Олександрівське (Бойківська селищна громада)
| село Октябрське | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Кальміуський район |
| Громада | Бойківська селищна громада |
| Облікова картка | Олександрівське |
| Основні дані | |
| Населення | 8 |
| Поштовий індекс | 87100 |
| Телефонний код | +380 6279 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°17′18″ пн. ш. 38°05′23″ сх. д. / 47.28833° пн. ш. 38.08972° сх. д.Координати: 47°17′18″ пн. ш. 38°05′23″ сх. д. / 47.28833° пн. ш. 38.08972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
71 м |
| Відстань до обласного центру |
104 км |
| Відстань до районного центру |
21,4 км |
| Найближча залізнична станція | Карань |
| Відстань до залізничної станції |
52,6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 87172, Донецька обл., Бойківський р-н, с. Конькове, вул. Радянська, 17 |
| Сільський голова | Набок Андрій Володимирович |
| Карта | |
  Октябрське | |
 Октябрське | |
| Мапа | |
| |
Олекса́ндрівське (до 2016 року — Октя́брське) — село в Україні, у Бойківській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 8 осіб.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами. Відстань до райцентру становить близько 21 км і проходить переважно автошляхом Т 0508. Землі села межують із територією с. Бессарабка Новоазовського району Донецької області.
Історія[ред. | ред. код]
З кінця 1934 року село входило до складу новоутвореного Остгеймського району, який 1935 року перейменували у Тельманівський на честь лідера німецьких комуністів Ернста Тельмана[1]. У 2016 році в рамках декомунізації в Україні рішенням Верховної Ради України район перейменовано у Бойківський район, а населений пункт Октябрське отримав нову назву — Олександрівське[2]. 2020 року у процесі адміністративно-територіальної реформи Бойківський район увійшов до складу Кальміуського району[3].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 8 осіб, із них 75 % зазначили рідною мову українську та 25 % — російську[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 799.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1351-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| ||||||||
