Ожеве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ожеве
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Сокирянський район
Рада/громада Ожівська сільська рада
Код КОАТУУ 7324087501
Облікова картка Ожеве 
Основні дані
Населення 1118
Поштовий індекс 60237
Телефонний код +380 3739
Географічні дані
Географічні координати 48°33′29″ пн. ш. 27°27′44″ сх. д. / 48.55806° пн. ш. 27.46222° сх. д. / 48.55806; 27.46222Координати: 48°33′29″ пн. ш. 27°27′44″ сх. д. / 48.55806° пн. ш. 27.46222° сх. д. / 48.55806; 27.46222
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Водойми р. Дністер
Місцева влада
Адреса ради 60237, с.Ожеве; тел. 54-1-32
Карта
Ожеве. Карта розташування: Україна
Ожеве
Ожеве
Ожеве. Карта розташування: Чернівецька область
Ожеве
Ожеве

Оже́ве — село в Україні, в Сокирянському районі Чернівецькій області.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 764 особи (370 чоловічої статі та 394 — жіночої), налічувалось 126 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у власницькому селі Секурянської волості, мешкало 700 осіб, налічувалось 126 дворових господарств, існувала православна церква[2].

Видатні особи[ред. | ред. код]

  • Гром'як Іван Васильович — український поет, журналіст.
  • Логунова (Федишена) Марія Миколаївна. - (* 19 жовтня 1952 року. - Заслужений працівник освіти України.
  • Федишин Ілля Пантелеймонович (1905 р.н.) — псаломщик при церкві Святої Параскеви села Ожеве. 20 жовтня 1948 року заарештований, і 26 лютого 1949 року, Особливою нарадою при Міністерстві державної безпеки СРСР (ОН МДБ СРСР), засуджений за антирадянську агітацію, за статтями 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР, до 8-ми років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Реабілітований Чернівецьким обласним судом 25 грудня 1974 року.
  • Лозан Сімеон Опанасович (1758 — 1828) — уродженець села Ожеве, де якийсь час служив дяком. У 1897 році, єпископом Проілавським Парфенієм, висвячений на священика до церкви села Ломачинці. 20 грудня 1811 року отримав духовну грамоту від єпископа Димитрія Бендерського. Деякий час був на посаді благочинного Коболчинського благочиння. Помер і похований у Ломачинцях.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 1045)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)