Ойген Герцог

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ойген Герцог
Eugen Herzog
Народився 14 квітня 1875(1875-04-14)
Відень
Помер 17 грудня 1928(1928-12-17) (53 роки)
Чернівці
Громадянство Австрія Австрія
Діяльність філолог, romanist, викладач університету
Alma mater Віденський університет
Сфера інтересів романістика
Заклад Чернівецький університет
Вчене звання професор

Ойген Герцог (нім. Eugen Herzog, 14 квітня 1875, Відень — 17 грудня 1928, Чернівці) — автрійський мовознавець, фахівець з романської філології.

Біографія[ред. | ред. код]

Вивчав романську філологію у Вільгельма Маєра-Любке. Був приват-доцентом Віденського університету. З 1911 року як наступник Матіаса Фрідвагнера обіймав посаду професора романської філології Чернівецького університету. Старший брат хіміка Ренігальда Олівера Герцога.

Праці[ред. | ред. код]

  • Untersuchungen zu Macé de la Charité’s altfranzösischer Übersetzung des Alten Testamentes, Wien 1900
  • Materialien zu einer neuprovençalischen Syntax, Wien 1900
  • Streitfragen der romanischen Philologie. Bändchen 1. Die Lautgesetzfrage : Zur französischen Lautgeschichte, Halle a.S. 1904
  • Neufranzösische Dialekttexte, Leipzig 1906, 1914
  • Das -to-Partizip im Altromanischen. Ein Beitrag zur Lehre vom syntaktischen Wandel, in: Prinzipienfragen der romanischen Sprachwissenschaft. Festschrift Wilhelm Meyer-Lübke, Halle 1910, S. 76-186
  • Französische Phonogrammstudien, Wien 1912
  • Historische Sprachlehre des Neufranzösischen : T. 1. Einleitung. Lautlehre, Heidelberg 1913
  • Lehrbuch der rumänischen Sprache. Anfangsgründe, Czernowitz 1919, 2. Auflage 1920 (у співавтростві з Sextil Puşcariu)

Література[ред. | ред. код]

  • Некролог у Revista Filologică (Cernăuţi) 2, 1928/29, S. 232–245 (Neue Deutsche Biographie 8, 1969, S. 740)