Скоропадська Олександра Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександра Дурново
Oleksandra Skoropadska.jpg
Народилася 23 травня 1878(1878-05-23)
Російська імперія
Померла 29 грудня 1952(1952-12-29) (74 роки)
Оберстдорф, Баварія, ФРН
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяFlag of the Ukranian State.svg УНРНімеччина Німеччина
Національність українка
Проживання Російська імперія, Українська Держава, Німеччина
Посада Перша леді Української держави Flag of Ukraine.svg
Попередник Марія-Іванна Грушевська
Наступник Розалія Винниченко
Партія УДХП
Батько Дурново Петро Павлович
У шлюбі з Скоропадський Павло Петрович

Олекса́ндра Петрі́вна Скоропадська (Дурно́во, * 23 травня 1878, Російська імперія — 29 грудня 1952, Оберстдорф, ФРН) — російська аристократка. Представниця російського дворянського роду Дурново. Дружина гетьмана Української Держави Павла Скоропадського.

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася 23 травня 1878 в родині генерал-ад'ютанта Петра Павловича Дурново, який був засновником Сибірського торгового банку, членом Алтайського золотопромислового товариства, мав великі маєтки у В'ятській та інших губерніях. Мати Марія Василівна (з роду Кочубеїв) утримувала декілька маєтків на Полтавщині — Чутове, Кочубеївка, Іскрівка, Скороходове.

18-річна Олександра Дурново, фрейліна імператриці, на одному з балів при імператорському дворі, познайомилася з красенем-офіцером Павлом Скоропадським, в якого миттєво закохалася. Та звернення нареченого до батька, в якому він зізнався в своїх почуттях і просив руки дівчини, було відхилено Петром Дурново. Довелося чекати майже рік, поки закохані змогли побратися 11 січні 1898.

Молода сім'я швидко зростала. За кілька років дружина подарувала чоловіку трьох дітей: доньок Марію та Єлизавету, сина Петра. Літо молоде подружжя часто проводило в родовому гнізді Скоропадських — полтавському селі Тростянці, де в розкішному маєтку був влаштований справжній музей української військової історії.

Коли почалася російсько-японська війна, в родині вже росло троє діток. Павло, як справжній офіцер, написав рапорт і поїхав на війну. Хоча міг робити кар'єру в столиці.

Гетьманська влада[ред.ред. код]

Гетьман Павло Скоропадський з родиною. Зліва направо: Данило, Марія, Єлисавета, дружина Олександра і Павло (помер влітку 1918 р.). Олена народиться лише 5 липня 1919 в Німеччині

Коли Павло Скоропадський став гетьманом України, Олександра перебувала з дітьми в Петрограді. Проте Павло зумів успішно вирішити це питання, за допомогою дипломатичних каналів. Радянський уряд вирішив дозволити сім'ї гетьмана виїзд в Україну. 29 червня 1918 «державний поїзд № 1» успішно доставив Олександру та дітей із Петрограда до Києва.

Відразу та беззастережно прийняла високу державну посаду чоловіка, і ту справу, за яку він боровся. І це було цілком природно: доньці царського генерала держава, яка створюється її чоловіком із реставрованою приватною власністю та поміщицьким землеволодінням, за підтримки російських дворян, була близькою.

Коли настало революційне лихоліття, дітей — яких на той час було четверо — відправили в Одесу. Олександра, залишилася з чоловіком в Києві.

Еміграція[ред.ред. код]

14 грудня 1918 гетьман Скоропадський зрікся влади. На німецькому військовому потязі Павло Петрович під виглядом пораненого німецького солдата виїхав до Німеччини. У свою чергу Олександра, вагітна Оленою, дісталася Німеччини через Фінляндію.

Не менш драматичною виявилася і доля її дітей. Поки в Одесі існувала влада Антанти, дітям гетьмана, які там перебували, нічого не загрожувало. Але в березні 1919 до Одеси наблизилися більшовицькі війська, що примусило Марію, Єлисавету й Петра переїхати в Крим. Юні Скоропадські з няньками тікали на Захід через території Османської імперії, Болгарського царства, Королівства Румунія, Королівства Греція, Королівства Італія. І тільки влітку 1919 року родина знову возз'єдналася в Швейцарії, а потім, на початку 20-х років, виїхала на постійне місце проживання до Німецької держави, до Ванзеє, що під Берліном.

Наймолодша дочка — Олена — народилася в Берліні в червні 1919.

Загалом Скоропадські мали трьох синів і трьох доньок. Один хлопчик — Павло — помер у два з половиною роки, влітку 1918.

Наприкінці ІІ Світової війни Олександра Петрівна переїхала з дітьми до міста Оберстдорф.

А самого Павла Петровича і їх дочку Єлизавету доля затримала одного квітневого дня 1945 року на невеликій залізничній станції Платтлінг. Гетьман їхав до дружини та дітей. Але в небі над станцією з'явилися літаки союзної авіації. Гетьман України Павло Скоропадський, який отримав важке поранення в голову, помер 26 квітня 1945 в шпиталі невеликого французького міста Меттен.

Олександра пережила чоловіка на шість років. По смерті чоловіка оголосила себе регентом, у вересні створила Регентську раду гетьманату.

У 1948 передала верховну владу синові Данилу, який повернувся із Великої Британії.

Доглядала хворого на епілепсію сина Петра.

Померла 29 грудня 1952 у ФРН.

Олександр і Павло Скоропадські поховані поряд в Оберстдорфі.

Станом на 2011 із дітей залишилася лише донька Олена, котра має двох дітей, Олександру та Ірину, і двох онуків — Ванесу та неповносправоного Дмитра. Мешкають вони у Швейцарії.

Сім'я[ред.ред. код]

Мати Олександри Петрівни Марія Василівна Дурново (Кочубей) (1883)

Див. також[ред.ред. код]

Захоплення[ред.ред. код]

Олександра прекрасно грала на фортепіано, прищеплюючи любов до музики своїм дітям. Зуміла реалізувати в еміграції свою давню мрію — написати книгу, присвячену генеалогії родів Скоропадських і Дурново.

Посилання[ред.ред. код]