Оксид плутонію(IV)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оксид плутонію(IV)
Pudioxide.png
Систематична назва Плутоній(IV) оксид
Ідентифікатори
Номер CAS 12059-95-9
Номер EINECS 235-037-3
SMILES [Pu+4].[O-2].[O-2][1]
InChI 1S/2O.Pu/q2*-2;+4[1]
Властивості
Молекулярна формула PuO2
Молярна маса 276,06
Зовнішній вигляд Коричневі кристали
Густина 11,5 г/см³
Тпл 2400 °C
Ткип 2800 °C
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д плуто́нію(IV) — бінарна неорганічна сполука чотиривалентного Плутонію та Оксигену. Сполука радіоактивна і знайшла застосування в ядерній енергетиці як ядерне паливо.

Сполука має специфічні властивості, оскільки може набувати різних кольорів (від жовтого до оливкового), які залежать від методу і температури отримання сполуки[2].

Структура[ред. | ред. код]

238PuO2 розжарюється (якщо недостатня циркуляція повітря) внаслідок радіоактивного розпаду

Діоксид плутонію кристалізується в кубічну структуру типу флюориту, в якій центральні Pu4+ формують гранецентровану кубічну сингонію, а O2− формують тетраедр[3].

Отримання[ред. | ред. код]

Металічний плутоній спонтанно окиснюється не тільки в PuO2, але і в інші оксиди (хімія плутонію вважається однією з найскладніших) в струмені кисню. Сполука отримується при кальцинації гексагідрату оксалату плутонію(IV)[ru] Pu(C2O4)2·6H2O при 600 °C. Оксалат утворюється при переробці ядерного палива[en].

Застосування[ред. | ред. код]

Діоксид плутонію застосовується в MOX-паливі[en] для ядерних реакторів. Діоксид плутонію-238 застосовується як тривале джерело енергії для космічних апаратів, таких як, наприклад, «New Horizons».

Сполука може застосовуватись як ядерний заряд потужністю до 1 кілотонни у тротиловому еквіваленті[4].

Небезпека застосування[ред. | ред. код]

Сполука радіотоксична через радіоактивне випромінювання плутонію[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б oxygen(-2) anion; plutonium(+4) cation — 2007.
  2. Nitric acid processing (en). Los Alamos National Laboratory. Архів оригіналу за 2012-07-04. Процитовано 2010-11-18. (англ.)
  3. Greenwood, N. N., Earnshaw, A. Chemistry of the elements. — Oxford : Pergamon, 1984. — С. 1471. — ISBN 0-08-022057-6. (англ.)
  4. Michael Singer; David Weir; Newman Canfield. Nuclear Nightmare: America's Worst Fear Come True. — Журнал New York Magazine, 1979. (англ.)
  5. Toxicological Profile For Plutonium (pdf) (en). U.S. Department of Health and Human Services. 27 вересня 2007. Архів оригіналу за 2012-07-04. Процитовано 2010-11-18.  (англ.)