Олаф III
| Олаф III Спокійний | |
|---|---|
 Король Олаф III |
|
| Король Норвегії | |
| Правління | 1066-1093 |
| Коронація | 1066 |
| Попередник | Магнус II |
| Наступник | Магнус III |
| Біографічні дані | |
| Імена | Олаф Гаральдссон |
| Релігія | християнство |
| Народження | 1050 Норвегія[1][2] |
| Смерть | 22 вересня 1093 Ranrike[d] |
| Поховання | Нідарос |
| Дружина | Інгерід |
| Діти | Магнус (позашлюбний) |
| Династія | Інглінги |
| Батько | Гаральд III |
| Мати | Tora Torbergsdatter[d] |
О́лаф III, Олаф Спокійний (давньосканд.Óláfr Haraldsson, 1050–1093) — король Норвегії з 1066 до 1093 року. Походив з династії Інглінгів. Мав прізвисько «Спокійний» (Бонд) або «Мирний».
Життєпис[ред. • ред. код]
Син Гаральда III, короля Норвегії, та Єлизавети Ярославни (за іншою версією - другої дружини Тори Торбергсдоттер). Ще замолоду взяв участь у поході свого батька до Англії. Був учасником битв при Фулфорді та Стемфорд-Бридж. після загибелі Гаральда III уклав вічний мир з Англією.
Повернувшись до Норвегії у 1066 році він офіційно став співволодарем королівства разом з братом Магнусом. Олаф володарював у східній Норвегії. У 1068 році до Норвегії вторгся Свейн II, король Данії, намагаючись захопити королівство. Проте Олаф дав належну відсіч данським військам, й, як наслідок, було укладено мирну угоду, згідно з якою Свейн II зрікся своїх прав на норвезьку корону. Водночас Олаф уклав договір з Вільгельмом Завойовником, новим королем Англії.
У 1069 році, після смерті брата Магнуса, Олаф стає одноосібним правителем Норвегії. Він проводить в цілому мирну політику, за що отримав відповідне прізвисько.
В цей час відбувається розбудова міст, розвивається торгівля, ремесла. Стверджується правова система, підсилюється авторитет королівської влади. Вперше видається норвезький закон Гулатінгловес. За часи Олафа III швидко розвиваються норвезькі міста. У 1070 році Олаф заснував місто Берген, яке впродовж тривалогоч часу було столицею Норвегії. З'являються торговельні гільдії, яким сприяв особисто король.
Налагоджуються стосунки з церквою. Створюються 4 єпархії-епископії, які підпорядковуються архієпископству Гамбург-Бременському, зокрема в Осло, Бергені, Нідаросі (сучасний Трондхейм). За часи правління Олафа будуються перші кам'яні церкви. Так, з'являються церкви й собори у Бергені та Нідаросі.
22 вересня 1093 року король Олаф III помер у містечку Хакеді, похований у Кафедральному собрі міста Нідарос.
Родина[ред. • ред. код]
Дружина — Інгерід, донька Свейна II Естрідсена, короля Данії.
Дітей не було.
Коханка — Тора
Діти:
- Магнус (1073–1103)
Джерела[ред. • ред. код]
- Heimskringla de Snorri Sturluson Olaf the Quiet chapitre V
- Claus Krag, Vikingtid og Rikssamling 800 — 1130. In: Aschehougs Norges Historie, Oslo 1995, ISBN 82-03-22015-0
Примітки[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олаф III |
 |
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (Жовтень 2011) |
