Озвучування фільму
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2018) |
Озвучення фільму — запис звукового супроводу кіно- або телефільму.
«При озвученні фільму бувають випадки, коли, монтуючи фільм,
люди відчувають недолік у ньому: щось там не так»— Олександр Довженко, III, 1960, 289
Звук записують одночасно (синхронно) із зніманням зображень або окремо від нього, вдаючись до попереднього або наступного озвучення. При попередньому озвучуванні спочатку одержують фонограму, а потім, відтворюючи її, провадять кінозйомку. Попереднє озвучування забезпечує високу якість звучання, дає змогу точно синхронізувати на кіноплівці зображення з музичним супроводом, дозволяє акторам краще координувати з музичним супроводом свої дії, полегшує роботу кінооператора. Наступне озвучування полягає у створенні фонограми відповідно до проєкції на екран раніше знятого зображення, тобто у синхронізації звуку з дією, що відбувається на екрані. Таке озвучування застосовують, якщо через сторонні шуми в умовах натурних зйомок одержати високоякісну фонограму неможливо. Різновидом наступного озвучування є дублювання фільму.
Див. також[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про кінематограф. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |