ОМКФ - інформація з офіційного сайту
  17. Майстер-клас Джона Малковича на ОМКФ-2011, відео з офіційного сайту
  18. Майстер-клас Вадима Перельмана на ОМКФ-2011 відео з офіційного сайту
  19. Майстер-клас Отара Іоселіані на ОМКФ-2011, відео з офіційного сайту
  20. Майстер-клас Нани Джорджадзе на ОМКФ-2011, відео з офіційного сайту
  21. Майстер-клас Олександра Мітти на ОМКФ-2011, відео з офіційного сайту
  22. Майстер-клас Сергія Соловйова на ОМКФ-2011, відео з офіційного сайту
  23. Переможці Одеського кінофестивалю «Кореспондент.net» від 25 липня 2010
  24. Одеський МКФ: конкурс фільмів «kinokolo.ua» від 25 липня 2011
  25. Названий володар Гран-прі Одеського кінофестивалю«Корреспондент.net» від 21 липня 2012
  26. ПРИЗЕРИ 2013«ОМКФ»
  27. ПРИЗЕРИ 2014«ОМКФ»
  28. ПРИЗЕРИ 2015«ОМКФ»

Посилання[ред.ред. код]