Окупація більшовиками Полтави (1918—1919)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Окупація більшовиками Полтави (1918)
Радянсько-українська війна
Vokzal Poltava.jpg
Захоплення залізничного вокзалу - ключова точка військової операції
Дата: жовтень 19 січня 1918 — 20 січня 1919
Місце:
Результат: Перемога окупаційних радянських військ
Сторони
Flag of Ukraine.svg УНР Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic.svg РРФСР
Командувачі
Flag of Ukraine.svg
Flag of the Soviet Union (1936-1955).svg Муравйов Михайло Артемович
Військові сили
Coat of Arms of UNR.svg
Військові частини, що заявили про свою вірність УЦР
Red Army flag.svg
Червона армія
  • Загін Муравйова
  • Полк червоних козаків В. Примакова
  • Загін Беленковича
Втрати
За версією :
убито, поранено, захоплено в полон,
За версією :
вбито, поранено

Окупація більшовиками Полтави (1918) — захоплення більшовицькими військами Полтави 19 січня 1918 року.

Передумови[ред.ред. код]

В Українсько-радянській війні важливими стратегічними пунктами Лівобережної України були залізничні вузлові станції через які сполучалися залізничні шляхи: Гребінка, Ромодан, Крути, Бахмач. Проміжними пунктами оборони українських військ були: Суми, Конотоп, Ніжин, Костянтиноград, Полтава. Здобуття означених залізничних ліній та станцій й стало головним завданням радянських військ В. Антонова.

Наступ[ред.ред. код]

18 січня 1918 Володимир Антонов-Овсієнко видав директиву про загальний наступ на Полтаву. Керувати наступом було призначено М. Муравйову. Напередодні виступу з Харкова на Полтаву його загін було збільшено на 975 багнетів. У ніч на 19 березня 1918 загін М. Муравйова, маючи в авангарді панцирний потяг з групи П. Єгорова, вирушив у напрямку до Полтави. Кожній зі своїх частин Муравйов поставив завдання: загін Беленковича мусив захопити та утримувати вокзал; полк червоного козацтва — будівлі кадетського корпусу, де розташовувались Віленське училище і Мазепинський полк.

Напередодні Балбачан вивів основні сили на Кременчук, відступивши без бою, тож залишене напризволяще місто взяли без жодного опору. Загін Беленковича, як й було намічено, захопив вокзал. Червоні козаки В. Примакова зайняли телефонну станцію та губернське управління. На вокзалі до військ Муравйова приєдналось 40 місцевих червоногвардійців, у центрі міста — ще 50. По тому радянські війська оточили кадетський корпус, де знаходилась більшість військ, підлеглих Центральній Раді. Мазепинський полк та Віленське училище склали зброю майже без опору. З деякими складнощами було роззброєно полк ім. П. Сагайдачного. Дехто з вояків, зокрема невеличка група юнкерів Віленського училища, замість домівок вирушили до Києва, де згодом влилися до складу Гайдамацького коша Слобідської України.

Конфлікт Муравйова з місцевими більшовиками[ред.ред. код]

Вже в перший день перебування радянських військ у Полтаві між Муравйовим та місцевим більшовиками виник конфлікт. Останні не підтримували збройну боротьбу Раднаркому проти Центральної Ради. Муравйов у своєму листі до Антонова писав, що місцеві більшовики планували зробити Полтаву нейтральною як по відношенню до Раднаркому, так і до Центральної Ради.

Командир полку ім. Костя Гордієнка Всеволод Петрів у своїх споминах згадував про допомогу, у звільненні від російських більшовиків, з боку місцевих червоних козаків. Він же висловлював гнів та обурення з приводу того що тогочасне військове керівництво не дозволило долучити їх у подальшому до своїх військ[1].

Політичні наслідки[ред.ред. код]

Не знайшовши підтримки серед місцевих більшовиків та їх союзників, Муравйов під загрозою багнетів організував таку міську раду робітничих та солдатських депутатів, склад якої цілком задовільняв Антонова, і харківський народний секретаріат і московський Раднарком.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Всеволод Петрів «Військово-історичні праці. Спомини» // Частина VII. Похід на Полтаву. Абазівка. Бій під Полтавою та заняття Полтави. Спостереження над настроями та взаєминами суспільства (вступ В.Сергійчука) Збірник, «Поліграфкнига» К; 2002 640 с. ISBN 966-530-110-1

Джерела[ред.ред. код]

  • Я. Тинченко. Українські збройні сили, березень 1917 р. — листопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії) / Ярослав Тинченко. — К. : Темпора, 2009. — 455, [22] с. : фотогр. — Бібліогр.: с. 403—436.