Олаф III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олаф III Спокійний
Olav Kyrres saga-Tittelfrise-G. Munthe.jpg
Король Олаф III
Король Норвегії
Правління 1066-1093
Коронація 1066
Попередник Магнус II
Наступник Магнус III
Біографічні дані
Імена Олаф Гаральдссон
Релігія християнство
Народження 1050(1050)
Норвегія[1][2]
Смерть 22 вересня 1093(1093-09-22)
Ranriked
Поховання Нідарос
Дружина Інгерід
Діти Магнус (позашлюбний)
Династія Інглінги
Батько Гаральд III
Мати Tora Torbergsdatterd
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

О́лаф III, Олаф Спокійний (давньосканд.Óláfr Haraldsson, 1050–1093) — король Норвегії з 1066 до 1093 року. Походив з династії Інглінгів. Мав прізвисько «Спокійний» (Бонд) або «Мирний».

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Гаральда III, короля Норвегії, та Єлизавети Ярославни (за іншою версією - другої дружини Тори Торбергсдоттер). Ще замолоду взяв участь у поході свого батька до Англії. Був учасником битв при Фулфорді та Стемфорд-Бридж. після загибелі Гаральда III уклав вічний мир з Англією.

Повернувшись до Норвегії у 1066 році він офіційно став співволодарем королівства разом з братом Магнусом. Олаф володарював у східній Норвегії. У 1068 році до Норвегії вторгся Свейн II, король Данії, намагаючись захопити королівство. Проте Олаф дав належну відсіч данським військам, й, як наслідок, було укладено мирну угоду, згідно з якою Свейн II зрікся своїх прав на норвезьку корону. Водночас Олаф уклав договір з Вільгельмом Завойовником, новим королем Англії.

У 1069 році, після смерті брата Магнуса, Олаф стає одноосібним правителем Норвегії. Він проводить в цілому мирну політику, за що отримав відповідне прізвисько.

В цей час відбувається розбудова міст, розвивається торгівля, ремесла. Стверджується правова система, підсилюється авторитет королівської влади. Вперше видається норвезький закон Гулатінгловес. За часи Олафа III швидко розвиваються норвезькі міста. У 1070 році Олаф заснував місто Берген, яке впродовж тривалогоч часу було столицею Норвегії. З'являються торговельні гільдії, яким сприяв особисто король.

Налагоджуються стосунки з церквою. Створюються 4 єпархії-епископії, які підпорядковуються архієпископству Гамбург-Бременському, зокрема в Осло, Бергені, Нідаросі (сучасний Трондхейм). За часи правління Олафа будуються перші кам'яні церкви. Так, з'являються церкви й собори у Бергені та Нідаросі.

22 вересня 1093 року король Олаф III помер у містечку Хакеді, похований у Кафедральному собрі міста Нідарос.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Інгерід, донька Свейна II Естрідсена, короля Данії.

Дітей не було.

Коханка — Тора

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Heimskringla de Snorri Sturluson Olaf the Quiet chapitre V
  • Claus Krag, Vikingtid og Rikssamling 800 — 1130. In: Aschehougs Norges Historie, Oslo 1995, ISBN 82-03-22015-0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://www.worldatlas.com/webimage/countrys/europe/norway/nofamous2.htm
  2. ↑ http://www.britannica.com/topic-browse/Countries-of-the-World/Countries-of-Europe/Norway/3
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олаф III
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Жовтень 2011)
Гаральд I (870—933) • Ейрік I (933—935) • Гокон I (935—961) • Гаральд II (961—970) • Гаральд III (961—986) • Свен I (986?—995 (перший раз) • Олаф I (995—1000) • Свен I (1000—1014 (другий раз) • Олаф II (1015—1028) • Кнуд I (1028—1035) • Магнус I (1035—1047) • Гаральд III (1047—1066) • Олаф III (1066—1069) • Магнус II (1066—1069) • Олаф III (1069—1093) • Магнус III (1093—1103) • Ейстейн I (1103—1123) • Сігурд I (1103—1130) • Магнус IV (1130—1135) • Гаральд IV (1130—1136) • Сігурд II (1136—1155) • Інге I (1136—1161) • Ейстейн II (1142—1157) • Гокон II (1157—1162) • Магнус V (1161—1184) • Ейстейн III (1176—1177) • Сверрір I (1177/1184—1202) • Йон I (1186 —1188) • Інге II (1196—1202) • Гокон III (1202—1204) • Гутторм I (1204  • Ерлінг I (1204—1207) • Інге III (1205—1217) • Пилип I (1207—1217) • Гокон IV (1217—1263) • Скуле Бардсон (1239—1240) • Магнус VI (1263—1280) • Ерік II (1280—1299) • Гокон V (1299—1319) • Магнус VII (1319—1355) • Гокон VI (1355—1380) • Олаф IV (1380—1387) • Маргарита I (1387—1389) • Ерік III (1389—1442) • Хрістофер I (1442—1448) • Карл I (1449—1450) • Кристіан I (1450—1481) • Ганс I (1483—1513) • Кристіан II (1513—1523) • Фредерік I (1523—1533) • Кристіан III (1534—1559) • Фредерік II (1559—1588) • Кристіан IV (1588—1648) • Фредерік III (1648—1670) • Кристіан V (1670—1699) • Фредерік IV (1699—1730) • Кристіан VI (1730—1746) • Фредерік V (1746—1766) • Кристіан VII (1766—1808) • Фредерік VI (1808—1814) • Кристіан VIII (1814) • Карл II (1814—1818) • Карл III Юхан (1818—1844) • Оскар I (1844—1859) • Карл IV (1859—1872) • Оскар II (1872—1905) • Гокон VII (1905—1957) • Олаф V (1957—1991) • Гаральд V (з 1991)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олаф_III&oldid=28361812