Олаф Шольц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олаф Шольц
нім. Olaf Scholz
{{{ім'я}}}
Федеральний канцлер Німеччини
Нині на посаді
На посаді з 8 грудня 2021
Президент Франк-Вальтер Штайнмаєр
Попередник Ангела Меркель
Віцеканцлер Німеччини
14 березня 2018 — 8 грудня 2021
Попередник Зігмар Габрієль
Наступник Роберт Габек
Міністр фінансів Німеччини
14 березня 2018 — 8 грудня 2021
Попередник Вольфганг Шойбле
Наступник Крістіан Лінднер
Заступник голови Соціал-демократичної партії Німеччини
13 листопада 2009 — 6 грудня 2019
Попередник Франк-Вальтер Штайнмаєр
Наступник Губертус Гайль
Міністр праці та соціальних питань
21 листопада 2007 — 29 грудня 2009
Попередник Франц Мюнтеферінг
Наступник Франц Йозеф Юнг
Генеральний секретар Соціал-демократичної партії Німеччини
20 жовтня 2002 — 21 березня 2004
Попередник Франц Мюнтеферінг
Наступник Клаус Уве Беннетер
Народився 14 червня 1958(1958-06-14)[1][2][…] (64 роки)
Оснабрюк, Нижня Саксонія, ФРН[1]
Відомий як політик, адвокат
Місце роботи Zentralverband der deutschen Konsumgenossenschaftend
Країна Німеччина
Alma mater Гамбурзький університет (1985)
Політична партія Соціал-демократична партія Німеччини
Батько Gerhard Scholzd
Мати Christel Scholzd
У шлюбі з Britta Ernstd
Релігія нерелігійність
Підпис Olaf Scholz Signature.svg
olaf-scholz.spd.de

О́лаф Шо́льц (нім. Olaf Scholz; нар. 14 червня 1958, Оснабрюк, Нижня Саксонія, ФРН) — німецький політик, член Соціал-демократичної партії, Федеральний канцлер Німеччини з 8 грудня 2021 року[4][5].

Біографія[ред. | ред. код]

Олаф Шольц виріс у районі Гамбург-Ральштедт та був найстаршим серед своїх братів[6]. Його батьки працювали в текстильній індустрії. Молодший брат Єнс Шольц (нар. 7 вересня 1959, Оснабрюк) працює анастезіологом та з 2009 року очолює раду правління університетської клініки в Шлезвіг-Гольштейні[7][8], а наймолодший брат Інґо Шольц є директором комп'ютерної компанії в Гамбурзі[9].

Після закінчення гімназії 1977 року та проходження альтернативної служби Олаф Шольц вивчав право в Гамбурзькому університеті, який закінчив 1985 року. Шольц — фаховий юрист із трудового права та партнер у юридичній фірмі «Zimmermann, Scholz und Partner» у Гамбурзі. Крім того, з 1990 до 1998 року був синдиком у Центральній асоціації німецьких споживчих спілок.

З травня до жовтня 2001 року Шольц був сенатором внутрішніх справ Гамбурга, з жовтня 2002 року до березня 2004 року — генеральним секретарем СДП, з листопада 2007 року до жовтня 2009 року — федеральним міністром праці та соціальних питань Німеччини в першому уряді Анґели Меркель, а з березня 2011 року до березня 2018 року — бургомістром Гамбурга, пропонував відкрити елітний університет[10]. З 2000 до 2004 та з 2009 до 2018 року Олаф був головою СДП Гамбурга, а з 2009 до 2019 року — заступником федерального голови СДП. З 13 лютого 2018 року до 22 квітня 2018 року виконував обов'язки федерального голови СДП[11]. З 14 березня 2018 року по 8 грудня 2021 рік — міністр фінансів Німеччини.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Олаф Шольц одружений із політичною діячкою (СДП) Бріттою Ернст. У пари немає дітей, політики проживають у Потсдамі[12][13].

Позаполітична діяльність[ред. | ред. код]

Є членом гамбурзької ініціативи «Більше часу для дітей». З листопада 2006 року є меценатом проєкту «Освіта проти злочинності» — превентивного шкільного заходу в одному зі соціально-слабких районів Гамбурга. Проєкт засновано у 2005 році студентською освітньою ініціативою у кварталі, меценатом якого був Олаф Шольц.

Канцлерство[ред. | ред. код]

Вибори[ред. | ред. код]

Спочатку за сухість та безпристрасність політика називали Шольцман, але потім він трохи змінив імідж і намагався виглядати більш живим, пристрасним та посміхатись. Тому, саме у Шольці, а не в його конкурентах німці побачили прийнятну заміну Ангелі Меркель, яка йде з посади.

Суперники виявились слабкі. Керівний «ХДС» поставив на чолі списку спочатку непопулярного в Німеччині Арміна Лашета. Кандидат від «зелених» Анналена Бербок, стартувала в квітні з позиції лідера перегонів, просто провалила передвиборчу кампанію[14].

Важливу роль відіграла обіцянка соціал-демократів та Шольца підняти погодинну оплату праці до 12 євро з нинішніх 9 євро 60 центів.

Коаліція[ред. | ред. код]

6 грудня 2021 року члени партії «Союз 90/Зелені» схвалили рішення про участь у коаліції зі соціал-демократами та лібералами.

Три партії представили 177-сторінкову коаліційну угоду 24 листопада. Майбутній уряд планує збільшити державні інвестиції в зелені технології та цифровізацію, а з 2023 року повернутися до стратегії, відомої як «чорний нуль», за якої планові витрати фінансуватимуться не за рахунок нових кредитів, а виключно з бюджетних доходів. Також партії погодили відмову Німеччини від вугілля до 2030 року.

Крім того, за новою угодою, іммігранти зможуть подати заявку на німецьке громадянство після 5 років проживання у ФРН. Також дозволяється подвійне громадянство. Крім того, в угоді йдеться про плани легалізації регульованого збуту канабісу. Мінімальну заробітну плату мають підвищити до 12 євро за годину.

Візити до Києва та Москви[ред. | ред. код]

15 січня 2022 року Олаф Шольц під час візиту до Росії закликав до деескалації конфлікту на Сході України. Канцлер заявив, що нинішня безпекова ситуація є найсерйознішою за багато останніх років, також висловив стурбованість зростаючим тиском на громадянське суспільство в Росії[15].

17 січня того ж року Олаф Шольц заявив, що підтримує політику попередньої влади щодо непостачання зброї Україні. Водночас канцлер додав, що «не можна нехтувати пересуванням військ уздовж українського кордону. Вони є масштабними і становлять загрозу суверенітету України»[16]. 14 лютого того ж року під час офіційного візиту до Києва заявив, що питання про членство України в НАТО зараз не актуальне[17].

17 лютого відбулась телефонна розмова між президентом США Джозефом Байденом та канцлером Німеччини Олафом Шольцом, під час якої сторони обговорили загрозу російського вторгнення в Україну[18]. Шольц поділився з президентом США враженнями від останніх поїздок до Києва та Москви[18].

19 лютого під час Мюнхенської конференції з безпеки Олаф Шольц заявив, що Захід та особисто він змушені доводити Путіну, що події на Донбасі не схожі на те, що відбувалось на Балканах у 1990-х. Він також чув зауваження від Путіна на адресу Заходу про те, що в 1990-х війська НАТО розпочали військове вторгнення в Сербію. Водночас, відповідаючи на питання про те, чи треба пришвидшити вступ України до ЄС та НАТО, канцлер заперечив це, відповівши, що це не розглядається[19].

15 червня 2022 року на спецпотязі канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Еммануель Макрон та голова уряду Італії Маріо Драгі прибули в Україну. Тут вони зустрілися з президентом Зеленським та висловили підтримку Україні[20]. Під час візиту в Україну європейські політики відвідали Ірпінь, який кілька місяців тому звільнили від російських окупантів[21].

Позиція щодо російсько-української війни[ред. | ред. код]

22 лютого після визнання Путіним ОРДЛО призупинив сертифікацію «Північного Потоку-2». Шольц заявив, що Росія порушила свої міжнародні домовленості та вдалася до «незбагненного, несправедливого» кроку, визнавши незалежність територій, контрольованих угрупованнями «ЛНР» та «ДНР»[22][23]. Вже 24 лютого Путін заявив про початок «спеціальної військової операції в Донбасі», у відповідь на це Шольц назвав день початку військової агресії проти Києва «жахливим днем для України та похмурим днем для Європи»[24].

26 лютого під час зустрічі з головою уряду Польщі Матеушом Моравецьким змінив позицію щодо постачання Україні зброї та заявив, що Німеччина постачатиме Україні протитанкові засоби та ракети стінгер. Раніше Німеччина відхиляла запити України на постачання Німеччиною зброї в зони конфлікту, що діє з Другої світової війни[25]. Пізніше німецький канцлер повідомив, що Німеччина свідомо вивела з-під санкцій постачання енергоносіїв з РФ. За його словами, всі кроки розрахували так, щоб сильно вдарити по РФ, але залишитись стійкими у довгостроковій перспективі[26].

9 березня стало відомо, що Німеччина на чолі з Шольцом — одна з небагатьох країн, яка блокує повне відключення російського «Сбербанка» від міжнародної міжбанківської системи SWIFT.[27]

17 березня канцлер заявив про неприпустимість образ в бік усіх росіян, оскільки за війну в Україні, на його думку, відповідальний тільки Путін.[28] В Офісі президента України назвали такий заклик «прагненням виправдати свою нерішучість».[29]

24 березня Шольц закликав посилити військово-технічну допомогу Збройним Силам України. Шольц вважає, що потрібно постійно постачати зброю Україні[30]. 30 березня канцлер заявив про готовність Німеччини стати гарантом територіальної цілісності України[31]. Того ж дня політик сказав, що Росія напала на Україну через імперіалістичні погляди[32].

На початку квітня західні ЗМІ повідомили, що Шольц відкладає остаточне рішення щодо того, чи надавати Україні високоякісні танки для війни проти Росії.[33][34] 28 квітня німецький Бундестаг проголосував за документ, який закликає уряд пришвидшити та розширити надання Україні важкого озброєння[35].

Олег Жданов вважає, що дії Шольца щодо постачання зброї Україні — це класичний приклад подвійних стандартів[36]. 6 вересня Олаф Шольц відхилив прохання українського голови уряду Дениса Шмигаля про постачання додаткового важкого озброєння [37].

Позиція щодо членства України в ЄС[ред. | ред. код]

19 травня 2022 Олаф Шольц заявив, що вступ України в ЄС за прискореною процедурою — неможливий, попри надзвичайні умови, зумовлені вторгненням РФ в Україну, але одночасно, зазначив, що блок має знайти швидкі й прагматичні рішення допомогти Україні[38].

У той же час, 16 червня Шольц повідомив, що Німеччина підтримує надання Україні статус країни-кандидата на вступ в ЄС [39].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #139130810 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  4. Олаф Шольц обраний новим канцлером Німеччини. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  5. Бундестаг обрав Шольца канцлером Німеччини. Укрінформ (українською). 8 грудня 2021. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  6. Arndt, Markus (20.02.2011). Olaf Scholz (SPD): Wer ist der Mann, der jetzt Hamburg regieren wird?. bild.de (нім.). Bild. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 1 серпня 2019. 
  7. Prof. Dr. med. Jens Scholz. web.archive.org. 31 січня 2012. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 1 серпня 2019. 
  8. Christen, Ulf B. (24 березня 2009). Mit Jens Scholz soll die Uniklinik Kiel gesunden. www.abendblatt.de (de-DE). Hamburger Abendblatt. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 1 серпня 2019. 
  9. Ingo Scholz (@DerScholz) | Твіттер. twitter.com (укр.). Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 1 серпня 2019. 
  10. Элитные университеты — в Германии? Генеральный секретарь СЛДПГ Олаф Шольц выступил с инициативой создать в Германии элитный университет… [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Spitze der Sozialdekmokraten: Olaf Scholz soll die SPD kommissarisch führen. Frankfurter Allgemeine (нім.). 13.02.2018. Процитовано 1 серпня 2019. 
  12. Olaf Scholz beim Bild-Frühstück. www.olafscholz.de (нім.). Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 1 серпня 2019. 
  13. Хто такий Олаф Шольц, якого вважають найбільш імовірним кандидатом на канцлера ФРН? [Архівовано 25 листопада 2021 у Wayback Machine.], Радіо Свобода, 28 вересня 2021
  14. От Шольцомата до канцлера. Чем Олаф Шольц покорил немцев
  15. Шольц у Москві закликав Путіна до деескалації. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
  16. Шольц – про зброю для України: Берлін продовжить політику попередньої влади. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022. 
  17. Шольц у Києві: питання членства України в НАТО не на порядку денному. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022. 
  18. а б Шольц і Байден обговорили загрозу вторгнення Росії в Україну. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
  19. Німецький канцлер розповів, як сперечався з Путіним про "геноцид на Донбасі". Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022. 
  20. Макрон, Драгі та Шольц прибули в Україну спецпотягом.
  21. Шольцу, Макрону й Драґі показали зруйнований ЖК в Ірпені — відео.
  22. Шольц заявив про зупинку сертифікації "Північного потоку-2". Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
  23. Німеччина зупиняє запуск "Північного потоку 2" - Шольц. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
  24. Канцлер Германии Олаф Шольц: "Мрачный день для Европы". Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
  25. Німеччина надасть Україні зброю. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  26. Європа свідомо вивела постачання енергоносіїв з рф з-під санкцій ㅡ канцлер Німеччини Шольц. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  27. Німеччина проти повного відключення Росії від SWIFT — Bloomberg
  28. Шольц назвав неприпустимими образи і напади на росіян: «Це війна Путіна»
  29. https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/18/7136184/
  30. Німецький канцлер Шольц закликав до постійного постачання зброї Україні
  31. Шольц заявив про готовність Німеччини стати гарантом безпеки України
  32. Росія напала на Україну через імперіалістичні погляди — Шольц
  33. Шольц затягує з постачанням німецьких танків Україні — ЗМІ
  34. Scholz holds up German tank deliveries to Ukraine
  35. Бундестаг підтримав пришвидшені поставки важкого озброєння Україні
  36. ОЛЕГ ЖДАНОВ: ПЕРШІ ЦІЛІ HIMARS ❗️ ШТУРМ ХЕРСОНА ❗️ УДАР ПО КРИМСЬКОМУ МОСТУ. — 7:30—12:00.
  37. Шольц відмовився давати танки Україні – ЗМІ
  38. ШОЛЬЦ: ПРИСКОРЕНИЙ ВСТУП УКРАЇНИ В ЄС — НЕ МОЖЛИВИЙ.
  39. Німеччина підтримала надання Україні кандидатства в ЄС

Посилання[ред. | ред. код]