Олександра Семенівна Олельківна-Слуцька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олександра Семенівна Острозька (в дівоцтві — Слуцька, з роду Олельковичів) (бл. 1500 — бл. 1556) — русько-литовська княгиня, дочка Слуцького князя Семена Михайловича, дружина князя Костянтина Івановича Острозького, мати славнозвісного князя Василя-Костянтина Острозького.

Біографія[ред. | ред. код]

Після смерті Тетяни Гольшанської (12 липня 1522) за посередництвом київського митрополита Йосифа й земського підскарбія Богуша Боговитиновича князь Острозький уклав угоду з княгинею Анастасією Слуцькою про одруження з її дочкою Олександрою. 26 липня 1522 р., перед виїздом до Мінська на господарську службу, Костянтин написав у Вільні лист, в якому взяв на себе обов’язок до видачі майбутній дружині листа на віно нікому не записувати, заставляти чи дарувати свої родові, вислужені й куплені маєтки, щоб це віно було на повній третині володінь, а дітей із нею любити так само, як Іллю, народженого першою жінкою; після смерті гетьмана всі його володіння незалежно від часу й характеру їх набуття Ілля й сини, які з’являться в шлюбі з княжною Слуцькою, мали поділити на рівні частини; окремо нікому з них він нічого не записуватиме[1].

Згодом відбулось і весілля. Вже в 1528 р. Олександра виступає в джерелах як дружина Костянтина Острозького і мати двох дітей. У 1530 році Костянтин Іванович помер і Олександра залишилась на одинці з сином Костянтином.

1556 року Олександра отримала привілей заложити місто у своєму маєтку Слєди. Це остання згадка в джерелах про неї.

Діти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Собчук В. Степанська волость та її власники (до кінця 60-х років ХVІ ст.) / Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Історичні науки. - 2011. - Вип. 18. - С. 14-41.

Джерела та література[ред. | ред. код]