Озеров Георгій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Озеров Георгій Олександрович
Народився 1889
Нижній Новгород, Російська імперія
Помер 1977
Москва, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність авіакосмічний інженер
Галузь Аеромеханіка
Alma mater Московський державний технічний університет імені Баумана
Науковий ступінь доктор технічних наук
Науковий керівник Жуковський Микола Єгорович
Заклад ЦАГІ
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки
Державна премія СРСР Заслужений діяч науки і техніки РРФСР

Георгій Олександрович Озеров (рос. Георгий Александрович Озеров; 1889 — 1977, Москва) — радянський авіаконструктор. Доктор технічних наук, професор. Заслужений діяч науки і техніки СРСР. Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, багатьма медалями, лауреат Державної премії.

Життєпис[ред. | ред. код]

1921 року закінчив МВТУ. З 1921 працював у Центральному аерогідродинамічному інституті (ЦАГІ) старшим інженером, членом колегії, директором, заступником директора наукової частини. На посаді керівника відділу міцності ЦАГІ провів низку фундаментальних досліджень в галузі міцності авіаційних конструкцій, зробив значний внесок у створення експериментальної бази ЦАГІ. Брав участь у підготовці перельотів літака АНТ-25.

1938 року заарештований як «ворог народу». Після арешту з 1939 року працював у ЦКБ-29 НКВС до літа 1941. Працював над літаками «100» (прототип Пе-2), «102» (ДВБ-102) і «103» (прототип Ту-2). Вийшовши на волю, продовжив роботу в ДКБ Туполєва провідним інженером з міцності літака Ту-2 і його модифікацій. Під керівництвом Озерова проводили випробування на міцність літака Ту-4. Як провідний конструктор проводив технічний контроль науково-дослідних робіт зі створення першого в СРСР літака-лабораторії, обладнаної ядерною силовою установкою. Багато зробив для розвитку та становлення науково-технічної бази і створення обчислювального центру ДКБ. Реабілітований.

Джерела[ред. | ред. код]