Олег Святославич (князь древлянський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олег Святославич
Taras Shevchenko painting 0005.jpg
«Смерть Олега, князя древлянського», мал. Тараса Шевченка
Князь древлянський
Правління 970-977
Попередник Мал
Наступник Святослав Володимирович
Народився 956(0956)
Помер 977(0977)
Овруч
Династія Рюриковичі
Батько Святослав I Хоробрий
Матір Предслава

Олег Святославич (*956 - †976) — князь древлян[1](970[2][3]-977[2][3]), син Великого князя Київського Святослава I Хороброго.

Біографія[ред.ред. код]

По смерті батька між Олегом і Ярополком спалахнула міжуособиця, приводом до якої стало вбивство Олегом Люта — сина Ярополкового воєводи Свенельда. Ярополк Святославич Київський, взяв стольний град Олега, Овруч (Вручий). При штурмі Олег загинув (упав у рів і був розчавлений тілами).

„В лѣто 6485. Поиде Ярополкъ на Олга, брата своего, на Деревьскую землю …. И побѣгъшю же Олгови с вои своими в городъ, рѣкомый Вручий… И вшедъ Ярополкъ в городъ Олговъ…“.

Олег загинув 6485 року, який перекладають як 977. Проти Олега за намовою Свенельда, сина якого Люта у 975 році вбив Олег, пішов Ярополк. Навряд чи Свенельд чекав би 2 роки для помсти за сином. Імовірно, тут більш пізній варіант Константинопольської ери 5509 до н. е., а не 5508 до н. е. А 6485-5509=976. Отже Олег помер у 976 році.

Олег загинув молодим, про його шлюб та дітей з руських літописів нічого не відомо. Деякі пізні чеські джерела XVI-XVII століть розповідають, що в Олега був син, який подався до Чехії й став родоначальником знатного моравського роду Жеротинів (чеськ. Žerotínové). З огляду на те, що брат Олега Володимир Святославич у той час одружився з чешкою Олавою, а Ярополк, як відомо з незалежних джерел, вступив у спілку з німецьким імператором Оттоном ІІ Рудим, супротивником Чехії, ця легенда схожа на правду.


Примітки[ред.ред. код]

  1. стр. 474, 377, 228–229, Щавелева Н. И. // Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша. (Книги I–VI): текст, перевод, комментарий — г. Москва: Памятники исторической мысли, 2004 г. — 493 с.: ил.; 22. — (Древнейшие источники по истории Восточной Европы / редкол.: акад. РАН В. Л. Янин (отв. ред. и др.). Часть текста парал. на рус. и лат. яз. — Библиогр.: с. 453–461, в тексте и в подстроч. прим. — Указатели: с. 463–494. — 800 экз. — ISBN 5-88451-135-3. (рос.) (лат.)
  2. а б Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7.
  3. а б Войтович Л.В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Мал
Temple ring (Iskorosten).jpg Князь древлянський
970-977
Temple ring (Iskorosten).jpg Наступник
Святослав Володимирович