Оксид бору

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оксид бору
B2O3powder.JPG
Kristallstruktur Bortrioxid.png
Назва за IUPAC Бор оксид
Інші назви триоксид бору, борний ангідрид
Ідентифікатори
Номер CAS 1303-86-2
Властивості
Молекулярна формула B2O3
Молярна маса 69,620 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвні кристали або аморфний
Густина 2,55 г/см³[1]
Тпл 450 °C[1]
Розчинність (вода) 2,2 г/100 г H2O (20 °C)[1]
Розчинність (етанол) розчинний
Показник заломлення (nD) 2,8017 (крист.)
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д бо́ру, бо́рний ангідри́д — неорганічна бінарна сполука Бору та Оксигену складу B2O3. Являє собою білу кристалічну або аморфну речовину. Стійкий до розкладання.

В природі зустрічається у складі бури Na2B4O7·10H2O, борациту 2Mg3B8O15·MgCl2, гідроборациту, пандерміту, колеманіту.

Окрім сполуки B2O3 відомі також інші оксиди: монооксид B2O, субоксид B6O.

Поширення у природі[ред.ред. код]

Оксид бору широко розповсюджений у природі у складі інших сполук. Він входить до складу борної кислоти H3BO3, яка міститься у водах термальних джерел у вулканічних місцевостях (мінерал сасолін, що містить борну кислоту, отримав назву від італійського курортного містечка Сасо Пізано, яке славиться своїми лікувальними джерелами).

Окрім того, оксид бору зустрічається і у вигляді боратів. Основними джерелами оксиду бору є мінерали бура Na2B4O7·10H2O, борацит 2Mg3B8O15·MgCl2, гідроборацит, пандерміт, колеманіт та ін.

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Оксид бору може перебувати у кристалічному та аморфному станах. Кристалічний B2O3 є хімічно неактивним, на відміну від аморфного. Сполука є стійкою до нагрівання, не відновлюється навіть при дії на неї коксу. Забарвлює полум'я пальника у зелений колір.

Отримання[ред.ред. код]

Синтезувати оксид бору можна, наприклад, спалюючи на повітрі чистий бор або бороводні:

Оксид також утворюється в результаті розкладання деяких сполук бору:

Хімічні властивості[ред.ред. код]

Кристалічний оксид бору є хімічно неактивним. Аморфний оксид бору реагує з водою з виділенням великої кількості тепла (тепла, що виділяється від додавання 100 г оксиду до 125 г води, достатньо, аби довести воду до кипіння).

Сполука реагує з лугами та концентрованою плавиковою кислотою:

Під дією металів бор відновлюється з оксиду:

Останній метод використовується для отримання бороводнів.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в За тиску 101,3 кПа

Джерела[ред.ред. код]

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.