Озрен (Боснія і Герцеговина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Озрен
Ozren prenja 03.jpg

44°35′25″ пн. ш. 18°16′57″ сх. д. / 44.59040000002777759° пн. ш. 18.28250000002777753° сх. д. / 44.59040000002777759; 18.28250000002777753Координати: 44°35′25″ пн. ш. 18°16′57″ сх. д. / 44.59040000002777759° пн. ш. 18.28250000002777753° сх. д. / 44.59040000002777759; 18.28250000002777753
Країна Flag of Bosnia and Herzegovina.svg Боснія і Герцеговина
Тип гора[1]
Висота 918 м
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 3193738
Озрен. Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Озрен
Озрен
Озрен (Боснія і Герцеговина)
CMNS: Озрен у Вікісховищі

Озрен (серб. Озрен / Ozren) — невисокий гірський масив у північній частині Боснії і Герцеговини, що простягнувся на відстань близько 40 км між містами Добой і Завидовичі, між долиною річки Босна на заході і долиною річки Спреча на півночі. На півдні тягнеться вздовж річки Крива[sr], тоді як східні схили спускаються до озера Модрачко[sr]. Таким чином, частково гора знаходиться у Федерації Боснії і Герцеговини, частково в Республіці Сербській. В адміністративному плані відноситься до боснійської громади Маглай і сербської громади Петрово.

Етимологія[ред. | ред. код]

Згідно з легендою, назву горі дала боснійська королева Катарина Косача Котроманич, яка, піднявшись на вершину, була зачарована красою пейзажу і вимовила «Мили Боже, лијепа обазарја» (приблизний переклад: «Боже мій, який прекрасний краєвид»). Слово «обазарја», що має насправді кілька різних значень, згодом трансформувалося в Озрен[2].

Характеристики[ред. | ред. код]

Три найвищі точки гірського масиву розташовані на території муніципалітету Петрово: пік Велика Остравиця (918 м), пік Кралиця (883 м) і пік Мала Остравиця (853 м). Крім різноманітної флори, Озрен багатий природними ресурсами, тут є джерела чистої питної води, що мають цілющі властивості, геотермальні джерела, рудні та мінеральні ресурси[3].

Історія[ред. | ред. код]

Через географічні особливості гора Озрен часто ставала пунктом оборони під час військових конфліктів. Так, у ході Другої світової війни, 1942 року німецько-хорватські війська проводили тут каральну операцію[ru] проти югославських партизанів — більшості партизанів у підсумку вдалося втекти в тутешні ліси. Під час Боснійської війни Озрен став оплотом оборони сербів проти наступу мусульман. Нині на піку Кралиця встановлено пам'ятник загиблим воїнам збройних сил Республіки Сербської, які у вересні 1995 року стали жертвами бомбардувань НАТО[4][5][6].

Озренський монастир[ред. | ред. код]

На горі розташований монастир Сербської православної церкви, присвячений Миколі Чудотворцю, також відомий як Озренський монастир[ru].

Озренський марафон[ред. | ред. код]

Муніципалітет Петрово за підтримки Радіо і телебачення Республіки Сербської[sr] щороку організовує традиційний марафонський забіг по хребту Озрен[7].

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Озрен (Боснія і Герцеговина)

  1. а б http://www.ozren.org/index.php/srl/dobro-dosli
  2. Dobro došli. http://www.ozren.org/. Ozren Outdoor. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 28 березня 2016. 
  3. Оперативни план заштите и спашавања од пожара у Општини Петрово (ср). Општина Петрово. март/април 2011. Процитовано 08.09.2011.. 
  4. Битва за Озрен. Српска.ру. 3 лютого 2006. Процитовано 28 березня 2016. 
  5. Сјећање на жртве NATO бомбардовања (ср). Глас Српске. 07.09.2011. Процитовано 08.09.2011.. 
  6. Парастос на Краљици (ср). Радио-телевизија Републике Српске. 07.09.2011. Процитовано 08.09.2011.. 
  7. Озренски планинарски маратон, 2012. (ср). Радио-телевизија Републике Српске. 9. 6. 2012. Процитовано 10. 6. 2012.. 

Посилання[ред. | ред. код]