Перейти до вмісту

Одна битва за іншою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Одна битва за іншою»
One Battle After Another
Жанрчорна комедія
РежисерПол Томас Андерсон
ПродюсерПол Томас Андерсон
Сара Мерфі
Адам Сомнер
Джоенн Селлар
СценаристПол Томас Андерсон
На основіроману «Винокрай» Томаса Пінчона
У головних
ролях		Леонардо Ді Капріо
Шон Пенн
ОператорМайкл Бауман
КомпозиторДжонні Грінвуд
МонтажЕнді Юргенсен
ХудожникФлоренція Мартін
Ентоні Карліно
КінокомпаніяGhoulardi Film Company
Дистриб'юторWarner Bros. Pictures
Kinomania (Україна)
Тривалість162 хвилини
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік2025
Дата виходу25 вересня 2025 (прокат в Україні)
Кошториспонад 140 млн. $
Касові збори205 млн. $
IMDbID 30144839
onebattleafteranothermovie.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: «Одна битва за іншою» у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Одна битва за іншою» (робоча назва — «Битва при Бактан-Кросі»; англ. One Battle After Another) — американська епічна чорна кінокомедія[1] з елементами трилера, зрежисована і написана Полом Томасом Андерсоном. Вільна екранізація роману Томаса Пінчона «Винокрай», дія якого адаптована під сучасні реалії. Головні ролі виконали Леонардо Ді Капріо та Шон Пенн.

В український прокат фільм вийшов 25 вересня 2025 року. Критики майже одноголосно назвали «Одну битву за іншою» «шедевром» — стрічка здобула найвищий рейтинг на Metacritic з усіх фільмів 2020-х років[2], зібравши у світовому прокаті понад 200 мільйонів доларів.

Фільм був відзначений багатьма нагородами, зокрема 4 «Золотими глобусами»: як найкращий комедійний фільм року, за режисуру та сценарій Пола Томаса Андерсона, а також за акторську роботу Теяни Тейлор. У січні 2026 року «Одна битва за іншою» здобула 13 номінацій на премію «Оскар», врешті вигравши у 6 з них, зокрема в категоріях «Найкращий фільм» і «Найкращий режисер».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Події фільму відбуваються у XXI столітті, в місті Бактан-Крос[3]. Колишній хіпі Пет Келхун («Пет із гетто») та шалена за темпераментом Перфідія — члени ультралівої терористичної групи «Франція 75», яка здійснює атаки на банки та офіси політиків. Пет і Перфідія розпочинають стосунки, проте дівчиною захоплюється їхній політичний опонент — капітан Стівен Джей Локджо.

Перфідія народжує доньку Шарлін. Стосунки пари врешті руйнуються, Перфідія повертається до революційної діяльності. Локджо заарештовує її, після чого дівчина погоджується на участь у програмі захисту свідків і розкриває місцезнаходження своїх сподвижників, багатьох з яких Локджо вбиває на місці. Пет і Шарлін розпочинають нове життя під іменами Боб і Вілла Фергюсони, а Перфідія втікає до Мексики.

Минає 16 років. Боб стає параноїдальним наркоманом і алкоголіком. Завдяки безперестанним антиіммігрантським заходам, Локджо підвищують до полковника Збройних сил і запрошують стати членом ультраправої супремасистської таємної організації «Різдвяні авантюристи». Локджо розпочинає полювання на Віллу та Боба, щоби приховати свої міжрасові стосунки з її матір'ю, заборонені «Різдвяними авантюристами».

Учасниця «Франції 75» Діандра забирає Віллу з собою перед самим прибуттям військ Локджо на шкільну дискотеку. Боб, тікаючи від Локджо, залучає допомогу свого друга, інструктора з карате Серджо Сент Карлоса. Локджо знаходить Віллу в жіночому монастирі монахинь-революціонерок, де силою бере її зразок слини і на місці проводить тест на батьківство, який виявляється позитивним. Боб дістається монастиря, де невдало намагається вбити Локджо, який забирає Віллу з собою та передає її мисливцю за головами Аванті.

«Різдвяні авантюристи» дізнаються про міжрасові стосунки Локджо і відправляють на його ліквідацію члена організації Тіма Сміта, який стріляє полковнику в обличчя з дробовика, проте той виживає. Дорогою Аванті звільнює Віллу. Її вистежує Сміт, але дівчина вбиває його та возз'єднується з батьком.

Суттєво знівеченого Локджо вбивають прямо в офісі «Різдвяних авантюристів», заманивши його у своєрідну газову камеру. Боб віддає Віллі обнадійливий лист від її матері, після чого дівчина вирушає на протести в Окленді.

У ролях

[ред. | ред. код]

Створення

[ред. | ред. код]

Пол Томас Андерсон почав розробляти ідею фільму близько 20 років тому[4]. Про початок фактичної роботи над ним було оголошено в січні 2024 року та названий основний акторський склад: Леонардо Ді Капріо, Шон Пенн, Реджина Голл тощо. Ді Капріо хотів попрацювати з Андерсоном протягом 25 років — актор був затверджений на головну роль у «Ночі в стилі бугі», але тоді обрав «Титанік»[5]. Про натхнення в роботі над своєю роллю актор казав: «Я відповів би недбало та брехливо, якби не назвав Чувака з „Великого Лебовські“ та його вплив на мого персонажа в сучасному контексті. Також згадаю „Собачий полудень“ з Аль Пачино, фанатизм його персонажа»[4]. За виконання головної ролі в «Одній битві за іншою» Ді Капріо отримав понад 20 мільйонів доларів[6].

Знімальний процес розпочався у січні 2024 року в округах Гумбольдт і Сакраменто, штат Каліфорнія, зокрема у містах Арката, Юрика, Тринідад і Сакраменто[7]. Під час знімань у парку Сезара Чавеса в Сакраменто були насильно виселені безпритульні, які мешкали там у наметах[8]. З червня того ж року знімання відбувались у місті Ель-Пасо, штат Техас. Створення фільму завершилось у вересні 2024 року[9]. Оператором Майклом Бауманом «Одна битва за іншою» була знята на кіноплівку шириною 35 мм із застосуванням формату VistaVision[10].

З бюджетом понад 140 мільйонів доларів фільм став найбільш вартісним у кар'єрі Пола Томаса Андерсона[10]. Серед музичного супроводу «Однієї битви за іншою» пісні різних епох: Dirty Work гурту Steely Dan, American Girl гурту Tom Petty and the Heartbreakers, Mo Bamba репера Sheck Wes, Goosebumps реперів Тревіса Скотта та Кендріка Ламара, Shut Up and Dance гурту Walk the Moon, Soldier Boy гурту The Shirelles тощо[11].

Сприйняття

[ред. | ред. код]
Леонардо Ді Капріо (ліворуч) і Бенісіо Дель Торо на прем'єрі фільму в Лос-Анджелесі, вересень 2025 року

Наприкінці січня 2025 року практично завершена, майже 3-годинна версія фільму була продемонстрована під час тестового показу у Фініксі, штат Аризона. Перші глядачі повідомляли, що це новий крок для Пола Томаса Андерсона, оскільки фільм містить «безліч екшн-сцен та автомобільних гонитв». «Одна битва за іншою» нагадала глядачам «Дику штучку» Джонатана Деммі, «Цей шалений, шалений, шалений, шалений світ» Стенлі Крамера та один із улюблених фільмів Андерсона «Конфіскатор»[12].

Одночасно лякаюче та комічне виконання Шоном Пенном злодійської ролі було відзначено окремо — висловлювались припущення, що актор виграє за неї свій третій «Оскар»[13]. У квітні 2025 року Леонардо Ді Капріо наголошував, що з цим фільмом «неймовірно епічного масштабу» Андерсон «зайшов на території політики та культури, які обпікають нашу підсвідомість»[5].

Після прем'єри фільму у вересні 2025 року рецензії критиків регулярно містили в собі слово «шедевр». «Люта та безжалісна, „Одна битва за іншою“ обпікає одночасно як запалювальний епічний бойовик і ніжна сімейна драма, доповнена гумором, осудом і революційним духом. … Небагато фільмів цього року відчуваються настільки живими, настільки захоплюючими дух у своєму масштабі та душі» — писав Родріго Перес (The Playlist)[14]. Алекс Годфрі (Empire) зазначив: «У майбутньому, коли фільм крутитимуть по телебаченню пізньої ночі, буде неможливо його вимкнути. Це саме такий фільм. Безжальна, миттєва класика»[15].

Стрічку також високо оцінив режисер Стівен Спілберг, який передивлявся її тричі[16]:

Яке шалене кіно, Господи. Я ніколи дотепер не бачив фільм, який є тональним родичем «Доктора Стрейнджлава». Я нервово реготав протягом усього „Стрейнджлава“ і більш, ніж нервово, пречудово сміявся на «Одній битві за іншою». … Окремо маю відзначити Шона Пенна — тепер це моя улюблена роль з його доробку.

Прихильником стрічки став і режисер Мартін Скорсезе, який підкреслив її гостре фокусування на поточних політичних та ідеологічних розбіжностях, назвавши її «дивовижним, надзвичайно зробленим фільмом з винятковими акторськими роботами»[17].

Натепер рейтинг фільму на Metacritic та Rotten Tomatoes — 95 %[18][19]. На Metacritic «Одна битва за іншою» має найвищий рейтинг з усіх фільмів 2020-х років і всієї фільмографії Пола Томаса Андерсона загалом[2].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Міжнародна премія Австралійської академії кінематографу і телебачення — 2 приза: «Найкращий фільм», «Найкраща режисерська робота» (Пол Томас Андерсон); 5 номінацій: «Найкращий актор» (Леонардо Ді Капріо), «Найкраща акторка» (Чейз Інфініті), «Найкращий актор другого плану» (Шон Пенн, Бенісіо Дель Торо), «Найкращий сценарій» (Пол Томас Андерсон)
  • Американське товариство кінооператорів — номінація за найкращу операторську роботу в ігровому фільмі (Майкл Бауман)
  • Британське товариство кінооператорів — номінація за найкращу операторську роботу в ігровому фільмі (Майкл Бауман)
  • Премія Гільдії режисерів Америки за найкращу режисерську роботу в ігровому фільмі (Пол Томас Андерсон)
  • «Готем»: премія за найкращий фільм; 5 номінацій: «Найкращий режисер» (Пол Томас Андерсон), «Найкращий адаптований сценарій» (Пол Томас Андерсон), «Найкраща роль другого плану» (Бенісіо Дель Торо, Теяна Тейлор), «Проривна роль» (Чейз Інфініті)
  • Національна рада кінокритиків США — 5 премій: «Найкращий фільм», «Найкращий режисер» (Пол Томас Андерсон), «Найкращий актор» (Леонардо Ді Капріо), «Найкращий актор другого плану» (Бенісіо Дель Торо), «Проривна роль» (Чейз Інфініті)
  • Національна спілка кінокритиків США — 4 премії: «Найкращий фільм», «Найкращий режисер» (Пол Томас Андерсон), «Найкращий актор другого плану» (Бенісіо Дель Торо), «Найкраща акторка другого плану» (Теяна Тейлор)
  • «Вибір критиків» — 3 премії: «Найкращий фільм», «Найкращий режисер» (Пол Томас Андерсон), «Найкращий адаптований сценарій» (Пол Томас Андерсон); 11 номінацій: «Найкращий актор» (Леонардо Ді Капріо), «Найкраща акторка» (Чейз Інфініті), «Найкращий актор другого плану» (Шон Пенн, Бенісіо Дель Торо), «Найкраща акторка другого плану» (Теяна Тейлор), «Найкращий кастинг та акторський ансамбль» (Кассандра Кулукундіс), «Найкраща операторська робота» (Майкл Бауман), «Найкращий монтаж» (Енді Юргенсен), «Найкраща музика» (Джонні Грінвуд), «Найкращий звук», «Найкращий дизайн трюків»
  • «Золотий глобус» — 4 премії: «Найкращий фільм — комедія або мюзикл», «Найкращий режисер» (Пол Томас Андерсон), «Найкращий сценарій» (Пол Томас Андерсон), «Найкраща акторка другого плану» (Теяна Тейлор); 5 номінацій: «Найкращий актор в комедії або мюзиклі» (Леонардо Ді Капріо), «Найкраща акторка в комедії або мюзиклі» (Чейз Інфініті), «Найкращий актор другого плану» (Шон Пенн, Бенісіо Дель Торо), «Найкраща музика» (Джонні Грінвуд)
  • Премія Гільдії кіноакторів США — нагорода в категорії «Найкраща чоловіча роль другого плану» (Шон Пенн); 6 номінацій: «Найкраща робота акторського складу», «Найкраща чоловіча роль» (Леонардо Ді Капріо), «Найкраща жіноча роль» (Чейз Інфініті), «Найкраща чоловіча роль другого плану» (Бенісіо Дель Торо), «Найкраща жіноча роль другого плану» (Теяна Тейлор), «Найкраща робота каскадерського складу»
  • BAFTA — 6 премій: «Найкращий фільм», «Найкращий режисер» (Пол Томас Андерсон), «Найкращий актор другого плану» (Шон Пенн), «Найкращий адаптований сценарій» (Пол Томас Андерсон), «Найкраща операторська робота» (Майкл Бауман), «Найкращий монтаж» (Енді Юргенсен); 8 номінацій: «Найкращий актор» (Леонардо Ді Капріо), «Найкраща акторка» (Чейз Інфініті), «Найкращий актор другого плану» (Бенісіо Дель Торо), «Найкраща акторка другого плану» (Теяна Тейлор), «Найкраща музика» (Джонні Грінвуд), «Найкращий кастинг» (Кассандра Кулукундіс), «Найкраща робота художника-постановника» (Флоренція Мартін, Ентоні Карліно), «Найкращий звук»
  • «Оскар» — 6 нагород: «Найкращий фільм», «Найкращий режисер» (Пол Томас Андерсон), «Найкращий актор другого плану» (Шон Пенн), «Найкращий адаптований сценарій» (Пол Томас Андерсон), «Найкращий монтаж» (Енді Юргенсен), «Найкращий кастинг» (Кассандра Кулукундіс); 7 номінацій: «Найкращий актор» (Леонардо Ді Капріо), «Найкращий актор другого плану» (Бенісіо Дель Торо), «Найкраща акторка другого плану» (Теяна Тейлор), «Найкраща музика» (Джонні Грінвуд), «Найкраща операторська робота» (Майкл Бауман), «Найкраща робота художника-постановника» (Флоренція Мартін, Ентоні Карліно), «Найкращий звук»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ‘One Battle After Another’ Review: Paul Thomas Anderson's Overstuffed Satirical Knickknack
  2. 1 2 ‘One Battle After Another’—Starring DiCaprio—Becomes Best-Reviewed Movie This Decade On Metacritic
  3. ↑ Rindner, Grant (22 березня 2024). Is Paul Thomas Anderson’s Mysterious, Big-Budget New Leonardo DiCaprio Film an IMAX Thomas Pynchon Movie?. GQ (амер.). Процитовано 6 лютого 2025.
  4. 1 2 20 Years In The Making, ‘One Battle After Another’ Was ‘Like Putting A Lego Together’
  5. 1 2 Leonardo DiCaprio Plays Drug and Booze-Addled Revolutionary in Crazy CinemaCon Footage for PTA's ‘One Battle After Another’
  6. ↑ Siegel, Tatiana (21 лютого 2024). Warner Bros. Spends Big: ‘Joker 2’ Budget Hits $200 Million, Lady Gaga’s $12 Million Payday, Courting Tom Cruise’s New Deal and More. Variety (амер.). Процитовано 6 лютого 2025.
  7. ↑ Movie crew, director Paul Thomas Anderson film in Sacramento
  8. ↑ Tents cleared from park ahead of movie filming, Sacramento Homeless Union says. abc10.com (амер.). 10 лютого 2024. Процитовано 6 лютого 2025.
  9. ↑ Paul Thomas Anderson's ‘The Battle of Baktan Cross' Wraps Production. World of Reel (амер.). 19 серпня 2019. Процитовано 6 лютого 2025.
  10. 1 2 Raup, Jordan (13 березня 2024). Paul Thomas Anderson’s Next Film Sets August 2025 Release, Including IMAX Theaters (амер.). Процитовано 6 лютого 2025.
  11. ↑ Paul Thomas Anderson's 'One Battle After Another' Test Screens in Midwest: Two Cuts, Same Chaos
  12. ↑ Raup, Jordan (25 січня 2025). Paul Thomas Anderson’s One Battle After Another Test Screens, Confirmed to Be Modern Update on Vineland (амер.). Процитовано 6 лютого 2025.
  13. ↑ Sean Penn Sparking Early Oscar Buzz for PTA's ‘One Battle After Another?
  14. ↑ ‘One Battle After Another’ Review: Paul Thomas Anderson Declares War In Thrilling, Comical, Moving Take On Revolution & Personal Evolutions
  15. ↑ One Battle After Another Review
  16. ↑ Steven Spielberg Heaps Praise on ‘One Battle After Another,’ Watched Movie 3 Times
  17. ↑ Scorsese Champions PTA's 'One Battle After Another'
  18. ↑ One Battle After Another — Metacritic
  19. ↑ One Battle After Another — Rotten Tomatoes

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Одна_битва_за_іншою&oldid=48676734