Озеленення дахів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Озеле́нення дахі́в — термін, що позначає частково або повністю засаджені рослинами дахи будівель. Мається на увазі рослини, висаджені прямо в ґрунт — для цього між зеленим шаром і дахом поміщається водонепроникний мембранний шар; також можуть використовуватися додаткові шари, що захищають дах від коренів, дренаж і системи поливу. В англійській мові також вживається термін green roofs («зелені дахи») у зв'язку з тенденцією пов'язувати зелений колір з екологічними трендами в суспільстві. При цьому висаджування рослин у горщики, навіть розміщені на даху, не рахується «зеленими дахами»[1].

Традиційні деренові будинки на Фарерських островах
«Зелений дах» будівлі City Hall в Чикаго, Іллінойс

Озеленені дахи поглинають дощову воду (таким чином, знімаючи навантаження з каналізаційних систем і не даючи відносно чистій дощовій воді змішатися зі стічними водами), забезпечують захист від міського шуму і від холоду, а також захищають будівлі від перегріву в спеку (що, крім природного підвищення комфорту, значно знижує витрати на кондиціонування та в кілька разів продовжує життя самих дахів, рятуючи їх від погодних впливів). Крім того, «зелені дахи» служать прикрасою міст і середовищем проживання міської фауни. Існує два види озеленення міських дахів: інтенсивне — умовно можна назвати його «садом на даху» — і екстенсивне, при якому дахи покриваються відносно тонким шаром ґрунту, куди висаджується низькоросла рослинність, що не вимагає спеціального догляду. Екстенсивні «зелені дахи» практично автономні, і, як наслідок, вкрай незатратні в експлуатації.

З метою ще більшого збільшення енергоефективності будівлі, з озелененням на даху можуть бути присутні сонячні батареї та термальні колектори[2].

Історія[ред. | ред. код]

Реконструкція будинків вікінгів в Ньюфаундленді
Дахи будівель XVIII століття, покриті дерном, Хейдал, Норвегія.
Зелена дах будівлі Mountain Equipment Co-op в Торонто, Канада.

Сучасна методика озеленення дахів, з використанням спеціальних шарів для висаджування рослинності, захисту від коріння, дренажу тощо з'явилася відносно недавно. Однак самі по собі «зелені дахи» існують вже кілька століть. Наприклад, покриті дерном берестяні дахи в середньовічній Скандинавії. Сучасні технології висадки з'явилися в Німеччині в 1960-ті, і в наступні десятиліття поширилися по різних країнах. За сьогоднішніми оцінками, Близько 10% всіх дахів у Німеччині були озеленені[3]. У США «зелені дахи» також стають популярні, хоча їх кількість ще не така велика, як у Європі.

У ряді європейських країн, включаючи Німеччину, Швейцарію, Нідерланди, Норвегію, Італію, Австрію, Угорщину, Швецію, Велику Британію таі Грецію, існують асоціації, які активно просувають ідею озеленення дахів[4]. У місті Лінц в Австрії роботи девелоперів з озеленення дахів з 1983 року оплачуються муніципалітетом, а в Швейцарії федеральний закон про «зелені дахи» введений в дію з кінця 1990-х. У Великій Британії тенденція набирає офіційні обороти повільніше; тим не менш, у ряді міст, включаючи Лондон та Шеффілд, були розроблені закони, що заохочують озеленення дахів.

Типи «зелених дахів»[ред. | ред. код]

Сад інтенсивного типу на даху в Манхеттені

Озеленення дахів можна розділити на інтенсивне і екстенсивне, залежно від обсягу ґрунту (або іншого посадкового матеріалу), що розміщується на даху та кількості подальшого догляду. Для високих рослин — зазвичай невід'ємною складовою саду на даху — може знадобитися до метра ґрунту, а також, як і у випадку зі звичайним садом, постійний догляд садівників; тому такий тип озеленення вважається інтенсивним. У підсумку дах часто стає схожим на маленький парк, в якому можуть рости будь-які рослини, від салатів до чагарників та дерев[5]. Екстенсивно озеленені дахи, навпаки, майже не вимагають догляду (часто для підтримки життя рослин на такому даху достатньо внести добрива раз на рік), а для розміщення рослин потрібен мінімальний шар ґрунту або компосту[6]. Для висадки седуму, наприклад, досить шару скловати, закріпленого на водонепроникному даху. Зазвичай «екстенсивні» дахи закриті для доступу великої аудиторії (на відміну від паркових «інтенсивних» дахів) і відвідуються тільки персоналом, який доглядає за ними[5].

«Зелені дахи» можуть бути не тільки плоскими, але і похилими. У ряді випадків (хорошим прикладів є деренові дахи традиційних скандинавських будинків) конструкція похилого озелененого даху навіть простіше, ніж плоского — оскільки скат даху дозволяє надлишковій кількості води легко стікати вниз, то немає потреби використовувати дорогі водонепроникні покриття і дренажні шари, які є невід'ємною частиною озеленення плоских дахів.

Вартість установки[ред. | ред. код]

Згідно з «Green Roofs for Healthy Cities», установка квадратного метра «зеленої даху» коштує близько 120–180 американських доларів, без урахування вартості водонепроникного покриття даху[7]. У Європі вартість професійного озеленення дахів знаходиться в середньому в діапазоні від 20 до 50 євро за квадратний метр. Вартість варіюється залежно від типу зеленого покриття і типу озеленення даху, а також несучих конструкцій.

Для екстенсивних дахів також актуальні витрати на догляд за ними — незважаючи на те що такі дахи практично не їх вимагають, деякі витрати зазвичай все ж є, наприклад, на щорічну прополку рослинності[8]. Догляд за «зеленими дахами» може включати в себе добриво ґрунтового шару — зазвичай це актуально для квітів і сукулентів; якщо озеленення даху обмежується зеленим килимом, то добрива зазвичай не використовуються. Тим не менш, якщо є необхідність використовувати добрива для такого типу дахів, то необхідні спеціальні добрива, що не вимиваються дощовою водою і не будуть забруднювати стічні води. Таким чином, звичайні рідкі добрива не підходять для екстенсивно озеленених дахів[9][10].

Фінансова вигода[ред. | ред. код]

  • Будучи захищені від погодних та кліматичних впливів, озеленені дахи служать у декілька разів довше за звичайні
  • Збільшують вартість нерухомості

Зелений дах часто є ключовим компонентом при розробці пасивного будинку.

В Німеччині, особливо в Берліні, з 1970-их років ведуться дослідження зелених дахів, а за останні 10 років інтерес до озеленення дахів і вивчення його ефектів спостерігається по всьому світу. В США існує близько 10 центрів дослідження, а різні пов'язані з озелененням дахів починання мають місце в більш ніж 40 країнах по всьому світу. У результаті недавніх експериментів на території Манчестера дослідники підтвердили, що поява зелених дахів у місті сприяє значному зменшенню температури: «Озеленення всіх дахів у місті здатне зробити істотний вплив на нагрів поверхонь, знижуючи середні денні та нічні температури відносно показників останніх сорока років, незалежно від ступеня забрудненості повітря. Озеленення дахів дає найбільший ефект… в зонах з щільною забудовою і з недостатньою кількістю вологи, що випаровується. Іншими словами, максимальний ефект спостерігається в міських центрах»[11].

Переваги[ред. | ред. код]

Сучасний зелений дах (Каліфорнійська академія наук). Щоб дах потребував якомога менше догляду, на ньоик висадили найбільш життєздатні види рослин.[12]

«Зелені дахи» дають змогу:

Дослідження, проведене в 2005 році в Університеті Торонто, показало, що озеленені дахи також сприяють скороченню тепловтрат і витрат на обігрів будівель в холодну пору, наближаючи такі будівлі до стандартів пасивного будинку. [13]

  • Скоротити витрати на охолодження будівель на 15-19% завдяки природному випаровуванню вологи[14]

Особливо добре від перегріву захищають дахи, на яких розбита система теплиць, яка забирає зайве тепло. Дослідження показують, що в літній час велика концентрація зелених дахів здатна істотно понизити середню температуру цілого міста.

  • Зменшити кількість води, що потрапляє на землю у вигляді опадів, внаслідок танення снігу тощо[15]
  • Зелені дахи стають середовищем проживання для міської фауни[16]
  • Озеленення дахів сприяє суттєвому зменшенню забрудненості повітря і збагаченню її киснем, що, у свою чергу, підвищує комфорт життя в місті і скорочує число захворювань, особливо астматичних[17]
  • Очищають дощову воду, в тому числі і від важких металів
  • Поглинають шум; при цьому ґрунтовий шар поглинає низькі частоти звуку, а рослини — високі[18]
  • «Зелені дахи» є ефективним сільськогосподарським простором

Недоліки[ред. | ред. код]

Основним недоліком озеленених дахів можна вважати велику початкову вартість в порівнянні зі звичайним дахом. Також, у сейсмонебезпечних регіонах озеленення може істотно ускладнити конструкцію даху. Не всі будівлі можуть бути обладнані будь-яким з типів «зелених дахів» через те, що їхні дахи можуть бути не розраховані на таке навантаження.

Для багатьох видів рослин актуальна також проблема збереження постійної вологості даху, і як наслідок — надійного захисту від протікання (нагадаємо, що коріння рослин можуть прорвати водозахисну мембрану, тому при грамотному озелененні потрібно також коренезахистний шар). Однак для екстенсивних зелених дахів, наприклад, покритих седумом, ця проблема неактуальна, оскільки даному виду рослинності вистачає періодично випадаючої дощової води, і він може довго жити в сухому ґрунті.

Слід, однак, пам'ятати, що озеленений дах живе в кілька разів довше за звичайний, оскільки вегетація захищає і сам дах, і мембранні шари від впливу погодних умов та ультрафіолету, що зазвичай легко покриває збільшені початкові витрати на озеленення.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зелена дах
  2. Дах
  3. Penn State Green Roof Research: About Green Roofs. Архів оригіналу за 2002-08-24. Процитовано 2008-06-10. 
  4. [http: //www.efb-greenroof. eu European Federation of Green Roof Associations — EFB]
  5. а б Seattle Department of Planning and Development (12 February 2007, 3 November 2008). City Green Building - Green Roofs. Архів оригіналу за 2011-06-29. 
  6. ЕкоВікі (12 February 2011). Компостування органіки (стаття в розробці). Архів оригіналу за 2012-07-13. 
  7. Green Roofs for Healthy Cities (англ.)
  8. Kolb, W. and T. Schwarz (2 002). Gepflegtes grün auf dem dach. Deutscher Gartenbau (7): 32–34. 
  9. Emilsson, T., Czemiel Berndtsson, J., Mattsson, JE and Rolf, K., +2007 Effect of using conventional and controlled release fertilizer on nutrient runoff from various vegetated roof systems, Ecological Engineering, Volume 29, Issue 3, Pages 260–271, http://dx.doi.org/10.1016/j.ecoleng.2006.01.001
  10. Czemiel Berndtsson, J., Emilsson, T. and Bengtsson, L., 2006 The influence of extensive vegetated roofs on runoff water quality, Science of The Total Environment, Volume 355, Issues 1-3, Pages 48-63, http://dx.doi.org/10.1016/j.scitotenv.2005.02.035
  11. Gill, SE, JF Handley, A.R. Ennos and S. Pauleit. «Adapting Cities for climate Change: The Role of the Green Infrastructure.» Built Environment Vol 33 No. 1, page 122–123.
  12. California (magazine of the University of California Alumni Association), Sept / Oct 2008, cover and pp. 52-53
  13. University of Toronto - News @ UofT - Green roofs in winter: Hot design for a cold climate. 17 November 2005. Архів оригіналу за 11 April 2008. Процитовано 2008-06-10. 
  14. Living Roofs designer http://www.roofgreening.ca/living_roofs.php
  15. http://www.roofgreening.ca/content/Improved_Final.pdf
  16. http://www.roofgreening.ca/content/Habitat_Final.pdf
  17. http://www.roofgreening.ca/content/AirQuality_Final.pdf
  18. Green Roofs for Healthy Cities: About Green Roofs. www.greenroofs.org

Література[ред. | ред. код]

  • Miller-Klein, Jan. Gardening for Butterflies, Bees and other beneficial insects ISBN 978-0-9555288-0-4 has large section on green and brown roofs and brownfields, including how to make your own, with contributions from several UK practitioners.
  • Scholz-Barth, Katrin. «Harvesting $ from Green Roofs: Green Roofs Present a Unique Business Opportunity with Tangible Benefits for Developers.» Urban land 64.6 (2005): 83-7.
  • Roland Appl, Reimer Meier, Wolfgang Ansel: Green Roofs — Bringing Nature Back to Town. Publisher: International Green Roof Association IGRA, ISBN 978-3-9812978-1-2, http://www.greenroofworld.com/bestellform/bestellformular.php?lang=EN
  • Титова, Н. П. Сады на крышах. — М.: ОЛМА-ПРЕСС Гранд, 2002. — 112 с.: ил. ISBN 5-94846-049-5

Посилання[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]