Озера Азербайджану
На території Азербайджану розташовано до 450 озер сумарною площею більше 395 тис. км² (без урахування Каспійського моря-озера). Більшість цих озер — малі, за своїм об'ємом (лише 10 мають площу понад 10 km² і 25 із площею, що понад 1 km²[a]). Походження цих водних гладин різноманітне: тектонічні, зсувні, реліктові, озерно-річкові, морські-лагунні. В гірських районах частина озер має тектонічне або льодовикове походження, а інколи — замулисте.
Азербайджан знаходиться поруч із Каспійським морем, яке є найбільшим озером материка Євразія. Самі ж жителі країни найбільшими озерами країни вважають: Сарісу. Решту озер малі та мілководні, тому їх господарське використання обмежене та регламентується державними органами.
Науковці країни вирізняють 7 типів озер відповідно до їх походження[1]:
- Льодовикового — Шахдагські[2], Базардузу, Муровдаг [b];
- Заплавні — Сарису, Гаджігабульскі озера, Мехман, Aggol [c];
- Тектонічні — Гейгелем, Aggol, Гьойгьоль [d];
- Лагунні — Гумусован, Акзібіркала [e];
- Карстові — Гобустан, Гакінохурда, Джейранчельське;
- Озерно-річкові — Атачай, Сумгаїтчай, Гірдиманчай [f];
- Реліктові — Масазире, Боюкшорське, Кердахані [g];
- Рукотворні — озера й ставки та водосховища [h].
В господарстві республіки майже всі озера використовуються для побутових потреб населення — водозабезпечення мешканців навколишніх поселень. Лише окремі з них мають ще кілька застосувань:
- більшість гірських озер використовують і для вдоволення спраги худоби та свійської птиці;
- Гаджігабул, Сарису, Аггель - для рибальства і частково зрошення;
- соляні озера Абшерона - для отримання хімічних речовин, а також застосовується грязей в лікувальних цілях;
- озера в верхніх стоках річок — стали штучними водосховищами й влітку забезпечують річки додатковою водою[3].
Більшість природних озер країни є мілководними та невеличкими, лише з десяток цих водойм мають площу водної гладі понад 1 км² та об'ємом понад 10 км³:
| № | Назва | Площа, км² | Об'єм, км³ |
|---|---|---|---|
| 1. | Сарісу (Sarısu) | 65,7 | 59,1 |
| 2. | Аґгьоль (Ağ göl) | 56,2 | 44,7 |
| 3. | Великий Шор (Böyük Şor gölü) | 16,2 | 27,5 |
| 4. | Агзибірчала (Ağzıbirçala) | 13,8 | 10,0 |
| 5. | Джандаргьоль (Candargöl) | 10,6 | 51,0 |
| 6. | Гаджикабул (Hacıqabul gölü)' | 8,4 | 12,1 |
| 7. | Великий Алагьоль (Böyük Alagöl) | 5,1 | 24,3 |
| 8. | Ашиг-Гара (Aşıq-Qara) | 1,76 | 10,2 |
| 9. | Гьойгьоль (Göygöl) | 0,79 | 24,0 |
| 10. | Карачук (Qaraçuq) | 0,45 | 2,53 |
- ↑ водойми, які придатні хоч на мінімальне господарське використання
- ↑ розташовані в межах високогір'я
- ↑ в заплаві річки Кура
- ↑ в межах Малого Кавказу
- ↑ на узбережжі Каспію
- ↑ знаходяться в басейнах річок
- ↑ розташовані, в основному, на Апшеронському півострові
- ↑ створені людьми для їх потреб у накопиченні води
- ↑ типи озер Азербайджану
- ↑ про високогірні озера Азербайджану
- ↑ про господарське використання озер Азербайджану. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 2 листопада 2016.
- Міністерство экології і природних ресурсів Азербайджану
- Природа Азербайджану
- КСАМ (природа Азербайджану)
- Річки Азербайджан
- Азербайджан. Енциклопедія «Кругосвет»
- Географія Азербайджану (карти в Агрокліматичному атлісе)
| Незалежні держави |
Азербайджан • Афганістан • Бангладеш • Бахрейн • Бруней • Бутан • Вірменія • В'єтнам • Грузія² • Єгипет¹ • Ємен • Ізраїль • Індія • Індонезія • Ірак • Іран • Йорданія • Казахстан² • Камбоджа • Катар • Кіпр • Киргизстан • КНР • КНДР • Корея • Кувейт • Лаос • Ліван • Малайзія • Мальдіви • Монголія • М'янма • Непал • ОАЕ • Оман • Пакистан • Росія² • Саудівська Аравія • Сінгапур • Сирія • Східний Тимор • Таджикистан • Таїланд • Туркменістан • Туреччина² • Узбекистан • Філіппіни • Шрі-Ланка • Японія |  |
|---|---|---|
| Невизнані і частково визнані держави | ||