Озеро (кооператив)
«Озеро» — дачний споживчий кооператив на березі Комсомольського озера[ru] посеред Карельського перешийка, поблизу селища Солов'ївка. Заснований 11 листопада 1996 Володимиром Путіним і ще сімома пайовиками[1]. Після обрання Путіна російським президентом «Озеро» стало значущим джерелом кадрів для його адміністрації і найближчого оточення[2].
Пайовики[ред. | ред. код]
Засновниками споживчого кооперативу виступили 8 осіб:[1]
- Смирнов Володимир Олексійович[ru] (голова кооперативу) — у 2000 році очолив Підприємство з постачання продукції Управління справами Президента Російської Федерації, у 2002 — ВАТ «Техснабекспорт»[ru] (державний монополіст в області поставок для атомної промисловості).
- Путін Володимир Володимирович — з 2000 по 2008-й і з 2012 року по теперішній час президент Російської Федерації.
- Якунін Володимир Іванович — з 2000 року заступник міністра транспорту, з 2005 — президент державного монополіста ВАТ «Російські залізниці».
- Син Віктор — директор з юридичних питань російської філії компанії Gunvor.
- Ковальчук Юрій Валентинович — найбільший співвласник і голова ради директорів банку «Росія», співвласник «Національної медіагрупи» («Перший канал», «П'ятий канал», «Известия», «Російська служба новин»).
- Син Борис з 2009 року очолює державного монополіста «Інтер РАО»
- Шамалов Микола Терентійович — співвласник банку «Росія», представник компанії Siemens Medical Solutions у Петербурзі; 2010 року з'явилися повідомлення, що через підконтрольні йому офшори Шамалов збирав з підприємців гроші на «палац Путіна» біля Геленджика[3].
- З 2003 року його старший син Юрій очолює найбільший в Росії недержавний пенсійний фонд «Газфонд» (якому належить «Газпромбанк»), молодший син Кирило — віце-президент «Сибуру» з адміністративної підтримки бізнесу.
- Мячин Віктор Євгенович — у 1999–2004 роках генеральний директор банку «Росія», з 2004 — керівник інвестиційної компанії «Аброс».
- Фурсенко Сергій Олександрович[ru] — президент Національної медіагрупи, у 2010–2012 роках президент Російського футбольного союзу.
- Фурсенко Андрій Олександрович[ru] — у 2004–2012 роках міністр освіти і науки РФ, з 2012 — помічник президента Російської Федерації.
Історія[ред. | ред. код]
Є відомості, що з придбанням ділянки на березі озера пайовикам допоміг екс-глава Приозерського району Віктор Зубков (згодом прем'єр-міністр Росії)[1]. За словами А. О. Фурсенко, пайовики кооперативу до його створення були знайомі один з одним[4]. Батьки братів Фурсенко і братів Ковальчуків, за його словами, півстоліття пропрацювали в одному інституті. «Відносини людські збереглися, для мене це дуже близькі люди», — зауважив він в інтерв'ю з приводу компаньйонів по кооперативу[4].
У податкових деклараціях В. Путін зазначав володіння дачею на озері житловою площею 152,9 м², а також прилеглими земельними ділянками[5]. Тут він ночував під час перших приїздів з Москви до Петербургу, наприклад, перед похоронами Анатолія Собчака в лютому 2000 року[5]. Після переїзду в Москву Путін, Ковальчук, Мячин і брати Фурсенко вийшли з числа пайовиків. Їх замінили інші великі петербурзькі бізнесмени[1].
У липні 2010 правозахисний рух «Біла стрічка»[ru] влаштував пікнік на території дачного кооперативу, протестуючи проти того, що озеро Комсомольське в порушення ст. 27 Земельного кодексу РФ «перебуває всередині обнесеної парканом території дачного кооперативу» і доступ відпочивальників до нього внаслідок цього утруднений[2].
Література[ред. | ред. код]
- Збагаченню пайовиків кооперативу і членів їх сімей у 2000-і роки присвячений окремий розділ доповіді «Путін. Корупція»[ru] (2011).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г 15 лет самому мутному «Озеру» в мире! — Политика — Новая Газета [Архівовано 2014-09-07 у Wayback Machine.]'
- ↑ а б Ъ-Газета — Пикник протеста
- ↑ Кто занял место Путина | Forbes.ru
- ↑ а б ВЕДОМОСТИ — ВИДЕО — Роль «Озера» в жизни чиновника
- ↑ а б Вощанов П. «Кто копается рядом с президентом? [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]» // Новая газета от 30 мая 2006 г.
