Оксид свинцю(II)
Оксид свинцю(II) | |
---|---|
![]() | |
Назва за IUPAC | Плюмбум(ІІ) оксид |
Інші назви | Моноксид свинцю Глет Масикот Оксид свинцю Галеніт |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 1317-36-8 |
PubChem | 14827 |
Номер EINECS |
215-267-0 ![]() |
KEGG | C17379 |
ChEBI | 81045 |
RTECS | OG1750000 |
SMILES | O=[Pb] |
InChI |
InChI=1S/O.Pb ![]() |
Властивості | |
Молекулярна формула | PbO |
Молярна маса | 223.20 г/моль |
Зовнішній вигляд | червоний або жовтий порошок |
Густина | 9.53 г/см3 |
Тпл | 888 °C |
Розчинність (вода) | α-PbO: 0.0504 г/л (25 °C) β-PbO: 0.1065 г/л (25 °C)[1] |
Розчинність | нерозчинний у розведеному лузі, етанолі розчиняється в концентрованих лугах розчинний у HCl, хлориді амонію |
Структура | |
Кристалічна структура | Тетрагональна сингонія, tP4 |
P4/nmm, №129 | |
Небезпеки | |
ГГС піктограми | ![]() ![]() ![]() |
ГГС формулювання небезпек | 302, 332, 351, 360Df, 362, 373, 410 |
ГГС запобіжних заходів | 201, 202, 260, 261, 263, 264, 270, 271, 273, 281, 301+312, 304+312, 304+340, 308+313, 312, 314, 330, 391, 405, 501 |
NFPA 704 | |
Температура спалаху | Негорючий |
Пов'язані речовини | |
Інші аніони | Плюмбум(ІІ) сульфід Плюмбум селенід Плюмбум телурид |
Інші катіони | Монооксид вуглецю Монооксид кремнію монооксид германію Оксид Стануму(ІІ) |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Оксид свинцю(II), монооксид свинцю (вохра свинцева) - неорганічна сполука з молекулярною формулою PbO. PbO зустрічається у двох поліморфних формах: глет з тетрагональною кристалічною структурою та масикот з орторомбічною кристалічною структурою. Це амфотерний оксид.
Оксид свинцю існує двох типів:
- Червоний тетрагональний (α-PbO), отриманий при температурах нижче 486 °C
- Жовтий орторомбічний (β-PbO), отриманий при температурі вище 486 °C
За нормальних умов жовта модифікація на світлі повільно перетворюється на червону. При неяскравому освітлені масикот метастабілен. Шляхом контрольованого нагрівання та охолодження оксид свинцю можна перевести з масикоту в глот і назад. Ця реакція багаторазово оборотна.
За допомогою рентгеноструктурного аналізу встановлено, що обидва типи оксиду свинцю тетрагональний та орторомбічний, мають пірамідальний чотирикоординатний свинцевий центр. У тетрагональній формі чотири зв’язки свинець–кисень мають однакову довжину, але в ромбічній формі два коротші та два довші зв'язки. Пірамідальна природа вказує на наявність стереохімічно активної неподіленої пари електронів. Коли PbO має в структурі тетрагональні гратки вона носить назву глет, якщо PbO має орторомбічну гратчасту структуру, вона називається масикот. PbO може переходити з масикоту на глен або навпаки шляхом контрольованого нагрівання та охолодження.[2] Тетрагональна форма зазвичай має червоний або помаранчевий колір, а орторомбічна жовтий або помаранчевий, але колір не є дуже надійним показником структури.[3] Тетрагональна та ромбічна форми PbO зустрічаються в природі як рідкісні мінерали.
Кристалічна структура у формі глету[4][5] | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
- PbO можна отримати шляхом нагрівання металевого свинцю на повітрі приблизно до 600 °C.
Ця реакція є основою купеляції, побічним продуктом якої є оксид свинцю(II).
При цій температурі він також є кінцевим продуктом розкладання інших оксидів свинцю на повітрі:
- Нагрівання гідроксиду свинцю:
- Нагрівання карбонату свинцю:
- Розкладання нитрату свинцю:
- Розкладання діоксиду свинцю:
- Окислення сульфиду свинцю:
- Самопоширювальна (в режимі горіння) обмінна взаємодія між деякими солями свинцю та пероксидами лужних металів, наприклад, з сульфатом свинцю[6]
Оксид свинцю(II) утворює кристали двох модифікацій:
- α-модифікація, свинцевий глет, стійкий до температури 489°С, червоні кристали тетрагональної сингонії, просторова група P 4/nmm, a = 0,396 нм, c = 0,500 нм, Z = 4.
- β-модифікація, масикот, стійкий при температурі вище 489°С, при кімнатній температурі метастабілен, жовті кристали ромбічної сингонії, просторова група P bcm, параметри комірки a = 0,5492 нм, b = 0,4497 нм, c = 0,5891 нм, Z = 4.
Діамагнітен, має напівпровідникові властивості, тип провідності залежить від складу.
- Виявляє амфотерні властивості, реагує з кислотами:
та лугами:
- У вологому стані поглинає вуглекислоту з утворенням основної солі:
- Окислюється киснем до свинцевого сурика:
- Бромом у водній суспензії окислюється до діоксиду свинцю:
- Відновлюється до металевого свинцю воднем, оксидом вуглецю, алюмінієм (з вибухом):
- ↑ Dorothy Greninger; Valerie Kollonitsch; Charles Howard Kline (1977). Lead Chemicals. International Lead Zinc Research Organization. с. 52.
- ↑ A simple example is given in Anil Kumar De (2007). §9.2.6 Lead (Pb): Lead Monoxide PbO. A Textbook Of Inorganic Chemistry. New Age International. с. 383. ISBN 978-81-224-1384-7. A more complex example is in Turova, N.Y. (2002). §9.4 Germanium, tin, lead alkoxides. The Chemistry of Metal Alkoxides. Springer. с. 115. ISBN 978-0-7923-7521-0.
- ↑ Rowe, David John (1983). Lead Manufacturing in Britain: A History. Croom Helm. с. 16. ISBN 978-0-7099-2250-6.
- ↑ Pirovano, Caroline; Islam, M. Saiful; Vannier, Rose-Noëlle; Nowogrocki, Guy; Mairesse, Gaëtan (2001). Modelling the crystal structures of Aurivillius phases. Solid State Ion. 140 (1–2): 115—123. doi:10.1016/S0167-2738(01)00699-3.
- ↑ ICSD Entry: 94333. Cambridge Structural Database: Access Structures. Cambridge Crystallographic Data Centre. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ Гороховский А.Н., Каменев В.И. Особенности и аналогии экзотермического взаимодействия c // Укр. хим. журн .- 2003.-Т69, №12. - С.17.