Оде де Фуа де Лотрек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оде де Фуа де Лотрек

Odet de Foix

Odet de Foix de Lautrec.jpg
Народився 1485(1485)
Помер 15 серпня 1528(1528-08-15)
Неаполь
епідемія мору
Громадянство (підданство) Bannière de France style 1500.svg Франція
Діяльність військовий очільник
Титул граф
Звання маршал
Конфесія католицтво
Батько Жан де Фуа
Мати Жанна д'Оді
Рід де Фуа
Брати, сестри Françoise de Foix[d], André de Foix[d] і Тома де Фуа-Лескен
Дружина Шарлота д'Альбре
Діти 3 сини та 1 доньк
Нагороди
Blason de Foix-Lautrec.svg

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Оде де Фуа де Лотрек (*Odet de Foix, 1485 —†15 серпня 1528) — французький аристократ, військовий діяч часів Італійських війн.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив зі знатної гасконської родини де Фуа. Син Жана де Фуа, віконта Лотрека й Вілемюра, губернатора Дофіне. Обрав для себе кар'єру військового. Завдяки кузенові Гастону де Фуа, герцогу Немурському разом з братами Андре і Тома потрапив до королівського двору Людовика XII. У 1498 році отримав графство Комменж 9пом атеринській лінії).

Вперше проявив себе у битві за Генуї у 1507 році, де отримав поранення. У 1511 році стає маршалом. Займався організацією Пізанського собору у 1511 року, спрямованого на повалення папи римського Юлія II.

Звитяжно бився при Равенні у 1512 році, де отримав тяжкі поранення. Того ж року отримує титул графа Бофора, стає кавалером ордену Святого Михайла й призначається генерал-губернатором Гієні. На цій посаді намагався повернути Жану д'Альбре його королівсто наварру, що було захоплено Фердинандом II, королем Арагону. Проте усі спроби французів виявилися невдалими.

у 1515 році брав участь у поході короля Франциска I до Італії, де відзначився у битві при Марин'яно. За це отримав губернаторство у міланському герцогстві. На цій посаді у 1516 році захопив Брешию та Верону, а у 1521 році зняв облогу з Парми. Разом з тим своєю жорстокою поведінкою налаштував населення проти себе, яке сприяло перемозі імпанців у битві при Біккоке у 1522 році. Ця поразка змусила французів залишити Ломбардію. В результаті Оде де Фуа потрапив в опалу до короля й відправивс ядо свого маєтку у Гієні.

Втім у 1523 році очолив оборону Байонни від іспанськіх військ, чим заслужив прощення Франциска I. Того ж року призначається губернатором Лангедоку. У 1525 році виборов спадок дружини — графство Ретель. У 1526 році стає адміралом Гієні.

У 1527 призначається генерал-лейтенантом французьких військ в Італії. Незабаром Оде де Фуа захопив Геную, згодом Олександрію та Павію. Напочатку 1528 році підкорив Болонью, а у березні прибув до Неаполітанського королівства. Тут взяв штурмом Мелфі, де йому потрапив у полон Джованні Караччолі. Наприкінці березня починає облогу Неаполя. Йому на допомогу прибуває флот на чолі із Андреа Доріа. В цей час у таборі спалахує епідемія мору, від якої Оде де Фуа помирає вніч з 15 на 16 серпня 1528 року.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Шарлота (1495–1527), донька Жана д'Альбре, графа Ретеля і Невера

діти:

  • Гастон (1522–1528)
  • Анрі (1523–1540)
  • Франсуа (д/н—1549)
  • Клод (д/н—1553)

Джерела[ред.ред. код]

  • Odet de Foix vicomte de Lautrec, maréchal de France (1483–1528), par Bertrand de Chanterac, Paris, A. Margraff, 1930.