Одеський обласний театр ляльок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одеський академічний обласний театр ляльок
Одеський академічний обласний театр ляльок
Одеський академічний обласний театр ляльок

46°29′26″ пн. ш. 30°43′36″ сх. д. / 46.49070900002777762° пн. ш. 30.72688800002777754° сх. д. / 46.49070900002777762; 30.72688800002777754Координати: 46°29′26″ пн. ш. 30°43′36″ сх. д. / 46.49070900002777762° пн. ш. 30.72688800002777754° сх. д. / 46.49070900002777762; 30.72688800002777754{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
Країна Україна Україна
Місто
Адреса
Тип театр ляльок
Статус академічний
Відкрито 1932
Перебудовано 2012
Репертуар українська і зарубіжна класична і сучасна дитяча та доросла драматургія і література
Керівництво директор-художній керівник Йосип Михайлович Меркович
головний режисер Юрій Петрович Чайка
teatr-kukol.od.ua
Ідентифікатори і посилання


CMNS: Одеський обласний театр ляльок у Вікісховищі

Оде́ський академічний обласни́й теа́тр ляльо́к — обласний ляльковий театр для дітей та дорослих у місті Одесі.

Загальні дані[ред. | ред. код]

Театр розташований в історичній будівлі в центрі міста за адресою:

вул. Л. Пастера, 15, м. Одеса-65056 (Україна).

Театр здійснює постановки державною українською та регіональною російською.

Директор театру — Йосип Меркович, головний режисер — заслужений діяч мистецтв України (1999) Євген Гімельфарб.

З історії театру[ред. | ред. код]

Ляльковий театр був заснований у Одесі 1932 року, відтак є одним із найстаріших у країні. Заклад розпочав свою роботу при Одеському Театрі юного глядача.

Першим очільником закладу став учень і сподвижник Сергія Образцова Юзеф Аронович Гімельфарб. Під його керівництвом Одеський обласний театр ляльок працював 40 років, здобувши визнання серед фахівців як професійна театральна установа; як драматург Ю. А. Гімельфарб залишив по собі десятки п'єс, які і сьогодні входять до репертуару багатьох театрів не тільки України, а й зарубіжжя[1].

До літа 1941 року, коли Німецько-радянська війна перервала діяльність закладу, в театрі встигли поставити 10 вистав: «По щучому велінню», «Чарівна лампа Алладіна», «Казка про золоту рибку» та інші.

Тетр відновив роботу 1944 року, діставши власне приміщення, — ставши стаціонарним, колектив не припиняв виїзних вистав, показуючи свою творчість у дитячих садках, школах та інтернатах, гастролюючи по містах і селах Одещини.

Період 1970-х1990-х — справжній розквіт Одеського лялькового. У цей час театр вийшов на всесоюзну та міжнародну сцени, став лауреатом і дипломантом багатьох театральних фестивалів, зокрема і за кордоном. Роботу закладу та його трупи відзначено численними нагородами, зокрема, Премією Едуарда Багрицького.

Від 1976 року театр працював під керівництвом Народного артиста України С. Єфремова, а від 1978 року головним режисером театру став В. Левченко.

У 2002 році на посаду головного режисера театру запрошено заслуженого діяча мистецтв України, члена Міжнародної спілки лялькарів, відомого майстра Євгена Гімельфарба. Трупу театру поповнено молодими акторами — випускниками вишів Харкова та Дніпропетровська.

Нині заклад користується великою популярністю в одеситів і гостей міста.

Від 12 вересня 2008 року на посаді директора закладу перебуває Йосип Меркович, який у 2009 році взявся за творчі експерименти, також під його керівництвом, у 2012 році було остаточно оновлено фасад будівлі, фоє та глядацький зал театру.[2]

Від 8 листопада 2018 року, згідно наказу Міністерства культури України №968 театру надано статус академічного.

Репертуар, діяльність, творчий склад[ред. | ред. код]

Чинний репертуар Одеського обласного театру ляльок включає близько 30 вистав.

Репертуар театру складають різні за стилями і жанрами вистави, створені за творами українських та зарубіжних авторів.

Колектив тетару активно гастролює. У 1990-х Одеський ляльковий впевнено заявив про себе в Україні і на міжнародні сценах: брав участь у Міжнародному фестивалі театрів ляльок у місті Луцьку; двічі, у 1990 та 1998 роках здобував Велику бронзову медаль Міжнародного фестивалю «Золотий дельфін» (м. Варна, Болгарія); ставав лауреатом і дипломантом фестивалів в Нідерландах, Японії, Румунії, Фінляндії; у 19952002 роки — постійний учасник та лауреат міжнародних фестивалів у Молдові.

У 2001 році на ІІІ Всеукраїнському фестивалі театрів ляльок спектакль «Веселі пригоди козака Купріяна» Одеського обласного театру ляльок отримав Гран-прі. У 2002 році на Міжнародному фестивалі «Інтерлялька — 2002» спектакль «В гостях у дедушки Корнея» також отримав Гран-прі фестиваля. У 2018 році на ІІ Міжнародному фестивалі театрів ляльок «PuppetUp» у м.Київ вистава вечірнього репертуару «Інтерв‘ю з відьмами» здобула Гран-прі.

У творчому колективі театру задіяні і активно працюють відомі актори Анатолій і Ніна Лук'янченки, Карина Шрагіна-Кац, Людмила Марченко, Іван Цуркан, Юрій Невгомонний[3].

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]