Ой ти, дівчино, з горіха зерня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ой ти, дівчино, з горіха зерня

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько — колюче терня?
Чом твої устонька — тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?
Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться, й сонця не хоче!
І чом твій усміх — для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе видаючи, любити мушу.
Тебе кохаючи, загублю душу.

Ой ти, дівчино, з горіха зерня — українська пісня на слова Івана Франка, автор музики Анатолій Кос-Анатольський.

Вірш увійшов до збірки поезій Івана Франка «Зів'яле листя», що вийшла 1896 року. «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» написано на зразок української народної ліричної пісні «Ой ти, дівчино, горда і пишна…» Франко описує красу дівчини, використовуючи фольклорні мотиви і порівняння, властиві народній пісні.

Поезія «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» покладена на музику композитором А. Кос-Анатольським. Пісня була написана у 1956 році на честь ювілею Івана Франка і вперше прозвучала на ювілейному концерті в честь сторіччя Івана Франка.

За свідоцтвом Марії Загайкевич цей твір «почав втрачати своє авторство і виконуватися як народна пісня» [1]

Виконавці пісні[ред. | ред. код]

Пісня була вперше виконана Дмитром Гнатюком на ювілейному концерті у сторіччя Івана Франка. Також відома у виконанні Анатолія Солов'яненка, Олександра Василенка та інших співаків.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Загайкевич М. Музичний світ великого Каменяра. — К., 1986.

Джерела[ред. | ред. код]