Октавіо Пас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Октавіо Пас
Octavio Paz
Paz0.jpg
При народженні Octavio Paz Lozano
Дата народження 31 березня 1914(1914-03-31)
Місце народження Мехіко, Мексика
Дата смерті 19 квітня 1998(1998-04-19) (84 роки)
Місце смерті Мехіко, Мексика
Громадянство Мексика Мексика
Alma mater Національний Автономний Університет Мексики і Університет Каліфорнії (Берклі)
Мова творів іспанська мова[1]
Рід діяльності поет, есеїст, дипломат
Роки активності: 19311965
Напрямок сюрреалізм, екзистенціалізм
Жанр поезія, есе
Дружина Elena Garro[d]
Нагороди Нобелівська премія з літератури, Ґрант Гуггенгайма, Премія Сервантеса, Xavier Villaurrutia Award[d], National Prize for Arts and Sciences[d], Нейштадтська літературна премія, Princess of Asturias Award for Communications and Humanities[d], Премія Ізраїлю, Премія миру німецьких книгарів, Grand Cross of the Civil Order of Alfonso X the Wise[d], Grand Officer of the Order of Merit of the Italian Republic[d] і Mariano de Cavia Award[d]
Премії Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1990)
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі
Nobel prize medal.svg

Окта́віо Пас (ісп. Octavio Paz; 31 березня 1914, Мехіко — 19 квітня 1998, Мехіко) — мексиканський поет, есеїст-культуролог, перекладач, політичний публіцист, лауреат Нобелівської премії з літератури (1990).

Біографія[ред.ред. код]

Батько був відомим адвокатом, журналістом, політичним діячем соціалістичних поглядів. Усупереч традиціям сім'ї, Пас відмовився від університетської освіти. Дебютував книжкою віршів «Дикий місяць» (1933), брав участь в антифашистському письменницькому конгресі в Валенсії (1937), був на фронтах громадянської війни в Іспанії. Опублікував збірку віршів «Вони не пройдуть!» (1936), був близький до французьких сюрреалістів. У 19441945 жив у США, згодом — на дипломатичній службі у Франції та Індії, викладав у Європі та Америці. З кінця 1940-х порвав з лівими силами, опублікував в Аргентині матеріали про сталінські табори, що йому закидалося з боку комуністичної і ліворадикальної преси (в тому числі — Жана-Поля Сартра) . Світову популярність здобула перша книга його прози — збірка есе про національну історію та Мексиканський характер «Лабіринт самотності» (1950).

Творчість[ред.ред. код]

Вірші Паса позначені сюрреалістичної образністю, духом словесного експерименту, синтезом архаїки Сходу та Латинської Америки з новітніми культурними традиціями. Найяскравіші вірші увійшли до книги вибраного «Вогонь наш насущний» (1989), що склала 11 і 12-й томи зборів його творів. Автор монографій про мексиканську поетесу Хуані де ла Крус, про Клода Леві-Строса, Марселя Дюшана. Перекладав вірші Басьо, Фернандо Пессоа, Гійома Аполлінера, Вільяма Карлоса Вільямса, поетів Швеції та ін. Видавав часописи «Тальер», «Плураль», з 1976 року й до кінця життя очолював часопис «Вуельта» («Поворот»).

Визнання[ред.ред. код]

Октавіо Пас — член Мексиканської академії мови, почесний член Американської академії мистецтва та літератури, почесний доктор ряду американських та європейських університетів, лауреат Національної літературної премії (1977 року), Єрусалимської премії (1977), іспанської премії «Мігель де Сервантес» (1981), Нейштадтской премії університету Оклахома (1982), міжнародної премії Альфонсо Рейеса (1986), премії Британської енциклопедії та Алексіса де Токвіля (обидві 1988), Нобелівської премії з літератури (1990), інших національних та міжнародних премій. У Мексиці створено Фонд Октавіо Паса, заснована премія його імені за критику та есеїстику.

Твори[ред.ред. код]

Поезія[ред.ред. код]

  • Luna silvestre(1933)
  • No pasaran!(1937)
  • Libertad bajo palabra (1949)
  • Piedra de sol(1957)
  • Salamandra(1962)
  • Ladera este(1969)
  • Pasado en claro(1975)
  • Arbol adentro(1987)
  • El fuego de cada dia (1989, вибране автором)

Есе й інтерв'ю[ред.ред. код]

  • El laberinto de la soledad (1950)
  • El arco y la lira (1956)
  • Las peras del olmo (1957)
  • Cuadrivio (1965)
  • Puertas al campo (1966)
  • Corriente alterna (1967)
  • Traducción, literatura y literalidad (1971)
  • El signo y el garabato (1973)
  • El mono gramatico (1974)
  • El ogro filantropico(1979)
  • In/Mediaciones (1979)
  • Sor Juana o Las trampas de la fe (1983, монографія про поетесу мексиканського бароко)
  • Pasion critica: Conversaciones con O.Paz (1983)
  • Hombres en su siglo (1984)
  • La otra voz: Poesia y fin del siglo (1990)
  • Convergencias (1991)
  • Itinerario(1993, автобіографія)
  • La llama doble. Amor y erotismo (1993)
  • Vislumbres de la India(1995)
  • Estrella de tres puntos. Andre Breton y el surrealismo(1996)

Повне зібрання творів[ред.ред. код]

  • Mexico en la obra de Octavio Paz. T.1-6. México: Fondo de Cultura Económica, 1990
  • Obras completas. T.1-15. México: Letras Mexicanas, 1994–2003.

Переклади українською[ред.ред. код]

Поезії Октавіо Паса українською перекладали П.Марусик, Р. Осадчук, Ю. Покальчук, Ю. Яренко, Сергій Борщевський (збірка есеїстики «Лабіринт самотності») та інші.

  • Октавіо Пас // Антологія зарубіжної поезії другої половини XIX — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: «Навчальна книга», 2002.
  • Октавіо Пас. Внутрішня зірка, поезії. З іспанської переклав Роман Осадчук / Кур'єр Кривбасу, жовтень 2000, с. 138–149.
  • Октавіо Пас. Лабіринт самотності. З іспанської переклав Сергій Борщевський. – Львів: «Видавництво Кальварія», 2014. – 216 с.

Література[ред.ред. код]

  • Domínguez Michael, Christopher. Octavio paz en su siglo, Aguilar, 2014.
  • González, Javier. El cuerpo y la letra: La cosmología poética de Octavio Paz, 1988.
  • Nettel, Guadalupe. Octavio Paz. Las palabras en libertad, Taurus, 2014.
  • Ojeda, Jorge Arturo. La cabeza rota: La poética de Octavio Paz, 1983.
  • Ríos, Luis. Boletín Octavio Paz.
  • Vergara, Gloria. Visiones de Octavio Paz, 2008.

Latin American Science Fiction Writers: An A-To-Z Guide (Englisch) Gebundene Ausgabe – 30. März 2004

Посилання[ред.ред. код]


  1. data.bnf.fr: open data platform — 2011.