Ожика Форстера
| Ожика Форстера | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Ситникові (Juncaceae) |
| Рід: | Ожика (Luzula) |
| Вид: | L. forsteri
|
| Біноміальна назва | |
| Luzula forsteri | |
Ожика Форстера[1], мохнатка південна[2] (Luzula forsteri) — вид рослин із родини ситникових (Juncaceae), що зростає в Європі, Західній Азії, північно-західній Африці. Вид названо на честь Георга Форстера.
Біоморфологічний опис[ред. | ред. код]
Багаторічна дернотвірна трава, 15–40 см заввишки, з подовженими столонами. Прикореневі листки лінійні, 1–4 мм ушир, з тонким жовтуватим кінчиком, волосисті біля основи та по краях; базальні піхви зазвичай червонуваті. Суцвіття нещільне, багатоквіткове, з нерівними гілками, поникле, випростане або висхідне у час плодоношення, несе 5–35 квіток. Усі квітки відокремлені, більшість із них на довгих ніжках. Листочки оцвітини остюково загострені, каштанові, 3.5–5 мм завдовжки. Коробочка коротша від оцвітини чи дещо її перевищує, широко-яйцювато-конічна, жовтувато-зелена, жовто-бура коли стигла. Насіння 1.5–1.8 мм, світло-коричневе, закінчується прямим тупим придатком. Період цвітіння: березень — липень. 2n=24[1][3][4][5].
Середовище проживання[ред. | ред. код]
Зростає в Європі, Західній Азії, північно-західній Африці[6][7].
Населяє сухі кам’янисті схили, ліси й чагарники[4].
В Україні вид зростає у гірських лісах — у Криму, звичайно[1].
Галерея[ред. | ред. код]
-
рослина з корінням -
листок -
суцвіття -
квітка
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 415. (рос.)(укр.)
- ↑ Luzula forsteri // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Luzula forsteri. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 11.10.2021. (нім.)
- ↑ а б Luzula forsteri. Plants of the World Online. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 11.10.2021. (англ.)
- ↑ Luzula forsteri. Tela Botanica. Процитовано 11.10.2021. (фр.)
- ↑ Luzula forsteri. Catalogue of Life. Процитовано 11.10.2021. (англ.)
- ↑ Luzula forsteri. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 11.10.2021. (англ.)
|