Окупація більшовиками Полтави (1918—1919)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Окупація більшовиками Полтави (1918)
Радянсько-українська війна
Vokzal Poltava.jpg
Захоплення залізничного вокзалу - ключова точка військової операції
Дата: жовтень 19 січня 1918 — 20 січня 1919
Місце:
Результат: Перемога окупаційних радянських військ
Сторони
Flag of Ukraine.svg УНР Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic.svg РРФСР
Командувачі
Flag of Ukraine.svg
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg Муравйов Михайло Артемович
Військові сили
Coat of Arms of UNR.svg
Військові частини, що заявили про свою вірність УЦР
Red Army flag.svg
Червона армія
  • Загін Муравйова
  • Полк червоних козаків В. Примакова
  • Загін Беленковича
Втрати
За версією :
убито, поранено, захоплено в полон,
За версією :
вбито, поранено

Окупація більшовиками Полтави (1918) — захоплення більшовицькими військами Полтави 19 січня 1918 року.

Передумови[ред.ред. код]

В Українсько-радянській війні важливими стратегічними пунктами Лівобережної України були залізничні вузлові станції через які сполучалися залізничні шляхи: Гребінка, Ромодан, Крути, Бахмач. Проміжними пунктами оборони українських військ були: Суми, Конотоп, Ніжин, Костянтиноград, Полтава. Здобуття означених залізничних ліній та станцій й стало головним завданням радянських військ В. Антонова.

Наступ[ред.ред. код]

18 січня 1918 Володимир Антонов-Овсієнко видав директиву про загальний наступ на Полтаву. Керувати наступом було призначено М. Муравйову. Напередодні виступу з Харкова на Полтаву його загін було збільшено на 975 багнетів. У ніч на 19 березня 1918 загін М. Муравйова, маючи в авангарді панцирний потяг з групи П. Єгорова, вирушив у напрямку до Полтави. Кожній зі своїх частин Муравйов поставив завдання: загін Беленковича мусив захопити та утримувати вокзал; полк червоного козацтва — будівлі кадетського корпусу, де розташовувались Віленське училище і Мазепинський полк.

Напередодні Балбачан вивів основні сили на Кременчук, відступивши без бою, тож залишене напризволяще місто взяли без жодного опору. Загін Беленковича, як й було намічено, захопив вокзал. Червоні козаки В. Примакова зайняли телефонну станцію та губернське управління. На вокзалі до військ Муравйова приєдналось 40 місцевих червоногвардійців, у центрі міста — ще 50. По тому радянські війська оточили кадетський корпус, де знаходилась більшість військ, підлеглих Центральній Раді. Мазепинський полк та Віленське училище склали зброю майже без опору. З деякими складнощами було роззброєно полк ім. П. Сагайдачного. Дехто з вояків, зокрема невеличка група юнкерів Віленського училища, замість домівок вирушили до Києва, де згодом влилися до складу Гайдамацького коша Слобідської України.

Конфлікт Муравйова з місцевими більшовиками[ред.ред. код]

Вже в перший день перебування радянських військ у Полтаві між Муравйовим та місцевим більшовиками виник конфлікт. Останні не підтримували збройну боротьбу Раднаркому проти Центральної Ради. Муравйов у своєму листі до Антонова писав, що місцеві більшовики планували зробити Полтаву нейтральною як по відношенню до Раднаркому, так і до Центральної Ради.

Командир полку ім. Костя Гордієнка Всеволод Петрів у своїх споминах згадував про допомогу, у звільненні від російських більшовиків, з боку місцевих червоних козаків. Він же висловлював гнів та обурення з приводу того що тогочасне військове керівництво не дозволило долучити їх у подальшому до своїх військ[1].

Політичні наслідки[ред.ред. код]

Не знайшовши підтримки серед місцевих більшовиків та їх союзників, Муравйов під загрозою багнетів організував таку міську раду робітничих та солдатських депутатів, склад якої цілком задовільняв Антонова, і харківський народний секретаріат і московський Раднарком.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Всеволод Петрів «Військово-історичні праці. Спомини» // Частина VII. Похід на Полтаву. Абазівка. Бій під Полтавою та заняття Полтави. Спостереження над настроями та взаєминами суспільства (вступ В.Сергійчука) Збірник, «Поліграфкнига» К; 2002 640 с. ISBN 966-530-110-1

Джерела[ред.ред. код]

  • Я. Тинченко. Українські збройні сили, березень 1917 р. — листопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії) / Ярослав Тинченко. — К. : Темпора, 2009. — 455, [22] с. : фотогр. — Бібліогр.: с. 403—436.