Одностатеві шлюби у Франції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Одностатеві шлюби у Франції були узаконені 28 травня 2013 року. Набувши цього дня в силу закон дав одностатевим подружжям також право на усиновлення дітей. Паралельно одностатеві пари (також як і різностатеві) вже з 1999 року під Франції можуть укладати «полегшену версію шлюбу» — так званий цивільний договір солідарності.

Громадська думка і опозиція[ред. | ред. код]

Зростання підтримки одностатевих шлюбів та усиновлення у Франції

Президент країни Франсуа Олланд вважав легалізацію одностатевих шлюбів одним з найважливіших пунктів своєї програми соціальних реформ[1]. Згідно з опитуваннями громадської думки, легалізацію одностатевих шлюбів підтримувало близько 60% населення Франції, а усиновлення дітей одностатевими парами — близько половини жителів країни[1].

Вже з 1999 року у Франції діє цивільний договір солідарності — договір між двома партнерами будь-якої статі про створення громадянського партнерства — полегшена версія шлюбу з мінімальним набором прав і обов'язків по відношенню один до одного[2]. Однак французькі соціалісти виступили за надання одностатевим парам доступу і до повноцінних шлюбів з можливістю усиновлення дітей[3].

Представники правої опозиції і Католицька церква засудили ініціативу соціалістів про введення одностатевих шлюбів[3]. Особливу суперечність з боку противників законопроекту викликало дозвіл одностатевим подружжю всиновлювати дітей. Проти усиновлень виступали ряд активістів Національного фронту (хоча сама партія офіційно не висловила однозначної позиції[2]), «Союз за народний рух», раніше очолюваний екс-президентом Ніколя Саркозі, а також Католицька церква[4].

Об'єднання «Маніфестація для всіх», що виступає проти одностатевих шлюбів, кілька разів проводила акції протесту, в яких брали участь сотні і тисячі людей[3][4][5][6] Сторонники однополых браков также неоднократно проводили многотысячные митинги в поддержку законопроекта[6].

Обговорення законопроекту в парламенті і масові протести викликали спалах агресії по відношенню до французьких гомосексуалів, що призвело до зростання числа насильства на ґрунті гомофобії[1].

У 2014 році, в наслідок громадського опитування, з'ясувалося, що лише третина французів бажають скасування можливості вступу в одностатевий шлюб. В загальному ж 73% французів виступають за те, аби геї, лесбійки і бісексуали мали змогу вступати у шлюб і лише 26% проти цього. Так чи інакше, у 2013 році в одностатевий шлюб вступило більше 7000 пар у Франції. В Парижі нещодавно була відмічена двотисячна одностатева пара, яка узаконила стосунки[7].

У 2014 році стало відомо про те, що гомофобна праворадикальна партія Марін Ле Пен Національний Фронт здобула свої перші два місця у верхній палаті парламенту Франції — Сенаті.

Історія прийняття законопроекту[ред. | ред. код]

Статус одностатевих шлюбів і союзів у Європі:
   Дозволені одностатеві шлюби
   Нереєстровані союзи де-факто
   Ніякі одностатеві союзи не визнаються
   Одностатеві шлюби конституцією не передбачені

Голосування в Національних зборах[ред. | ред. код]

Національні збори Франції (нижня палата парламенту) 12 лютого 2013 прийняла законопроект «Шлюб для всіх» в першому читанні 329 голосами проти 229[2][8].

Результаты голосования по законопроекту в Национальном собрании 12 февраля 2013 года (первое чтение)[9]
Блок Symbol support vote.svg За Symbol oppose vote.svg Проти Symbol neutral vote.svg Утрималися Голосувало/Всього
Соціалістичний блок (соціалісти, республіканський і громадянський рух) 283 4 5 292/295
Екологічний блок 17 0 0 17/17
Блок радикалів, республіканців і демократів (ліві радикали, демократи та інШІ.) 13 2 0 15/16
Союз за народний рух 3 187 5 195/196
Союз демократів і незалежних (Новий центр, Радикальна партія та інШІ.) 4 25 0 29/29
Блок лівих демократів і республіканців (комуністи, ліві та інШІ.) 9 4 0 13/15
Незалежні парламентарії 0 7 0 7/7
Разом 329 229 10 568/575

Голосування в Сенаті[ред. | ред. код]

Сенат Франції (верхня палата французького парламенту) 9 квітня 2013 hjre в першому читанні схвалив найважливішу частину законопроекту — першу статтю, щобезпосередньо закріплює право одностатевих пар укладати шлюбний союз[10][11]. За данную статью проголосовали 179 сенаторов, против — 157[2][4][11]. За затвердження першої статті проголосували соціалісти, комуністи і ліві радикали. Праві і правоцентристи проголосували проти[4].

Вже 12 квітня законопроект був затверджений остаточно, в тому числі і та його частина, яка дозволяє одностатевим подружжю всиновлювати дітей[3].

Друге читання в Національних зборах[ред. | ред. код]

Згідно з французькими законами, після прийняття законопроекту у Сенаті він повинен бути знову розглянутим в Національних зборах (нижній палаті парламенту), депутати яких і повинні прийняти остаточне рішення[3].

Друге читання законопроекту в нижній палаті відбулося 23 квітня 2013 року. Національні збори в остаточному читанні 331 голосами «за» і 225 — «проти» повністю схвалив закон, що дозволяє одностатевим парам укладати шлюби і усиновляти дітей[12][13]. Основна частина сенаторів, які проголосували проти закону — представники помірно-консервативного Союзу за народний рух[13].

Результати голосування 23 квітня 2013
Результати голосування по законопроекту в Національних зборах 23 квітня 2013 року (друге читання)[14]
Блок Symbol support vote.svg За Symbol oppose vote.svg Проти Symbol neutral vote.svg Утрималися. Голосувало/Всього
Соціалістичний блок (соціалісти, республіканське і громадянський рух) 281 4 4 289/292
Екологічний блок 17 0 0 17/17
Блок радикалів, республіканців і демократів (ліві радикали, демократи та інші.) 13 2 0 15/16
Союз за народний рух 6 183 5 194/196
Союз демократів і незалежних (Новий центр, Радикальна партія та інші.) 5 25 0 30/30
Блок лівих демократів і республіканців (комуністи, ліві та інші.) 9 4 1 14/15
Незалежні парламентарії 0 7 0 7/8
Разом 331 225 10 566/575

Остаточне затвердження закону[ред. | ред. код]

Після остаточного ухвалення закону група сенаторів, що представляють опозиційні партії, подала звернення в Конституційний рада країни для перевірки прийнятого законопроекту на відповідність Конституції Франції[15]. За переконаннями цієї групи сенаторів, даний законопроект суперечить чинним нормам міжнародного цивільного права. Крім того, на їх думку, визначення шлюбу не може бути змінено за допомогою прийняття звичайного закону.

Конституційна рада Франції 17 травня 2013 відхилив позов, поданий Союзом народного руху, не угледівши в законі протиріч конституційним принципам, основним правам і свободам особистості та національному суверенітету Франції. Відносно усиновлення Конституційний рада підкреслив, що закон визнає таке право в принципі, однак не означає, що всі одностатеві пари гарантовано отримають це право, так як кожен випадок усиновлення розглядається індивідуально і рішення завжди приймається, виходячи з інтересів дитини[16].

Президент Франції Франсуа Олланд, який завжди підтримував одностатеві шлюби, негайно підписав законопроект, надавши йому законну силу[16]. Текст закону був опублікований 18 травня в офіційному віснику Journal officiel de la République française і набув чинності через 10 днів після його опублікування. Перший такий шлюб уклали Венсан Отан і Брюно Буало e Монпельє[17].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Парламент Франции окончательно одобрил гей-браки. BBC Russia. 2013-04-23. Архів оригіналу за 2013-04-29. Процитовано 2013-04-23. 
  2. а б в г Денис Локтев. (2013-04-10). Однополые браки во Франции: за и против. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 2013-04-18. Процитовано 2013-04-12. 
  3. а б в г д Парламент Франции в среду рассмотрит закон об однополых браках. РИА Новости. 2013-04-12. Архів оригіналу за 2013-04-18. Процитовано 2012-04-12. 
  4. а б в г Франция легализовала гей-браки. Интерфакс. 2013-04-10. Архів оригіналу за 2013-04-29. Процитовано 2013-04-12. 
  5. Полиция разогнала газом акцию против однополых браков в Париже. РИА Новости. 2013-03-25. Архів оригіналу за 2013-04-18. Процитовано 2012-04-12. 
  6. а б Франция: массовые протесты против однополых браков. BBC Russia. 2013-04-22. Архів оригіналу за 2013-04-29. Процитовано 2013-04-23. 
  7. «Лише третина французів бажають скасування можливості вступу в одностатевий шлюб»
  8. Национальное собрание Франции поддержало однополые браки. BBC Russia. 2013-04-12. Архів оригіналу за 2013-04-18. Процитовано 2013-04-12. 
  9. Scrutin public sur l'ensemble du projet de loi ouvrant le mariage aux couples de personnes de même sexe (fr). Assemblée nationale. 2013-02-12. Архів оригіналу за 2013-04-18. Процитовано 2013-04-13. 
  10. Сенат Франции легализовал однополые браки. Lenta.ru. 2013-04-10. Архів оригіналу за 2013-04-18. Процитовано 2013-04-11. 
  11. а б Французский сенат одобрил легализацию однополых браков. РИА Новости. 2013-04-10. Архів оригіналу за 2013-04-18. Процитовано 2013-04-12. 
  12. Парламент Франции окончательно одобрил однополые браки. Lenta.ru. 2013-04-23. Архів оригіналу за 2013-04-29. Процитовано 2013-04-23. 
  13. а б Французский парламент утвердил закон об однополых браках. Российская газета. 2013-04-23. Архів оригіналу за 2013-04-29. Процитовано 2013-04-23. 
  14. Scrutin public sur l'ensemble du projet de loi ouvrant le mariage aux couples de personnes de même sexe (2e lecture) (fr). Assemblée nationale. 2013-04-23. Архів оригіналу за 2013-04-29. Процитовано 2013-04-23. 
  15. Парламент Франции окончательно утвердил легализацию однополых браков. Оппозиция заявляет о нарушении конституции. Корреспондент.net. 2013-04-23. Архів оригіналу за 2013-04-29. Процитовано 2013-04-23. 
  16. а б Закон об однополых браках во Франции вступил в силу. BBC Russian. 2013-05-18. Архів оригіналу за 2013-05-21. Процитовано 2013-05-18. 
  17. Во Франции состоялась первая официальная гей-свадьба. Би-Би-Си. Архів оригіналу за 2013-06-08. Процитовано 2013-06-08. 

Посилання[ред. | ред. код]