Окремий президентський полк (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Окремий президентський полк
Separate Regiment of the President of Ukraine.svg
Нарукавний знак полку, 2016 р.
Засновано 2 січня 1992 року
Країна  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип піхота
Роль лейб-гвардія
Чисельність ~ 1,500 осіб
Базування  Київ, вул. Дегтярівська № 19[1]а, 04119[2].
Оборонець гетьман
Богдан Хмельницький
Гасло Порядок, дисципліна, організованість
Кольори      пурпуровий
Марш почесний марш
Війни/битви

Війна на сході України

Почесні найменування президентський
Командування
Поточний
командувач
підполковник
Олександр Бакулін
Знаки розрізнення
Беретний знак
«Зоря»
БЗ ОППУ.svg

Commons-logo.svg Окремий президентський полк (Україна) у Вікісховищі

Окремий президентський полк імені гетьмана Богдана Хмельницького (ОПП, в/ч A0222) — спеціальна військова частина у складі Сухопутних військ України, підпорядкована безпосередньо Президенту України. Виконує функції аналогічні з лейб-гвардією інших країн.

2017 року полк отримав почесну назву на честь 1-го українського козацького імені гетьмана Богдана Хмельницького полку часів Перших визвольних змагань.

Історія[ред. | ред. код]

Початково сформований, як 1-й полк НГУ (в/ч 4101) в м. Києві в складі 1-ї (Київської) дивізії національної гвардії (в/ч 2210), наказом Командування НГУ від 2 січня 1992 р. на базі 290-го окремого мотострілецького Новоросійського Червонопрапорного полку оперативного призначення імені Ленінського Комсомолу Внутрішніх військ МВС СРСР (в/ч 3217).

У 1995 р. управління 1-го полку НГУ було перетворено в управління 24-ї окремої бригади НГУ. До складу бригади увійшли наступні частини:

  • 1-й окремий батальйон НГУ (в/ч 1411) в м. Житомирі, сформований наказом КНГУ від 2 січня 1992 р. на базі частини 75-го окремого конвойного батальйону Внутрішніх військ МВС СРСР. Друга частина батальйону утворила 7-й окремий батальйон Внутрішніх військ МВС України (в/ч 3047). В 1995 р. батальйон був переведений з м. Житомира в с. Висока Піч, розмістившись на території військового містечка колишнього ракетного полку 50-ї ракетної дивізії Ракетних військ стратегічного призначення. Наказом КНГУ від 10 червня 1998 р. частина була перейменована в 1-й окремий батальйон спеціального призначення НГУ, більш відомий як «Чорна пантера»;
  • 2-й окремий батальйон НГУ (в/ч 2212) в м. Києві, сформований в 1998 р. на базі лінійного батальйону 1-го полку НГУ; наказом КНГУ від 10 червня 1998 року він був перейменований у 2-й окремий батальйон спеціального призначення НГУ;
  • 3-й окремий батальйон НГУ (в/ч 2213) в с. Старе Київської обл., сформований в 1998 р. на базі роти охорони навчального центру 24-ї бригади НГУ, який раніше належав колишньому Київському вищому загальновійськовому командному двічі Червонопрапорному училищу ім. М. В. Фрунзе; наказом КНГУ від 10 червня 1998 року він був перейменований у 3-й окремий батальйон спеціального призначення НГУ;
  • 17-й окремий батальйон спеціального призначення НГУ (в/ч 2215) в с. Нові Петрівці Київської обл., більш відомий як «Біла пантера», сформований в 1992 році на базі навчальної роти спеціального призначення 290-го окремого мотострілецького полку оперативного призначення Внутрішніх військ МВС СРСР як батальйон спеціального призначення 1-го полку НГУ; в 1995 році він був виділений зі складу полку, переформований в бригаду, в окремий батальйон спеціального призначення;
  • 27-й окремий батальйон спеціального призначення НГУ (в/ч 2208) в м. Києві, створений в 1998 р., волею командувача НГУ генерал-лейтенанта О. Чаповського буквально за одну ніч (!) з дивізіону вогневої підтримки 24-ї бригади НГУ був сформований останнім у складі 24-ї бригади НГУ.

Наказом КНГУ від 24 грудня 1998 року 24-та окрема бригада НГУ була перейменована в 24-ту окрему бригаду спеціального призначення НГУ.

Указом Президента України від 30 жовтня 1999 року, за заслуги особового складу в забезпеченні громадського порядку в столиці України, 24-й окремій бригаді спеціального призначення НГУ було присвоєно почесне найменування «Київська».[3]

Указом Президента України від 17 грудня 1999 року 24-та окрема Київська бригада спеціального призначення НГУ була передана до складу Збройних Сил України. Законом України від 11 січня 2000 р. НГУ була розформована.

У 1999 р. Управління 24-ї окремої Київської бригади спеціального призначення НГУ було перетворено в управління Окремого Новоросійсько-Київського ордена Червоного Прапора полку спеціального призначення Президента України (в/ч А-0222). Призначено в 1999 р. розташувати в/ч А-0222 на території колишнього Київського вищого танкового інженерного училища[4], яке було переформовано в 1992 році[5][6][7]. 2-й і 17-й окремі батальйони спеціального призначення НГУ стали лінійними батальйонами спеціального призначення даного формування, а 3-й окремий батальйон спеціального призначення НГУ був обернений на їх доукомплектування. 27-й окремий батальйон спеціального призначення НГУ був переданий до складу Внутрішніх військ МВС України та став лінійним батальйоном 10-го спеціального моторизованого полку Внутрішніх військ МВС України.

Війна на сході України[ред. | ред. код]

Станом на 2017 рік, 240 військовослужбовців полку, брали участь у бойових діях у війні на сході України.[8] Вони виконували завдання захисту Вітчизни у Дебальцевому, Щасті, Попасній, Савур-Могилі, Станиці Луганській, Маріуполі, Широкиному та ін.[9]

Від 2015 року Указом Президента України № 646/2015 ліквідовано радянські нагороди та змінено найменування полку на Окремий Київський полк Президента України.[10]

Після втрати боєприпасів у Калинівському арсеналі 2017 року, серед інших, брав участь в охороні об'єкту і Президентський полк.[11]

15 грудня 2017 року Президент України присвоїв полку почесну назву імені гетьмана Богдана Хмельницького та вручив полку бойове знамено.[8] Встановлене повне найменування Окремий президентський полк імені гетьмана Богдана Хмельницького відновило українську військову традицію — називати військові формування за іменами видатних козацьких гетьманів, полковників та отаманів.[12][13] Дата церемонії була приурочена до Ультиматуму Раднаркому, який був фактичним оголошенням Радянською Росією війни Українській Народній Республіці.

Структура[ред. | ред. код]

Президентський полк входить до складу Сухопутних військ.[14] Налічує близько 1 500 військовослужбовців[15]

Традиція[ред. | ред. код]

«Сердюцька зоря» — кокарда Сердюцької дивізії, 1918

Історична традиція підрозділу відноситься до 1-ї, 2-ї та 3-ї кінної Сердюцьких дивізій УНР, які були сформовані з українізованих військових частин колишньої Російської імператорської армії та складалися з полків, які носили назви за іменами видатних козацьких гетьманів, полковників та отаманів, і відіграли ключову роль у придушенні Жовтневого більшовицького заколоту в Києві, який проходив майже одночасно з Жовтневим переворотом у Петрограді, а власне нові з'єднання підполковника Ю. Капкана та генерала О. Греківа зірвали плани більшовиків удруге захопити владу в Києві. Уранці 30 листопада (12 грудня) 1917 р. вони роззброїли збільшовичені частини київського гарнізону й робітничі загони «червоної гвардії» заводу «Арсенал» та інших підприємств — усього майже 7 тис. осіб, які збиралися підняти повстання проти Центральної Ради. Вояків-росіян залізничними ешелонами під охороною відправлено до Росії, а українців демобілізовано й розпущено по домівках. Тоді ж збільшовичені частини було роззброєно ще в 10 містах України. Водночас 1-й український корпус генерала П. Скоропадського, узявши під свій контроль залізниці Жмеринка — Козятин і Шепетівка — Вапнярка — Козятин, успішно зупинив просування на Київ розагітованих солдатів 2-го гвардійського корпусу під командуванням Євгенії Бош. При цьому вояків-росіян так само під конвоєм висилали до Росії.[17]

Також це й пізніша спроба відродження Сердюцького формування за Гетьманату Павла Скоропадського за взірцем організації Російської імператорської гвардії.

Функції[ред. | ред. код]

На Президентський полк покладено переважно церемоніальні функції лейб-гвардії — забезпечення урочистих заходів за участю голови держави та міністра оборони.[8] На час особливого періоду частина має виконувати завдання з охорони та оборони ряду особливо важливих об'єктів, у тому числі — резиденції Президента.[16]

Символіка та однострій[ред. | ред. код]

Берет Полку Президента України (з 2016 р.)

Церемонійний історичний однострій для батальйону почесної варти планується наблизити до однострою сердюцких дивізій періоду Перших визвольних змагань,[18][19] які в свою чергу були названі так в пам'ять про чотири сердюцькі полки гетьмана Івана Мазепи, які хоробро обороняли і майже всі загинули при облозі у 1708 році російськими військами Батурина.[20] За концепцією нового однострою, який був затверджений наказом № 606 у 2017 році на заміну наказу № 503 датованого 1995 роком, берети полку мають стати пурпуровими (колір «Малина» за внутрішнім класифікатором).[21][22]

За основу символіки підрозділу взято Сердюцьку кокарду — «Зорю».[23][24]

Від 2016 року «Зоря» була затверджена, як беретний знак.[25][26][27][28] У 2013—2016 роках на парадних беретах використовувася загальновійськовий беретний знак «Тризуб»[29], а до того полк дотримувався правил носіння форми затверджених у 1995 році[22][30].

Частиною однострою полку є берет малинового кольору, на відміну від полинового, як у більшості частин Збройних сил України.

З 2016 року на польовій уніформі військовослужбовців розміщені особливі знаки розрізнення:

  • гаптована, камуфляжна нарукавна нашивка (наліпка) із зображенням знаку Президентського полку «Зоря» (правий рукав);
  • гаптована, камуфляжна нарукавна нашивка (наліпка) із зображенням загальновійськового знаку Сухопутних військ «Тризуб» (лівий рукав);
  • гаптована, камуфляжна нагрудна нашивка (наліпка) з текстом «Окремий полк Президента України» (зліва).

У парадному строю та у звільненнях солдати мають мундири з малиновими погонами. В будні весь особовий склад, включаючи командира полку й військовослужбовців жіночої і чоловічої статі, мають єдиний формений одяг — польовий камуфляж з малиновим беретом[16] або кашкетом польової форми одягу Сухопутних військ.

Гасла[ред. | ред. код]

Президентський полк має девіз «Порядок, дисципліна, організованість». Його підрозділи мають власні гасла:

  • 1-й cпеціальний механізований батальйон: «Бути кращими серед кращих».
  • 2-й cпеціальний механізований батальйон: «У бою — слава, вдома — повага».
  • батальйон почесної варти: «Де згода, там перемога» (лат. Ubi concordia ibi victoria).

День Президентського полку[ред. | ред. код]

15 грудня[8][31]

Почесний марш[ред. | ред. код]

Полк має два почесні марші авторства М. Рябоконя:[32]

  • «Марш Президентського полку»
  • «Марш окремого Київського полку Президента України»

Командування[ред. | ред. код]

  • полковник Віктор Діденко (на посаді у 2000—2002 рр.)[33][34];
  • полковник Микола Роговський (на посаді у 2002—2004 рр.);
  • полковник Ігор Плахута (на посаді від 2005 р. до травня 2008 р.)[35];
  • полковник Віктор Плахтій[36] (на посаді від травня 2008 р.[37] до 2012 р.);
  • полковник Сергій Клявлін[38] (вступив на посаду у 2013 р.[39]).
  • підполковник Олександр Бакулін[40] (вступив на посаду у 2018 р.).

Шеф[ред. | ред. код]

Президентський полк, згідно загальновійськової реформи від лютого 2016 року, перейшов під шефство органу місцевої влади — адміністрації Шевченківського району міста Києва[41][42].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Лише цей полк, 101-ша ОБрО ГШ та 73-й МЦ СпО мають у збройних силах власні офіційні беретні знаки підрозділу, всі інші мають беретні знаки роду військ, а бригада ще на додачу власний герб. Також цей полк є єдиним підрозділом, який має власний колір берету.

Щороку в Президентському полку складають Військову присягу медики, як фахівці медичного забезпечення військ[43].

2016 року полк було запропоновано перейменувати на полк «Січових Стрільців».[44]

Футбольна команда Президентського полку здобула Кубок героїв АТО з футболу 16 жовтня 2017 р.[45]

У м. Торонто (Канада) військовослужбовець полку Василь Пашкевич виборов перше місце (золоту медаль) у змаганнях із пауерліфтингу на спортивних змаганнях «Ігри нескорених» у 2017 р.[46]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Зауваження[ред. | ред. код]

  1. веде історію від спецпідрозділу «Біла пантера»: 17-го окремого батальйону спеціального призначення НГУ (в/ч 2215) в с. Нові Петрівці Київської обл.
  2. веде історію від спецпідрозділу «Чорна пантера» 1-ї дивізії НГУ та 17-го полку НГУ (в/ч 4117)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фросевич Леонид, (13.08.2012). Садизм в роте почетного караула Президентского полка Украины.(архив 2009г). Архів оригіналу за 25.12.2017. (рос.)
  2. «Державні закупівлі замовника Військова частини А0222». ProZorro. Zakupki.Prom.ua. 2017. Архів оригіналу за 25.12.2017. 
  3. Указ Президента України № 1418/99 від 30 жовтня 1999 року «Про присвоєння почесного найменування "Київська" 24 окремій бригаді Національної гвардії України». http://zakon3.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. 1999-10-30. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 17 грудня 2017. 
  4. (рос.)подполковник Коваленко Сергей,. История "Президентского" полка. LiveJournal. PICTUREHISTORY. Архів оригіналу за 14.01.2018. Процитовано 14.01.2018. 
  5. Київський інститут інженерно-командного складу сухопутних військ. «Gennadiy Moysenko». 2008. Архів оригіналу за 25.12.2017. 
  6. Корінний С. П., (2012). Київське вище танкове інженерне училище ім. І. Якубовського. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 25.12.2017. 
  7. Київське вище танкове інженерне училище (1974 – 1992). Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. Архів оригіналу за 25.12.2017. 
  8. а б в г Президентський полк ЗСУ – тепер імені Богдана Хмельницького. http://uain.press/. Український інтерес. 2017-12-15. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 15 грудня 2017. 
  9. Президентському полку присвоїли ім'я великого гетьмана. https://24tv.ua/. 24 канал. 2017-12-15. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 15 грудня 2017. 
  10. Указ Президента України №646/2015 «Про внесення змін до Указу Президента України від 30 жовтня 2000 року № 1173». www.president.gov.ua. Адміністрація Президента України. 2015-11-18. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 14 червня 2017. 
  11. Людмила Кліщук, (2017-11-22). Калинівський арсенал охороняють президентський полк та десантники 95-ї бригади. http://vlasno.info/. Vlasno. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 15 грудня 2017. 
  12. Присвоєння окремому Київському полку Президента України почесного найменування. https://www.5.ua/. 5 канал. 2017-12-15. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 14 грудня 2017. 
  13. Указ Президента України №419/2017 від 15 грудня 2017 року «Про присвоєння почесного найменування Окремому Київському полку Президента України». http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 2017-12-15. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 14 грудня 2017. 
  14. Сухопутні війська (Структура Сухопутних військ ЗС України). Ukrainian Military Pages. 2017. Архів оригіналу за 25.12.2017. 
  15. 219 призовників склали присягу в окремому Київському полку Президента: включення з місця події. https://www.5.ua/. 5 канал. 2017-12-15. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 14 грудня 2017. 
  16. а б в «Новороcсийский полк». Войска.ру. (Форум). 29.01.2008. Архів оригіналу за 25.12.2017.  (рос.)
  17. Галушко, К. (2016). Історія українського війська. Харків: Клуб сімейного дозвілля. с. 288-307. ISBN 978-617-12-1472-9. 
  18. “Вовкулака, хорунжий і хрест Богуна”. Нові однострої і знаки розрізнення ЗСУ – повне портфоліо. http://novynarnia.com. Новинарня. 2016-07-06. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 14 червня 2017. 
  19. На параді Почесна варта продемонструє нову церемоніальну форму. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2017-08-08. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 8 серпня 2017. 
  20. Тинченко Я., «Сердюки гетмана Скоропадского». Украина, 1918.//«Цейхгауз» № 18/2002, — C. 42.(рос.)
  21. Іван Ступак, (2017-12-15). Готуймося до шикування в нових мундирах. http://na.mil.gov.ua/. Народна армія. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 14 грудня 2017. 
  22. а б Міністр оборони України затвердив нові правила носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями ЗС України та ліцеїстами. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 2017-11-21. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 14 грудня 2017. 
  23. «Украинскую армию переоденут: полный набор изображений новой формы». NewsOboz. 06.07.2016. Архів оригіналу за 01.01.2018. (рос.)
  24. В.В. Гайдукевич, О.О. Лєжнєв, О.В. Руденко, О.І. Сопін, Т.О. Сопіна, М.В. Чмир, (05.07.2016). «Президент затвердив нові предмети однострою та знаки розрізнення Збройних Сил України». Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 07.09.2017. 
  25. №5 (Берети ЗСУ). Форма одягу військовослужбовців офіцерського, сержантського, старшинського та рядового складу ЗСУ передбачає 11 типів беретів та 4 типи пілоток в залежності від виду, роду військ. «Міноборони розписало “веселку беретів” за родами військ». «Військовий навігатор України». 23.11.2017. Архів оригіналу за 01.01.2018. 
  26. «Нові знаки розрізнення військових звань військовиків Збройних Сил України». «Військовий навігатор України». 06.03.2017. Архів оригіналу за 01.01.2018. 
  27. Наказ Міністра оборони України № 606 від 20 листопада 2017 року про «Про затвердження Правил носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних Сил України та ліцеїстами військових ліцеїв».
  28. «Міністр оборони затвердив нові Правила носіння військової форми одягу і нові знаки розрізнення в ЗСУ». «Військовий навігатор України». 21.11.2017. Архів оригіналу за 01.01.2018. 
  29. Муравйов Олександр,. Замість кокарди й прапорця. «Українське військо у XX-XXI сторіччі». газета "Народна Армія" 2007.07.12. 
  30. Додаток до наказу Міністра оборони України №150 від 12.06.95 р.. ПРАВИЛА носіння військової форми одягу військовослужбовцями Збройних Сил України (МАЛЮНКИ). «Українське військо у XX-XXI сторіччі». 
  31. «НОВИНИ». оркестр Почесної варти Окремого Київського полку Президента України. 2017-12-15. Архів оригіналу за 01.01.2018. «15.12.2016 року Окремий Київський полк Президента України відсвяткував свій 17 День народження 
  32. «Порошенко присвоїв ім'я Богдана Хмельницького президентському полку». https://ukranews.com/. Українські новини. 2017-12-15. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 14 грудня 2017. 
  33. Дідівщина в фактах. Права Людини в Україні (Інформаційний портал Харківської правозахисної групи). 17.12.2002. Архів оригіналу за 25.12.2017. 
  34. «Голос України», № 144, 14 серпня 2001 р.
  35. Командир президентского полка: С 2008 г. солдаты срочной службы будут получать ежемесячно 150-210 грн.. РБК-Україна. 10.11.2007. Архів оригіналу за 25.12.2017. (рос.)
  36. Офіцери Президентського полку били й знущалися з солдатів. https://tsn.ua/. ТСН. 2009-11-24. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 14 грудня 2017. 
  37. Григорьев Борис, (12 жовтня 2011). Один день в полку Януковича. Analitica.kiev.ua. портал "Увлечения". Архів оригіналу за 25.12.2017. (рос.)
  38. Окремий Київський полк Президента України відкриває двері майбутнім призовникам. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 2017-03-17. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 14 грудня 2017. 
  39. Демчук Сергей, (17.10.2013). Как служат солдаты в президентском полку. «Взгляд». Архів оригіналу за 25.12.2017. (рос.)
  40. Сухопутні війська ЗС України, 28.04.2018 р. // Фейсбук
  41. «Матеріально забезпечувати військові частини будуть місцеві адміністрації». vseprava.com.ua. 10.08.2017. Архів оригіналу за 25.12.2017. 
  42. Лещенко Александр, (10.08.2017). «Материально обеспечивать воинские части будут местные администрации». Факты и комментарии. Архів оригіналу за 25.12.2017. (рос.)
  43. Дівчата-медики складають Військову присягу (фоторепортаж). УНІАН. 30 червня 2008. Архів оригіналу за 01.01.2018. 
  44. Президентський полк пропонують перейменувати на Січових стрільців. http://gazeta.ua/. Газета по-українськи. 2 листопада 2016. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 30 січня 2017. 
  45. ФК «Президентський полк» здобув Кубок героїв АТО з футболу. http://zik.ua/. ZIK. 2017-10-16. Архів оригіналу за 25.12.2017. Процитовано 14 грудня 2017. 
  46. «Игры непокоренных 2017: Украина выиграла второе золото». ЧАО "Сегодня Мультимедиа". Сегодня. 26.09.2017. Архів оригіналу за 25.12.2017. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]