Оксид нікелю(II)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оксид нікелю(II)
Oxid nikelnatý.PNG
Систематична назва Нікель(II) оксид
Інші назви монооксид нікелю
Ідентифікатори
Номер CAS 1313-99-1
Номер EINECS 215-215-7
RTECS QR8400000
SMILES
O=[Ni][1]
InChI
InChI=1S/Ni.O
Властивості
Молекулярна формула NiO
Молярна маса 74,692 г/моль
Зовнішній вигляд сіро-зелені кристали
Густина 6,72 г/см³[2]
Тпл 1955 °C[2]
Розчинність (вода) нерозчинний
Розчинність (кислоти) розчинний
Пов'язані речовини
Інші аніони гідроксид нікелю(II)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д ні́келю(II), ні́кель(II) оксид — неорганічна бінарна сполука складу NiO. За звичайних умов є зеленуватими кристалами. У природі перебуває у вигляді мінералу бунзеніту. Оксид проявляє слабкі амфотерні властивості. Використовується як каталізатор та зелений пігмент.

Поширення у природі[ред. | ред. код]

Оксид нікелю(II) є доволі малопоширеною в природі сполукою. Він розповсюджений, головним чином, у вигляді мінералу бунзеніту.

Отримання[ред. | ред. код]

Оксид нікелю отримують, перш за все, термічним розкладанням у вакуумі або атмосфері азоту його кисневмісних сполук (гідроксиду, нітрату, сульфату):

Іншим методом отримання оксиду NiO є окиснення сполук, наприклад, металевого нікелю або його сульфіду. Проте в даному випадку можуть утворюватися домішки інших оксидів нікелю (Ni2O3, Ni3O4, NiO2).

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Оксид нікелю не взаємодіє з водою та не піддається окисненню. Він є амфотерним оксидом. Реагує з розведенимим кислотами (однак, після тривалого прокалювання стає майже не реакційноздатним). Більшість солей Ni2+ мають насичений зелений колір розчинів:

При спіканні взаємодіє із лугами та оксидами активних металів (наприклад, лужноземельних):

NiO розчиняється у концентрованому гідроксиді амонію, утворюючи координаційні сполуки. Атом Нікелю здатен координувати 4 або 6 лігандів:

Оксид відновлюється під дією водню та коксу до металевого нікелю:

Застосування[ред. | ред. код]

Оксид нікелю широко використовується як зелений пігмент для керамічної промисловості, а також як каталізатор.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nickel(II) oxide
  2. а б За тиску 101,3 кПа

Джерела[ред. | ред. код]

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)