Окіпна Раїса Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раїса Миколаївна Окіпна
Ім'я при народженні Раїса Миколаївна Капшученко
Народилася 3 (16) лютого 1914
Чернігів, Чернігівська губернія, Російська імперія
Померла 6 листопада 1942(1942-11-06) (28 років)
Київ
Національність українка
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність акторка
Роки діяльності ?-1942
Нагороди та премії
орден Вітчизняної війни

Раїса Миколаївна Капшученко (згодом відома як Окіпна; 3 [16] лютого 1914(19140216) — 6 листопада 1942) — українська актриса. Прима Київського оперного театру (під час німецької окупації — Grosse Oper Kiew). Під час Другої світової війни Окіпна була учасницею київського радянського підпілля (в розвідувально-диверсійній групі Івана Кудрі).

Життєпис[ред. | ред. код]

батько Раїси, протоієрей Андріївського собору у місті Києві отець Микола Капшученко, 08.04.1957

Народилася у сім'ї священика Миколи Васильовича Капшученка, який після війни був настоятелем Андріївського собору у Києві, (1889—1959)[1] і Анастасії Павлівни Ковальківської, її дід деякий час був старшиною Хотівської волості, рід походить з села Пирогів на Київщині.

В 1930-х у зв'язку з арештом батька-священика була виключена з музичного училища[2].

Працювала артисткою театру у Вінниці, прима Київського оперного театру (під час німецької окупації — Grosse Oper Kiew).

Мешкала на вул. Чкалова (тепер Олеся Гончара), № 32.

Під час окупації разом з своєю подругою Євгенією Бремер врятувала життя і допомогла визволитись з-під варти щонайменше кільком солдатам РСЧА і в тому числі офіцерам з 4 дивізії НКВД, які потрапили в оточення[2] і яких судячи з усього знала особисто до війни, коли батька викликали на допити[3]. Спецпідготовку не проходила, але судячи з усього саме після спасіння офіцерів почала співпрацю з підпіллям. Маючи чудовий голос і використовуючи свої знайомства з керівними працівниками окупаційної адміністрації чимало зробила як для допомоги звичайним людям, так і для полегшення роботи підпільної групи з якою була пов'язана (вивідування інформації, отримання дозволів на переміщення за межі міста та ін.)[1].

У складі групи Раїса Окіпна виконувала переважно завдання з постачання, забезпечення діяльності групи і добування інформації. Безспосередньої участі у організації зруйнування у 1941 році Хрещатика та Успенського собору Києво-Печерської лаври, як і в інших акціях, які приписують групі Івана Кудрі, ймовірно не брала. Більше того, сама участь групи у цих подіях виглядає сумнівною. Ймовірно були введені в дію керовані радіоміни[4][5][6], закладені у будівлі ще до початку війни, при чому цілком можливо введені в дію німцями[джерело?], про існування яких Іван Кудря і члени групи могли і не знати. До наслідків діяльності групи швидше варто віднести підриви комендатури і кінотеатру, повних співробітниками окупаційної адміністрації, хоч основним завданням був все ж таки збір розвідувальної інформації.[3]

Якби там не було, а чимало фактів вказує на те, що основним завданням групи Івана Кудрі була не скільки диверсійна, скільки розвідувальна діяльність, добування важливої для Червоної Армії інформації. Від підпільників з Києва надходили важливі дані про події в місті, про розміщення і пересування військ, про діяльність Київського і Дарницького залізничних вузлів, про промислові об'єкти і аеродроми тощо.[7]

5 липня 1942 року заарештована Гестапо разом з керівником Іваном Кудрею і кількома членами групи. Після арешту чотири місяці піддавалася знущанням і тортурам, метою яких було викриття радянського підпілля і 6 листопада 1942 року страчена.[2][8][9].

Вшанування[ред. | ред. код]

1965 року в Києві на її честь названо вулицю. Приблизно в цей самий час матір Раїси намагалися виселити з квартири, звинувачуючи її в тому, що її донька співпрацювала з німецькими окупантами.[3]

За матеріалами життєвої історії Раїси та її товаришів по групі в 1960-х була написана художня книга «Два роки над прірвою» за авторством В. Дроздова і О. Євсеєва.[10]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 15 січня 2013. 
  2. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 26 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013. 
  3. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 15 січня 2013. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2013. Процитовано 12 січня 2013. 
  5. http://www.interesniy.kiev.ua/old/architecture/streets/khreshyatyk_str/kreschatik[недоступне посилання з червня 2019]
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 травня 2009. Процитовано 18 березня 2011. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 17 січня 2013. 
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 11 січня 2013. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 грудня 2007. Процитовано 11 січня 2013. 
  10. http://www.e-reading-lib.org/chapter.php/138371/39/Chekisty._Kniga_1.html

Посилання[ред. | ред. код]