Петрусенко Оксана Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оксана Андріївна Петрусенко
Oksana Petrusenko.jpg
Оксана Петрусенко у 1920-ті роки
Основна інформація
Дата народження 5 (18) лютого 1900(1900-02-18)
Місце народження Балаклія, нині Харківська область, Україна
Дата смерті 15 липня 1940(1940-07-15)
Місце смерті Київ
Країна Російська імперія і СРСР
Професія оперний співак[d]
Співацький голос лірико-драматичне сопрано
Жанри романс
Нагороди
Заслужений артист України
Орден «Знак Пошани»

Окса́на Андрі́ївна Петрусе́нко (5 (18) лютого 1900(19000218), Балаклія, нині Харківська область — 15 липня 1940, Київ) — українська оперна співачка (лірико-драматичне сопрано). Одна з найкращих[1] виконавиць українських народних пісень і романсів. Заслужена артистка УРСР. Кавалер ордена «Знак Пошани» (1936)[2]. Народна артистка УРСР (1939). Голос Оксани Андріївни є голосом-символом України її часу.

Біографія[ред.ред. код]

Народилася 5 лютого (18 лютого) 1900 року в Балаклії в бідняцькій родині Андрія та Марії Бородавкіних. Навесні 1901, коли Оксані виповнився тільки рік, батько помер від туберкульозу. Мати вийшла ще раз заміж, але новий чоловік безбожно пиячив, і після народження брата Івана, вони розлучились.

У таких умовах, у бідності й нестачах почалося життя Ксенії Бородавкіної. Дитиною вона співала в церковному хорі в Севастополі, грала на гітарі, рано почала працювати.

19141917 — робітниця Севастопольського порту, взуттєвої фабрики, учасниця самодіяльних гуртків. 1918 стала хористкою у трупі Олександра Глазуненка. Восени вступила на правах хористки, а потім і провідної актриси «з голосом» до Херсонського українського музично-драматичного театру під керівництвом Івана Сагатовського.

19231924 — навчалася в Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка. Проте, так само як і Марія Каллас, не отримала спеціальної музичної звукової освіти. Співала в театрах Казані, Самари, Свердловська (нині Єкатеринбурга).

Від 1934 — солістка Київського театру опери та балету.

Померла 15 липня 1940 року, на восьмий день після народження другого сина Олександра[3]. Існує версія, що була отруєна. Синів взяли товаришки Оксани. Старший Володимир помер через 4 роки від туберкульозу у віці 16 років. Молодший Олександр хворів на туберкульоз кісток, все життя носив корсет. Жінка, що стала йому другою матір'ю, зверталася за допомогою до рідного батька Олександра партійного працівника Андрія Чеканюка, але той її вигнав. Вона мусила навіть жебрати. Попри все Олександр став науковцем, захистив дисертацію. Помер у 1999 році.[4]

Похована на Байковому кладовищі. На могилі — надгробок (лабрадорит, мармур; скульптори Макар Вронський і Олексій Олійник, архітектор Микола Іванченко; встановлений у 1949 році)[5]. На надгробному пам'ятнику допущено дві помилки: вказано, що співачка є народною артисткою СРСР а не УРСР, а також невірно вказано рік народження — 1901 замість 1900.

Партії[ред.ред. код]

Дискографія[ред.ред. код]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

поштова марка
ювілейна монета
  • Епітафія «Пам'яті Оксани Петрусенко»:
Їй од природи стільки було дано,
Як велетень вона росла й росла.
Ой рано, рано, дуже рано,
Оксана, ти від нас пішла…
Й народ, яким жила ти, — вічна сила —
Носитиме твій образ на руках!
Що смерть? Сьогодні хай скосила, —
Але не скосить у віках!
Павло Тичина (1940 рік, в ніч з 15 на 16 липня)[6][7]

Документальні фільми та передачі[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Україна: хроніка подій ХХ століття.» Інститут історії України НАНУ
  2. Про нагородження працівників Київської української державної опери і працівників українського ансамблю (Постанова Центрального виконавчого комітету Союзу РСР — 23 березня 1936.) (oldgazette.ru) (рос.)
  3. Марія Залюбовська: «Дивна смерть Оксани Петрусенко» («Дзеркало тижня» № 4, 28.01.1995) рос.
  4. Оксана Петрусенко. «Співала ж дзвінко, дужо, незрівнянно!..»
  5. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
  6. «Наша Парафія»: Оксана Петрусенко
  7. Національна радіокомпанія України: «Пам'яті великої артистки». Газета «Говорить і показує Україна», № 31 (2743) від 28 липня 2010 року
  8. ridna.ua: Балаклійський районний краєзнавчий музей
  9. Харківська обласна універсальна наукова бібліотека: Український соловейко (До 100-річчя з дня народження Оксани Петрусенко). Пам'ятка читачеві [2000]
  10. www.marka.biz.ua: Марка певице О. Петрусенко
  11. numizmat.com.ua: Оксана Петрусенко
  12. Оксана Петрусенко: Портрет. Український соловейко (Телерадіокомпанія «Глас»)
  13. Продакшен-студія ВІАТЕЛ: Перелік фільмів серіалу «Гра Долі»

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]