Одрадокам'янка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Одрадокам'янка
Курган (Одрадокам'янка).jpgКурганна група
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Бериславський
Рада/громада Одрадокам'янська сільська рада
Код КОАТУУ 6520685901
Основні дані
Засноване 1782
Населення 2285
Площа 54,58 км²
Густота населення 41,87 осіб/км²
Поштовий індекс 74341[1]
Телефонний код +380 5546
Географічні дані
Географічні координати 46°47′05″ пн. ш. 33°18′06″ сх. д. / 46.78472° пн. ш. 33.30167° сх. д. / 46.78472; 33.30167Координати: 46°47′05″ пн. ш. 33°18′06″ сх. д. / 46.78472° пн. ш. 33.30167° сх. д. / 46.78472; 33.30167
Середня висота
над рівнем моря
26 м
Місцева влада
Адреса ради 74341, Херсонська обл., Бериславський р-н, с.Одрадокам’янка, вул.Леніна[джерело?],5 , тел. 54-2-80
Карта
Одрадокам'янка. Карта розташування: Україна
Одрадокам'янка
Одрадокам'янка
Одрадокам'янка. Карта розташування: Херсонська область
Одрадокам'янка
Одрадокам'янка
Мапа

Одрадока́м'янка — село в Україні, в Бериславському районі Херсонської області. Населення становить 2285 осіб. Адміністративний центр Одрадокам'янської сільської ради, якій підпорядковане село Миколаївка.

Географія[ред. | ред. код]

Вулиці села: Леніна, Кошового, Київська, Чапаєва, Матросова, Мічуріна, Гагаріна, Херсонська, Будьоного, Садова, Зої Косподем'янської, Дніпровська, Набережна, Шевченка

Водойми — річка Козак, ставок

Історія[ред. | ред. код]

Заснування[ред. | ред. код]

Одрадокам'янка (первинна назва — Одрада Кам'янка) засноване 26 травня 1782 року селянами-переселенцями з Харківської губернії. Землі ці належали полковнику Дмитру Матвійовичу Куликовському.

У «Геогрфічно-статистичному словнику» П. Семенова про село Кам'янка пишеться так: «Кам'янка — старинне запорізьке городище Херсонської губернії і повіту, на рукаві р. Дніпро, що називається Підпільною, або Козацькою, при впаданні до цього яру або річки Кам'янка, у мальовничому місці, у 12 верстах на південно-захід від Берислава.

Власність Трубецького[ред. | ред. код]

Городище було влаштовано запорожцями в 1740 р. як прикордонний пост, з торговим ринком, що носив назву „Кам'яного базару“. Тут знаходився полковник з своєю старшиною і командою запорізьких козаків і велася значна мінова торгівля з кримськими і ногайськими татарами. Запорожці називали це місце „Кам'янкою, де стара Січ була“, тобто Січ 1710—1711 рр.» Після закінчення російсько-турецької війни 1735—1739 років поміщики-кріпосники почали заселяти землі, Князь Трубецький П. М. отримав у подарунок від Катерини II 29 тисяч десятин землі біля зруйнованої фортеці Кизикермен. Він відправив на нові землі для їх освоєння кріпаків і загін козаків.

Перших поселенців Кам'янки, князь Трубецький виміняв на цуценят у поміщика-кріпосника сім сімей. Це — Богуни, Костенки, Мірошніченки, Матяші, Симоненки, Карпенки та Логвенки. За розпорядженням князя від щедрот його виділено їм для власного обживання по чверті десятини землі, через це першопоселенців прозвали «четвертаками». Родом вони були з Мерефи Харківської губернії, Це — земляки звитяжного запорізького кошового Івана Сірка.

За відомостями 1859 року в поміщицькому селі Одраді Кам'янці Херсонського повіту Херсонської губернії налічувався 41 двір з 297 мешканцями — 158 жінок та 139 чоловіків. За даними перепису 1887 р. значилось 86 дворів, у тому числі 82 — селянських, 1 — єврейський, 3 — міщан (православних), проживало 572 чол. Основне заняття населення — землеробство і рибальство. У селян нараховувалось 242 коня, 20 робочих волів, 250 іншої худоби, 152 свині; діяли і громадська і торгова установи, 3 промислових підприємства.

З 1884 р. князь Петро Миколайович Трубецький організував мукольне виробництво з річною переробккою 24 тис. пудів зерна. Окрім цього існувало Одрадокам'янське сільське товариство, за яким налічувалось майже 202 десятини землі. Кількість мешканців постійно зростала. Так, за даними перепису 1916 р. налічувалось 140 дворів та 858 жителів; в 1921 р. — 1127 чоловік у яких було 647 коней, 430 одиниць великої рогатої худоби, 104 вівці, 26 свиней, 960 курей. Вирощували пшеницю, ячмінь, картоплю, просо, ріпак.

Повстання на броненосці «Потьомкін»[ред. | ред. код]

Коли в 1905 році на броненосці «Потьомкін» спалахнуло повстання, на ньому були і кам'янчани. Це матроси: Вовченко Михайло Іванович, Журавльов Дмитро Мефодійович, Шпильовий Іван Гаврилович і козачанин Шепелев Михайло Денисович. Повстання відбулося недалеко від острова Тендра, всього у сотні кілометрів від Одрадокам'янки. Моряків з «Потьомкіна» було розкидано по каторжних тюрмах, декого таємно страчено. Не минули кари і кам'янчани. Вони відсиділи за ґратами різні строки. Один з них — Іван Гаврилович Шпильовий відсидів десять років.

Радянська влада[ред. | ред. код]

В 1920 році в селі була встановлена радянська влада. Її організаторами були Кириченко Пилип Іванович та Мірошніченко Василь Єгорович.

У 1925 році селяни отримали землю у вічне користування. На той час у Одрадокам'янці було: дворів — 222, населення 1325 чоловік, сюди входило село Миколаївка, — 77 дворів, орної землі — 5000 гектарів.

Товариство по спільній обробці землі «Нове життя»[ред. | ред. код]

7 лютого 1929 року в селі було створено Товариство по спільній обробці землі (ТСОЗ). Організатором і першим головою його став Масюткін Никифор Іванович, першими колгоспниками були Костенко Микита Євменович, Спичак Никифор Степанович. На перших зборах хлібороби дали назву своєму господарству «Нове життя». До колгоспу приєднались нові господарства. У кінці 1929 року їх набралось 171, з клином землі — 2752 гектари.

Потім колективне господарство назвали «Колгосп імені 12-ти річчя Жовтня». Головою колгоспу був Спичак Никифор Степанович. В цей час колгосп мав: тяглової сили (коней) — 137, корів-41, овець — 29, свиней — 147.

Дослідник Мирошніченко Сергій[ред. | ред. код]

Були й свої дослідники. Мирошніченко Сергій Филимонович спершу був обліковцем, потім його обрали бригадиром. Працював ретельно. Вечорами, а то й ночами, заглядав до газет та книжок, учився, І став агрономом у колгоспі, Завів на полях дослідницькі ділянки пшениці, жита, вівса, картоплі, ячменю, соняху. Робив, як радила наука, разом з тим використовував дідівські секрети, Почали збирати врожай — самі здивувалися. На дослідницьких ділянках він вийшов набагато більший, ніж на звичайних.

Успіхи колгоспу помітили в Херсоні і в Москві. Було запропоновано відібрати з врожаю експонати для ВДНГ (1936 р.) Виставлене на ВДНГ збіжжя колгоспу з Одрадокам'янки викликало увагу спеціалістів. Про Мирошніченка Сергія почали писати газети. А потім преміювали його дослідницькою лабораторією.

Працював Сергій, як ніколи. І в лабораторії, і на ланах, і з людьми. На все вистачало часу і сил, аж поки не почалась Німецько-радянська війна. 21 серпня 1941 р. с. Одрадокам'янка було окуповано нацистськими загарбниками. Звільнено від окупантів військами Червоної армії 11 березня 1944 року.

Радгосп «Кам'янський»[ред. | ред. код]

У серпні 1954 р. Одрадокам'янська сільська рада ввійшла до складу Козацької сільської ради, пізніше — Львівської, а в 1965 р. — знову Козацької. У 1963 році на базі четвертого відділку радгоспу «Львівський» в селі Одрадокам'янка було утворено новий окремий радгосп «Кам'янський».

Економіка[ред. | ред. код]

Найбільшим підприємством на території села є Відкрите акціонерне товариство «Кам'янський», основною діяльністю якого є вирощення, переробка, заготівля та реалізація фруктів та винограду, виноградних, плодово-ягідних, коньячних та шампанських виноматеріалів.

Також функціонуть: ТОВ «Техтрансервіс», фермерські господарства — вирощування зернових та технічних культур;

ФГ «Новошведське-2», СТОВ «Ампеліус» — вирощування фруктів та ягід;

СП (українсько-ліхтенштейнське) «Тавріда», ТОВ «Кам'янський завод марочних вин» — виробництво виноградних вин.

Транспорт[ред. | ред. код]

Село розташоване за 15 км від районного центру і за 2 км від залізничної станції Козацьке.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Одрадокам'янський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок), Одрадокам'янська ЗОШ І-ІІІ ступенів (директор — Дорошко Лідія Іванівна), філія Веселівської дитячої музичної школи.

Культура[ред. | ред. код]

Одрадокам'янська сільська бібліотека-музей[ред. | ред. код]

Музей був створений за період 1980 по 1985 рік. Організатором була Вороніна Віра Свиридівна, вчитель за фахом, непосидюча енергійна людина. Ходила по селу збирала перші експонати для музею, записувала розповіді старожилів села. Люди віддавали старі вже непотрібні для вжитку речі — прялки, глечики, рушники, фотокартки, листи, медалі. Так, спочатку стихійно, а потім при підтримці Костенка Миколи Дмитровича, директора радгоспу «Кам'янський», за допомогою учнів школи, та й просто небайдужих людей, музей поповнювався експонатами, які тепер складають основу фонду.

Музей сьогодні — це головний історико-культурний осередок на селі, жива пам'ять кам'янчан.

Тут представлена флора й фауна краю.

Є діаграма, на якій можна побачити куточок підводного царства. По ній добре видно, що село розташоване на валу. З одного боку омивається річкою Козак, притокою Дніпра — з іншого ставком.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Одрадокам'янська лікарська амбулаторія.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

У селі народилися:

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]