Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов»

Окремий загін спеціального призначення «Азов»
Нарукавний знак підрозділу
Засновано	травень 2014
Країна	Україна
Належність	МВС України
Вид	Національна гвардія (листопад 2014 — дотепер)  Спеціальна міліція (травень — листопад 2014)
Чисельність	800 бійців (жовтень 2014) >1000 бійців (після переформатування у полк)
Війни/битви	Війна на сході України Протистояння у Маріуполі Бої за Мар'їнку Бої за Іловайськ Бої за Широкине Російське вторгнення в Україну (2022) Бої за Маріуполь (2022)
Вебсайт	azov.org.ua​(укр.)
Командування
Поточний командувач	майор Денис Прокопенко
Визначні командувачі	Андрій Білецький Денис Прокопенко
Медіафайли на Вікісховищі

На параді у Маріуполі, 2021 р.

Окремий загін спеціального призначення «Азов», відомий також як полк «Азов» (ОЗСП «Азов», в/ч 3057) — формування Національної гвардії України, що входить до складу Східного оперативно-територіального об'єднання. Формування було створене у 2014 році як добровольчий батальйон «Азов» і до 11 листопада 2014 було підрозділом патрульної служби міліції особливого призначення МВС України. Загін базується у Маріуполі Донецької області (тимчасово базувався у Бердянську Запорізької області).

Підрозділ бере участь в бойових діях війни на сході України, переважно в межах Приазов'я, у складі сил ООС. «Азов» звільняв Маріуполь у червні 2014 року, брав епізодичну участь у боях під Іловайськом, обороняв Маріуполь з кінця серпня 2014 року, здійснював наступ на Широкине у лютому 2015 року.

Емблемою полку є видозмінений символ «Ідея нації».

Історія

Створення

Батальйон «Азов» створений 5 травня 2014 року у Бердянську, як і інші батальйони патрульної служби міліції особливого призначення (БПСМОП) МВС на підставі рішення Міністерства внутрішніх справ України про формування спеціальних підрозділів міліції з охорони громадського порядку з залученням до них цивільних осіб та людей, які мають досвід військової служби або пройшли прискорений, двотижневий курс підготовки при МВС.

При заснуванні його основу склали учасники двох громадських організацій: Автомайдан та «Патріот України». 20 травня 2014 р. було оголошено про набір бійців до батальйону.

За інформацією колишнього заступника командира батальйону Ігоря Мосійчука на початок червня 2014 року в складі спецбатальйону перебували 20 іноземців: з Росії, кількох скандинавських країн, та один громадянин Італії.

Андрій Білецький з бійцями «Азова»

Подальші урочисті присяги

23 червня 2014 року на Софійській площі у Києві на вірність Україні присягла третя рота спецбатальйону «Азов».

17 серпня 2014 року на площі поряд з Національним музеєм Історії України у Києві новобранці батальйону «Азов» з Донецької, Львівської, Київської та інших областей склали присягу на вірність народу України та вирушили у зону АТО на підкріплення до своїх співвітчизників.

Початок бойового шляху

Після створення батальйон «Азов» проводив тренування у Запорізькій області поблизу Бердянська, а також патрулював територію навколо Маріуполя. За словами колишнього заступника командира батальйону Ярослава Гончара, свою діяльність підрозділ розпочав ще у квітні, коли відбувалося його залучення до різного роду розвідувальних операцій. Однак безпосередню участь у бойових діях батальйон розпочав на початку травня 2014 року, звівши кілька невеликих боїв з диверсійними групами у околицях Маріуполя.

7 травня терористи з автоматичної зброї обстріляли автобус батальйону поблизу селища Мангуш. Було поранено водія. Одного з нападників було убито, ще двох взято у полон, серед них «міністр оборони» так званої «Донецької народної республіки» Ігор Хакімзянов.

Бойові дії у Маріуполі

9 травня бійці батальйону «Азов» прибули на виклик начальника міліції Маріуполя з метою участі у визволенні від терористів захопленої будівлі міського відділу міліції у Маріуполі.

На думку командира батальйону «Донбас» Семена Семенченка, батальйон «Азов» на 22 травня 2014 року був найбільш боєздатним підрозділом МВС України.

23 травня батальйон «Азов» запропонував бойовикам «Донецької народної республіки», дислокованим у районі міст Шахтарськ, Торез та Сніжне, прибрати незаконні блок-пости, скласти зброю та повернутися до своїх сімей. В інакшому випадку батальйон буде вимушений провести зачистку усіх незаконно встановлених блок-постів в районі цих міст. Того ж дня батальйон «Азов» очистив виконавчий комітет Торезької міської ради Донецької області від бойовиків. В результаті перестрілки — двоє представників «ДНР» загинули, з боку батальйону «Азов» загиблих і постраждалих не було.

26 травня 2014 батальйон «Азов» разом з бійцями батальйону «Україна» взяли штурмом перевалочну базу терористів та російських бойовиків, облаштовану на дачі Олександра Януковича у селищі Урзуф. Під час штурму частину терористів було ліквідовано, частину затримано, під час огляду приміщень виявлено великий арсенал стрілецької зброї та готівку.

26 травня бійці батальйону «Азов» разом з батальйоном «Україна» під час проведення розвідувальної операції ліквідували близько 5 терористів, у тому числі снайпера, та затримали 3 терористів. Також унаслідок операції було знищено частину боєприпасів терористів.

12 червня бійцями батальйону у Маріуполі був затриманий один з ватажків терористів так званої «Донецької народної республіки» Олександр Фоменко.

план-схема операції по визволенню Маріуполя 13 червня 2014 р.

13 червня бійцями батальйону «Азов» за підтримки частин Національної гвардії, батальйону «Дніпро-1» та Збройних сил України звільнили Маріуполь від бойовиків так званої «Донецької народної республіки». Під час операції з українського боку було поранено 4 бійців (1 отримав важке поранення), терористи втратили 3 убитими, 17 пораненими і 38 бойовиків було затримано.

30 червня 2014 року бійці батальйону «Азов» затримали сотника проросійського Бердянського козацтва Ігоря Гуськова, який є близьким соратником одного з ватажків терористів на Донбасі Ігоря Гіркіна-«Стрєлка».

Від початку липня бійцями підрозділу проводяться операції з перекриття каналів постачання зброї терористів на території Донеччини. Зокрема, за повідомленням командира батальйону Андрія Білецького, станом на 6 липня узбережжя Азовського моря у Донецькій області повністю контролюється силами батальйону, здійснено встановлення блокпостів та затримано деяких терористів.

12 липня 2014 року бійцями батальйону було затримано одного з лідерів терористів з міста Дружківка — Василя Черненка. Йому інкримінується організація терористичних груп та напади на українських військових.

15 липня 2014 року бійцями батальйону було затримано одного з лідерів терористів «ДНР» Олексія Пабушкова — «Грека», який є поплічником ватажка бойового крила терористів «ДНР» Маріуполя Андрія Борисова на прізвисько «Чечен».

25 липня 2014 року бійцями батальйону затримано терориста з «ДНР» на прізвисько «Прапор», який займав посаду зброяра у місцевому терористичному осередку. Затриманого передано СБУ для проведення слідчих дій.

Бої за Іловайськ

10 серпня 2014 року Збройними силами України за участю бійців батальйонів «Донбас», «Азов», «Шахтарськ», «Правого сектора» розпочато операцію зі звільнення Іловайська та ліквідації укріпленого району терористів.

18 серпня 2 взвод батальйону «Азов» разом з частинами батальйону «Донбас» та окремою ротою батальйону «Дніпро» вели важкі бої на підступах до Іловайська. Увечері частини батальйонів «Азов» та «Дніпро» закріпилися на підступах до міста.

Оборона Маріуполя

Кінцем серпня 2014 року група розвідників «Азова», в якій знаходився побратим «Ядро», потрапила у засідку терористів. Кілька вояків були вбиті на місці, інші згодом опинилися в тюрмах РФ. Через деякий час близьким Миколи подзвонили терористи та повідомили, що Миколи Самофалова-«Ядра» більше немає. Вважається зниклим безвісти, орієнтовна дата смерті — 31 серпня.

5 вересня разом з підрозділами Збройних сил України здійснюють оборону від Маріуполя в сторону Новоазовська.

12 жовтня бійці полку з солдатами ЗСУ знешкодили ворожий танк, котрий обстрілював позиції українських військових. Вороже командування, яке згодом прибуло на джипі на місце події, також було ліквідоване.

У листопаді 2014 року керівництво полку спільно з СБУ та Держприкордонслужбою України затримали громадянина Росії, який за завданням російських спецслужб мав увійти до складу підрозділу, і надавати інформацію щодо діяльності «Азова» та операцій, у яких він братиме участь, а також підготувати замах на його керівництво, для чого мав комплектуючі для встановлення вибухівки дистанційного керування.

Реорганізація та інтеграція до Національної гвардії

17 вересня 2014 року наказом Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова батальйон «Азов» було реорганізовано та розширено до складу полку з аналогічною назвою. Командиром новостворюваного полку залишився Андрій Білецький.

4 жовтня оприлюднено інформацію, що вояки «Азова» у співпраці з СБУ затримали дезертира — прапорщика Нацгвардії, котрий протягом трьох місяців «зливав» дані про пересування українських військ представникам так званої «ДНР».

9 жовтня було прийнято рішення про переведення полку особливого призначення «Азов» МВС України до складу Національної гвардії України, що дає можливість забезпечити підрозділу спеціальне комплектування та навчання його бійців, розпочати формування його штатів і резерву, а також передати йому бойову техніку. Командир полку Андрій Білецький зазначив, що підрозділ знаходиться в стадії формування, в його складі з'явився артилерійський дивізіон, який вже розпочав навчальні стрільби, є у складі полку і танковий підрозділ.

11 листопада міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим було підписано наказ про переведення полку «Азов» до складу Національної гвардії України з подальшою доукомплектацією його до бойового стандарту бригад Національної гвардії.

28 листопада розвідгрупа полку «Азов» знищила розвідувальну групу терористів, яка діяла в околицях Маріуполя, 2 терористів убито, 1 поранено, через артилерійський вогонь українські сили відступили без втрат.

Наступ на Широкине

план-схема Широкинської наступальної операції, проведеної полком «Азов»

10 лютого 2015 року полком було визволено 5 населених пунктів на схід від Маріуполя: Павлопіль, Комінтернове, Бердянське, Широкине та Лебединське.

18 квітня 2015 року загинув у бою з окупантами поблизу села Широкине Джанелідзе Георгі — ДРГ терористів противника наштовхнулася на позиції полку «Азов», зав'язався бій. Георгі зазнав смертельних поранень, його тіло лишилося на території, котра прострілювалася, російські терористи не давали його забрати, а згодом замінували. Тіло Георгі вдалося вивезти після 10-годинних переговорів за участі ОБСЄ. Згодом екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі повідомив, що грузинський доброволець перед смертю вбив російського інструктора.

18 червня 2015 року, у річницю звільнення Маріуполя від проросійських сепаратистів командир полку Андрій Білецький повідомив про реорганізацію полку Азов у окрему бригаду спеціального призначення. Штат новоствореної бригади буде доведений до 2,5 тисяч військових. Теперішній штат полку не дозволяє задовольнити місцем усіх добровольців.

2016

У серпні 2016 року, згідно певних джерел за ініціативи Аллерова, частина формування була відведена на охорону блокпостів у Запорожжі.

2019

В ході турніру, на кращий артилерійський розрахунок залучений до операції Об'єднаних сил, що проходив з 12 по 14 серпня, бійці окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ вибороли перемогу.

У ніч на 29 серпня бійці «Азова» розбили ДРГ на Світлодарській Дузі.

Інститути військової освіти «Азову»

Військова школа імені Євгена Коновальця

Військова школа імені Євгена Коновальця – спеціалізована школа для підготовки сержантів. Відкрита 17 квітня 2016 року на тренувально-мобілізаційній базі полку «Азов», що знаходиться на території колишнього заводу «АТЕК» у Києві. Частина тренувань також проходили на базах полку «Азов» на Сході України.

Засновником і керівником школи є Гіоргі Купарашвілі — колишній командир грузинського спецназу, який неодноразово брав участь у військових діях. Інструкторами школи є офіцери грузинської армії, більшість яких здобули офіцерську освіту в США за програмою «зелених беретів». Підготовка проводиться за стандартами НАТО з посиленою фізичною і психологічною підготовкою. Також залучений грузинський, американський та естонський досвід. Курсанти отримують підготовку з тактики, топографії, психологічної підготовки та роботи зі ЗМІ

У першій набір було зараховано 50 бійців полку «Азов». Після чотирьох місяців навчання 25 випускників отримали сертифікати сержантів, які були їм вручені 29 вересня 2016 року на плацу музею «Київська фортеця».

Шеврон партизанського загону «Чорний Корпус», що став кадровою основою батальйону, а згодом полку «Азов»

Хорунжа школа імені підполковника Миколи Сціборського

Хорунжа школа імені підполковника Миколи Сціборського – спеціалізована школа для підготовки підофіцерського складу. Відкрита 20 листопада 2017 року на базі полку АЗОВ (Маріуполь). Планувалось започаткувати напрям підготовки з роботи з особовим складом, підготовки ідеологів.

До складу курсантів увійшли особи, які перебувають на посаді заступника командира окремих підрозділів ротного рівня. Усі викладачі мають науковий ступінь. Залучені викладачі з дніпровських вишів готували свого часу програму реформування роботи з особовим складом у Збройних силах України. Проте керівництвом ЗСУ ця ідея була відкинута.

Навчання має тривати 33 дні. Протягом навчального дня вихованці можуть прослухати 5 лекційних або семінарських пар, окрім того проведяться заняття з фізичного виховання (рукопашного, ножового бою) і вогневої підготовки. Також викладаються дисципліни прикладного спрямування (військова психологія, військова педагогіка, риторика), ідеологічні та суто військові предмети".

Після закінчення курсу випускники отримують диплом, а їхні підрозділи — хоругви, відзнаки та спеціальні значки. Тож у кожного підрозділу з'являться власний бойовий прапор і людина, яка буде за нього відповідати.

Перший випуск відбувся 22 грудня 2017 року.

Участь у цивільному житті

29 вересня 2014 року з'явилася неоднозначна заява місії ОБСЄ щодо очолювання полком «Азов» заворушень під час знесення пам'ятника у Харкові.

Участь у політиці

У вересні 2016 року Андрій Білецький анонсував створення на день Покрови нової політичної партії. 14 жовтня 2016 засновано політичну партію «Національний корпус». Полк «Азов», як підрозділ Національної гвардії, не бере участі у політиці, але з ним тісно пов'язані громадсько-політичний рух Цивільний Корпус «Азов» та Національні Дружини, до яких входять колишні бійці «Азову», волонтери. Через тісний зв'язок із діяльністю політичної партії та міжнародну активність деяких ветеранів та діючих членів Азову команда розслідувачів Bellingcat звинуватила його в тому, що починаючи з 2015 року «Азов» систематично вербує американських ультраправих екстремістів, просуваючи власну міжнародну повістку та у зв'язках з американськими ультраправими організаціями Atomwaffen Division, Rise Above Movement. Ситуацію прокоментував спікер Національного корпусу Роман Чернишов, заявивши, що публікація Bellingcat — «набір страшилок, кліше і стереотипів». За його словами, журналісти намагаються «очорнити азовський рух», змішуючи в публікації полк Азов і партію Нацкорпус.

Звинувачення у неонацизмі

З перших місяців свого існування «Азов» деякі ЗМІ (особливо російські) та дослідники звинувачували його у зв'язку з неонацистською ідеологією. Зокрема, вони вказували на використання «Азовом» неонацистського окультного символу «чорне сонце».

Дослідники сучасних ультраправих рухів в Україні Андреас Умланд, В'ячеслав Ліхачов та Антон Шеховцов стверджували, що організації Соціал-Національна Асамблея та «Патріот України», на основі яких у 2014 році значною мірою формувався «Азов», були неонацистськими. На думку Ліхачова та Шеховцова, назва «Чорний корпус» є відсилкою до офіційної газети СС Das Schwarze Korps. Шеховцов також вказував, що до складу «Азову» входять члени міжнародного неонацистського руху Misanthropic Division, які заявляли, що їхні «чорні ескадрони борються в рядах язичницького батальйону „Азов“ проти покидьків сучасного суспільства — хачів, комуністів, лібералів, азіатів та інших унтерменшів».

Андреас Умланд вказував на те, що в складі «Азову» воювали неонацисти з Росії — Роман Желєзнов, Олексій Кожемякін та Олександр Парінов. Останній раніше був пов'язаний із «одним із найгорезвісніших неонацистських угруповань путінської Росії» — Бойовою організацією російських націоналістів (БОРН). На думку Умланда «Азов» є «одним із найпроблематичніших та найнезвичніших із нових збройних частин України», «керівництво полку до його створення найдемонстративніше та безапеляційно заявляло про власний біологічний расизм». Зокрема, Андрій Білецький заявляв, що «лікування нашого Національного організму необхідно починати з Расового очищення Nації», а Олег Однороженко казав, що «людиною розумною (Homo sapiens), в біологічному розумінні, вважаємо лише Білу Європейську Людину». За твердженням Умланда, члени СНА до Майдану неодноразово нападали на людей із «неслов'янською» зовнішністю. При цьому, Андрій Білецький у 2014 році заявляв, що «Ми від себе не відходили. Все, що є за душею в „Азову“, — виходить із його правої ідеології, спадку „Патріота України“».

2022 року Андреас Умланд додає, що початково батальйон справді мав ультраправе походження, але ставши регулярним бойовим підрозділом, він став «деідеологізованим». До Азову новобранці приєднуються не через ідеологію, а тому, що «він має репутацію особливо потужної бойової одиниці».

В'ячеслав Ліхачов у 2014 році стверджував, що люди з неонацистськими поглядами складають меншість у батальйоні, і йому навіть відомі випадки, коли воювати в «Азов» ішли люди з «лівацькими, антифашистськими поглядами». Водночас, у 2018 році він заявив, що за його інформацією в «Азові» відбувається системна ідеологічна індоктринація бійців, і були випадки, коли вісімнадцятирічні аполітичні хлопці за півроку ставали свідомими неонацистами.

В самому полку «Азов» зазвичай заперечують зв'язки з неонацизмом. Водночас, у 2015 році в інтерв'ю USA Today представник полку Андрій Дяченко заявив, що «лише 10-20 %» вояків полку є неонацистами.

Український журналіст, блогер та громадський діяч Олена Білозерська, відвідавши «Азов», зазначила :

«Патріот України» і СНА складають кістяк «Азову», але далеко не всі бійці батальйону — націоналісти. Людей з більш поміркованими поглядами не бентежить сусідство хлопців з витатуйованими рунами і написами типу «100% racist».

Голова МВС України Арсен Аваков так прокоментував питання про праворадикальну ідеологію, яку сповідує більшість бійців «Азову»:

Так, більшість із присутніх у батальйоні «Азов» хлопців мають своє сприйняття світу. Але хто вам сказав, що ви можете їх судити? Не забувайте, що зробив батальйон «Азов» для країни… Всякий, хто скаже мені, що ці хлопці проповідують нацистські погляди, носять свастику і так далі, — відверто бреше та займається дурницями. Я багато годин провів із бійцями «Азова» в розмовах. Немає там ні нацизму, ні свастик.

Оригінальний текст (рос.)

Да, большинство из собравшихся в батальоне «Азов» ребят имеют своё восприятие мира. Но кто вам сказал, что вы можете их судить? Не забывайте, что сделал батальон «Азов» для страны… И всякий, кто скажет мне, что эти ребята проповедуют нацистские взгляды, носят свастику и так далее, — откровенно врёт и занимается дурью. Я много часов провёл с бойцами «Азова» в разговорах. Нет там ни нацизма, ни свастик.

Восени 2019 року була спроба Конгресу США визнати полк «терористичною організацією», але цього не сталося.

Символіка

Навесні 2014 року, коли «азовці» діяли у форматі партизанського загону Чорний Корпус (в той час були відомі як «чорні чоловічки»), використовувався прямокутний чорно-білий шеврон із зображенням групи вояків на фоні тризуба на тлі сонячних променів. З початку літа 2014 року бійці батальйону «Азов» використовували шеврони з жовтим тлом із зображенням символу «Ідея нації» на фоні «чорного сонця», що сходить над блакиттю Азовського моря. Такі шеврони використовувалися до зими 2014/2015 років. Після перетворення батальйону в полк і переходу у підпорядкування Національної Гвардії України емблему було переформатовано. З весни 2014 року полковою емблемою є синя «Ідея нації» нахилена під кутом («Атакуюча») на жовтому тлі щита. З кінця 2014 — початку 2015 років підрозділи полку почали запроваджувати власні шеврони.

• 

  Шеврон партизанського загону «Чорний Корпус». Використовувався до початку літа 2014 р.

• 

  Шеврон батальйону «Азов». Використовувався з початку літа 2014 р. до кінця зими 2015 р.

• 

  Шеврон полку «Азов». Використовується з початку весни 2015 р.

• 

  Шеврон ІІІ сотні (роти) 1 батальйону полку «Азов». Використовується з зими 2014/2015 р.

• 

  Шеврон танкового батальйону полку «Азов» (підрозділ має власну назву — «Холодний Яр»). Використовується з весни 2015 р., розробник емблеми — Микола Андрейчук

Структура

• 1-й батальйон оперативного призначення
• 2-й батальйон оперативного призначення
• танкова рота
• артилерійський дивізіон

Озброєння

При створенні на озброєнні батальйону перебувала стрілецька зброя, зокрема автомати АКС-74, снайперські гвинтівки СВД та кулемети ПКМ. Також на озброєнні батальйону перебував саморобний бронеавтомобіль, виготовлений на базі вантажівки марки КамАЗ. За словами заступника командира 2-ї роти Дмитра Лінька, автомобіль було обшито бронепластинами та арматурою, які дозволяють витримати калібр 7.62, та оснащено крупнокаліберним кулеметом «Утьос». Панцерник, який у батальйоні отримав назву «Залізяка», уперше був випробуваний під час звільнення Маріуполя від терористів, та воював «надзвичайно вдало».

27 серпня 2014 року радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко повідомив, що батальйону було передано важке озброєння:

Тільки що говорив з командиром спецбатальйону міліції «Азов» Андрієм Білецьким. Згідно з прийнятою вчора постановою Кабміну про прискорену передачу зброї впродовж 48 годин, батальйон «Азов» за вчорашній вечір і за цю ніч отримав від Міноборони зенітні установки ЗУ-23-2 та інше важке озброєння.

Наприкінці серпня 2014 року «Азов» отримав від Міністерства оборони важке озброєння, зокрема зенітні установки «ЗУ-23-2».

Також на озброєнні перебувають тяжкі гаубиці Д-30. 2018 року Конгрес США заборонив використовувати кошти з американської військової допомоги для України "для озброєння, тренування чи іншої підтримки полку «Азов».

Втрати

Почесна варта «Азову» на церемонії вшанування загиблих та поранених бійців АТО керівництвом МВС України, 22 серпня 2014

• Добродомов Родіон Костянтинович, рядовий міліції, загинув 9 травня 2014.
• Грек Сергій Анатолійович з позивним «Балаган», рядовий міліції, загинув 4 серпня 2014.
• Дрьомін Андрій Сергійович з позивним «Світляк», рядовий міліції, загинув 10 серпня 2014.
• Березовий Микола Вікторович з позивним «Береза», рядовий міліції, загинув 10 серпня 2014.
• Романов Іван Валентинович з позивним «Маджахед», рядовий міліції, загинув 12 серпня 2014.
• Снітко Андрій Володимирович з позивним «Хома», рядовий міліції, загинув 20 серпня 2014.
• Аксененко Олег Олександрович з позивним «Аксьон», молодший сержант міліції, загинув 20 серпня 2014.
• Русак Олександр Олегович з позивним «Дєрзкий», рядовий міліції, загинув 23 серпня 2014.
• Галва В'ячеслав Анатолійович з позивним «Кузьмич», рядовий міліції, інструктор з бойової підготовки, загинув 26 серпня 2014.
• Голіцин Дмитро Сергійович з позивним «Адвокат», рядовий міліції, помер 29 серпня 2014.
• Самофалов Микола Миколайович з позивним «Ядро», молодший сержант міліції, загинув 31 серпня 2014.
• Сокуренко Роман Олександрович з позивним «Сокіл», молодший сержант міліції, помер 22 вересня 2014.
• Сливка Ігор Володимирович з позивним «Тихий», лейтенант, загинув 12 грудня 2014.
• Бєлошицький Ігор Анатолійович з позивним «Белаз», лейтенант, загинув 12 грудня 2014.
• Астраков Дмитро Сергійович з позивним «В'єтнам», молодший сержант, загинув 28 грудня 2014.
• Бас Павло Іванович з позивним «Фікс», молодший лейтенант, начальник тилової служби, загинув 7 січня 2015.
• Шьохолм Лео з позивним «Вікінг», доброволець, інструктор, загинув 8 січня 2015.
• Шульга Анатолій Васильович з позивним «Бізон», солдат, номер обслуги артилерійського розрахунку, загинув 28 січня 2015.
• Бєлофастов Геннадій Миколайович з позивним «Вальтер», солдат, номер обслуги артилерійського розрахунку, загинув 28 січня 2015.
• Криворученко Степан Гаврилович з позивним «Вуж», капітан, командир взводу, загинув 5 лютого 2015.
• Коряк Дмитро Володимирович з позивним «Брат», солдат, стрілець-зенітник, загинув 11 лютого 2015.
• Гольченко Ігор Іванович з позивним «Ернесто», солдат, кулеметник, загинув 14 лютого 2015.
• Черненко Роман Олександрович з позивним «Бенч», солдат, номер обслуги артилерійського розрахунку, загинув 14 лютого 2015.
• Радіонов Володимир Олександрович з позивним «Чемпіон», солдат, номер обслуги артилерійського розрахунку, загинув 14 лютого 2015.
• Чеботарьов Михайло Вікторович з позивним «Чавур», солдат, старший розвідник-далекомірник, загинув 15 лютого 2015.
• Грицай Антон Юрійович з позивним «Сіф», лейтенант, заступник командира артилерійського дивізіону з озброєння, загинув 15 лютого 2015.
• Кирилов В'ячеслав Юрійович з позивним «Козак», солдат, водій-номер обслуги зенітної батареї, загинув 15 лютого 2015.
• Троїцький Микола Дмитрович з позивним «Акела», солдат, кухар групи продовольчого забезпечення, загинув 15 лютого 2015.
• Кутузакій Олександр Сергійович з позивним «Кутуз», солдат, старший стрілець, загинув 15 лютого 2015.
• Амброс Сергій Сергійович з позивним «Амброс», лейтенант, лікар групи комплектування, загинув 18 лютого 2015.
• Джанелідзе Георгі з позивним «Сатана», доброволець, інструктор, загинув 18 квітня 2015.
• Дюсов Владислав Романович з позивним «Дюшес», солдат, номер обслуги зенітної батареї, загинув 31 травня 2015.
• Денисюк Денис Сергійович з позивним «Дюс», солдат, водій, загинув 10 червня 2015.
• Боєць з позивним «Ратибор», доброволець, командир взводу, помер 30 червня 2015.
• Меркулов Артем Геннадійович, загинув 4 липня 2015.
• Воробйов Сергій Миколайович з позивним «Морпєх», солдат, помер 13 липня 2015.
• солдат Касьян Василь Васильович, 12 листопада 2015
• Коваль Олександр Олександрович з позивним «Ант», солдат, загинув 1 січня 2016.
• Діденко Олександр Кузьмич з позивним «Кузміч», доброволець, технік-механік, помер 22 січня 2016.
• Бурлака Сергій Вікторович з позивним «Француз», солдат, стрілець, загинув 25 березня 2016.
• Мороз Богдан Станіславович, солдат, помер 29 травня 2016.
• Нічега Микола Леонідович з позивним «Ніж», старший солдат, розвідник-підривник, загинув 23 жовтня 2016.
• Луговський Юрій Анатолійович з позивним «Баррет», снайпер, загинув 9 березня 2018.
• Марк Гудзовський з позивним «Упрямий», помер 14 березня 2018
• старший лейтенант Кремез Олег Михайлович, 18 серпня 2018.
• старший лейтенант Прозапас Ігор Миколайович-«Кіхот», 2 червня 2019
• старший лейтенант Пругло Дмитро Миколайович, 7 червня 2019, Новолуганське
• сержант Олексюк Максим Вікторович, 7 червня 2019, Новолуганське
• молодший лейтенант Романенко Роман Сергійович, 10 серпня 2019, Світлодарськ
• молодший лейтенант Шахов Едуард Олександрович, 4 вересня 2019, Зайцеве
• Цокур Денис Андрійович, 15 вересня 2019
• молодший сержант Волонтирець Дмитро Миколайович, 25 листопада 2019.
• старший солдат Філіпічев Андрій Анатолійович, 25 листопада 2019.
• солдат Стельмах Валерій Миколайович з позивним «Близнюк», помер 19 березня 2020 в результаті зупинки серця.
• підполковник Крашаниця Олег Борисович з позивним «Терміт», раптово помер вранці 06 липня 2020 від серцевого нападу на базі підрозділу в с. Юр'ївка (Мангушський район) поблизу Маріуполя.
• Павлюк Олександр Миколайович, старший лейтенант. Несподівано помер 5 червня 2021 року.

Нагороди та відзнаки

2 серпня 2014 року командир БПСМОП «Азов» майор міліції Андрій Білецький «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (указ президента України № 631/2014 від 2 серпня 2014 року «Про відзначення державними нагородами України»). 15 серпня 2014 року «за бездоганну службу та вагомий внесок в успішне проведення АТО на сході України» бійці БПСМОП «Азов» отримали державні нагороди та нові звання:

• Бійцю Снітку Андрію Володимировичу присвоєно звання Герой України.
• Два бійці БПСМОП «Азов» отримали орден «За мужність».
• 7 бійців БПСМОП «Азов» отримали медаль «За військову службу Україні» (вручається у воєнний час).
• 177 рядових бійців БПСМОП «Азов» отримали звання молодшого сержанта міліції.
• Командир БПСМОП «Азов» Андрій Білецький отримав позачергове звання підполковника міліції.

31 грудня 2014 року 43-я сесія Маріупольської міської ради прийняла рішення дев'яти бійцям полку спеціального призначення «Азов» надати звання почесних громадян Маріуполя. Це Андрій Білецький, Руслан Горландін, Вадим Зінковський, Ігор Княжанський, Сергій Коровін, Сергій Коротких, Данило Михайленко, Вадим Троян, Володимир Шпара.

25 лютого 2015 року в ході Широкінської операції команда полку «Азов», маючи в наявності лише один БТР, успішно відбила наступ окупантів і дала змогу вивезти поранених з місця бою між Широкіним і Павлополем, в результаті чого машину було втрачено. Командир БТР — Петро Горбатенко отримав медаль «Незалежність України» ІІІ ступеня.

Командування

Командири батальйону/полку «Азов»:

• Андрій Білецький (травень-жовтень 2014)
• Ігор Михайленко (жовтень 2014 — серпень 2016)
• Максим Жорін (серпень 2016 — вересень 2017)
• Денис Прокопенко (з вересня 2017)

Начальники штабу батальйону/полку «Азов»:

• Вадим Троян (червень-жовтень 2014)
• Андрій Клос (т.в.о. жовтень-листопад 2014)
• Владислав Соболевський (листопад 2014 — вересень 2017)
• Ігор Клименко (з вересня 2017)

Цікаві факти

• Командир полку «Азов» Андрій Білецький на позачергових виборах до Верховної Ради України 26 жовтня 2014 року був обраний народним депутатом України (виборчий округ № 217 у м. Києві).
• Заступник командира полку Вадим Троян 31 жовтня 2014 року був призначений на посаду начальника Головного управління МВС України в Київській області. Разом з призначенням йому було присвоєне звання підполковника міліції.
• Друкованим органом полку «Азов» є часопис «Чорне Сонце». З грудня 2017 року за підтримки полку «Азов» виходить мілітарний журнал Національна оборона.
• 12 червня 2015 Палата представників США прийняла поправку про заборону тренування бійців «Азова» і передачі їм озброєння в рамках американської програми підтримки збройних сил України. Коментуючи цю поправку, депутат Ігор Мосійчук повідомив, що «лобіюванням негативної постанови конгресу по „Азову“ і ПЗРК займався політтехнолог Пол Маннафорт тісно пов'язаний з Сергієм Льовочкіним». Цей же політтехнолог редагував разом з конгресменом Джоном Кон'єрсом антиукраїнську поправку.
• Полк «Азов» є одним з небагатьох військових формувань в Україні, що отримало найновітніші зразки військової техніки, озброєння та обладнання.
• Трагічні події на Донбасі очима бійців полку «Азов» описано у романі Василя Шкляра «Чорне сонце».
• 20 грудня 2015 полк «Азов» за участі Цивільного Корпусу «Азов» відкрив у Маріуполі пам'ятник князю Святославу. Відкриття супроводжувалося ходою та святковим концертом. Цей пам'ятник встановлений на місці, де раніше стояв пам'ятник Леніну, який знесли у рамках програми по декомунізації.
• 16 липня 2016 в Запорізькій області за напад на інкасаторський автомобіль було затримано трьох осіб, що представилися бійцями полку «Азов». Затримання відбулось в результаті проведення спецоперації СБУ.

Див. також

• Ярослав Бабич
• Спецпідрозділи охорони громадського порядку в Україні
• Міністерство внутрішніх справ України
• Служба безпеки України
• Цивільний Корпус «Азов»
• Юнацький Корпус «Азов»

Джерела

• Антон Шеховцов, Why Azov should not be designated a foreign terrorist organization Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.(англ.) // Атлантична рада США, 24 лютого 2020

Посилання

Зовнішні відеофайли
	1. Ігор Мосійчук та Ігор Криворучко про діяльність батальйону «Азов» // «Громадське ТБ», 15 травня 2014
	2. Уся правда про батальйон «Азов» — інтерв'ю із заступником командира батальйону по зв'язках з громадськістю, головою прес-служби Соціал-Національної Асамблеї Ігорем Мосійчуком // Сергій Калина, 30 травня 2014
	3. 51 доброволець поповнив лави спецбатальйону «Азов» // «Громадське ТБ», 3 червня 2014
	4. Перед відправленням на східний фронт — бійці батальйону читають «Молитву українського націоналіста» // «5 канал», 3 червня 2014
	5. Батальйон «Азов» показав бронетехніку власного винаходу // «Радіо Свобода», 5 липня 2014
	6. Азов пристрілює зброю і чекає наказу діяти. 05.07.14 // «Громадське телебачення Запоріжжя», 5 липня 2014
	7. Спецбатальйон «Азов» затримав спільника терориста «Чечена» // «Чорні чоловічки», 15 липня 2014
	8. Ігор Мосійчук: Наша мета — підняти росіян на боротьбу з Путіним // «Громадське телебачення», 16 липня 2014
	9. Manowar. Holy War. Батальйон «Азов» // Lidiya SpilnoTV, 17 липня 2014
	10. Manowar. The Power. Звитяга батальйону «Азов» // СНА — батальйон «Азов», 4 вересня 2014
	11. Полк «Азов». Війна від першої особи // СНА — батальйон «Азов», 28 вересня 2014
	12. Тренування бійців полку «Азов» // СНА — батальйон «Азов», 11 листопада 2014]
	13. Урочистий марш "Азова" в Бердянську до другої річниці створення полку[1].

• Відеоканал полку «Азов» Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine. на YouTube
• «АЗОВ» — полк особливого призначення // Офіційна сторінка ВКонтакті Архівовано 5 жовтня 2014 у Wayback Machine.
• Офіційна сторінка полку «Азов» на facebook Архівовано 29 травня 2021 у Wayback Machine.
• Офіційна сторінка полку «Азов» у Twitter Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.
• Бойцы батальона «Азов» встретились с бердянскими журналистами // «PRO.berdyansk.biz», 16 травня 2014 (рос.)
• Бійці батальйону «Азов» розповіли, кого ліквідували під час своїх спецоперацій. Мирними жителями там і не пахне // «Новий Погляд», 28 травня 2014
• Народна армія. Все про добровольчі батальйони, що воюють на Донбасі // InfoResist, 12 червня 2014
• Командир батальйону «Азов»: Найстрашніша помилка влади — політичні переговори з сепаратистами // «Українська правда», 17 червня 2014 Архівовано 17 червня 2014 у Wayback Machine.
• В Мариуполе «черные человечки» обещали защищать город (Фоторепортаж) // 0629.com.ua, 8 липня 2014 Архівовано 11 листопада 2014 у Wayback Machine. (рос.)
• «Когда мы брали Мариуполь, то воевали с… У вас есть отличное слово — „долбо#бами“. Сейчас же воюем с русской армией», — шведский доброволец «Азова» Микаэль Скилт // «Цензор. НЕТ», 17 вересня 2014 Архівовано 18 вересня 2014 у Wayback Machine.
• Бойцы «Азова» показали свою жизнь под землей // 0629.com.ua, 14 грудня 2014 Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
• Арсеній Троян. Один день на тренувальній базі «Азову» // «Українська правда. Життя». — 30.12.2014 Архівовано 30 грудня 2014 у Wayback Machine.
• Билецкий и Мосийчук расхаживали по Мариуполю с георгиевскими ленточками на груди // 0629.com.ua, 14 червня 2015 Архівовано 16 червня 2015 у Wayback Machine.(рос.)
• Яна Полянська. У полку «Азов» обурені заявами у Палаті представників Конгресу США. — Радіо Свобода. — 12.06.2015 Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.
• Ультраправі не дали вшанувати чергову річницю смерті жертв путінського режиму. — Нігіліст. — 20.01.2016 Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.
• Владимир Задирака. Билецкий и мраморная говядина. — Нігіліст. — 22.01.2016 Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.(рос.)
• Денис Горбач, Олесь Петик. Восхождение «Азова». — openDemocracy. — 12.02.2016 Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine. (рос.)
• Андреас Умланд. Українські добровольчі батальйони і полк «Азов». — Критика. — травень 2016. Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.
• Полк белых людей. Что мы знаем об «Азове» // Корреспондент.net. — 10.5.2016 Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
• James Carden, «Congress Has Removed a Ban on Funding Neo-Nazis аrom Its Year-End Spending Bill», in The Nation, 14 January 2016 Архівовано 18 лютого 2016 у Wayback Machine. (англ.)
• David Levine, «Congress quietly enables funding for Ukrainian neo-Nazi-led Azov Regiment», at World Socialist Web Site, 1 February 2016 Архівовано 25 лютого 2016 у Wayback Machine. (англ.)
• Alec Lunn, «Preparing for War with Ukraine's Fascist Defenders of Freedom», in Foreign Policy, 30 August 2014 Архівовано 17 лютого 2016 у Wayback Machine. (англ.)
• Tom Parfitt, «Ukraine crisis: the neo-Nazi brigade fighting pro-Russian separatists», in The Telegraph, 11 August 2014 Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine. (англ.)
• Sam Sokol, «US lifts ban on funding ‘neo-Nazi’ Ukrainian militia», in The Jerusalem Post, 18 January, 2016 Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine. (англ.)
• Shaun Walker, «Azov fighters are Ukraine's greatest weapon and may be its greatest threat», in The Guardian, 10 September 2014 Архівовано 20 лютого 2016 у Wayback Machine. (англ.)
•  Полк Азов. Молитва, написана кров'ю на YouTube
• ОЗСП АЗОВ Архівовано 26 червня 2017 у Wayback Machine.
• «Азов» продемонстрував полігон збудований власними силами. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 21 грудня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.