Олександрівка (Золочівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Олександрівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Золочівський район
Рада/громада Олександрівська сільська рада
Код КОАТУУ 6322680501
Облікова картка Олександрівка 
Основні дані
Засноване 1861
Населення 1671
Площа 1,37 км²
Густота населення 1 219,7 осіб/км²
Поштовий індекс 62214
Телефонний код +380 5764
Географічні дані
Географічні координати 50°21′52″ пн. ш. 35°49′53″ сх. д. / 50.36444° пн. ш. 35.83139° сх. д. / 50.36444; 35.83139Координати: 50°21′52″ пн. ш. 35°49′53″ сх. д. / 50.36444° пн. ш. 35.83139° сх. д. / 50.36444; 35.83139
Середня висота
над рівнем моря
154 м
Відстань до
обласного центру
56,5 км
Відстань до
районного центру
16,2 км
Місцева влада
Адреса ради с.Олександрівка,
Сільський голова Рибакова Олена Леонідівна
Карта
Олександрівка is located in Україна
Олександрівка
Олександрівка
Олександрівка is located in Харківська область
Олександрівка
Олександрівка
Золочівський район
Олександрівка
Олександрівка

Олекса́ндрівкасело в Україні, в Золочівському районі Харківської області. Населення становить 1671 осіб. Орган місцевого самоврядування — Олександрівська сільська рада.

Географія[ред.ред. код]

Село Олександрівка розташоване по обидва береги річки Грайворонка (стара назва Козача). Вище за течією до нього примикає село Широкий Яр (розташоване за 500 м. від Олександрівки), нижче за течією примикає село Івашки (впритул примикає до Олександрівці), на правому березі розташовані села Завадське і Скорики.

Відстань до райцентру становить понад 16 км і проходить автошляхом Т 2103. У селі діє пункт контролю через державний кордон з Росією ОлександрівкаБезіменне.

Село має дві осі: головна витягнута вздовж річки Грайворонка по її лівому березі від Лютівки до Івашки, перпендикулярна їй витягнута від річки Грайворонка по лівому березі довгого Цукрового ставка на Тимофіївському струмку до Тимофіївки.

По селу протікає кілька струмків з загатами. Всього великих ставків два: Цукровий (основний) на Тимофіївському струмку, на правому березі якого розташований Конгресівський цукровий комбінат, а на лівому - історична частина села. У ставку водяться короп звичайний, короп дзеркальний, плітка, карась. Інший ставок знаходиться за молочною фермою на дорозі до Росії, до якого від нього 4 км.

Історична частина села, обнесена на початку XX століття при будівництві цукрового заводу стіною з шлаку для запобігання доступу сторонніх, розташована на височині на лівому березі Грайворонки над Цукровим ставком. Там знаходяться будинок колишнього керуючого заводом (вул. Леніна, 1), водокачка, старий дореволюційний парк, а за ними - школа. На даний момент стара стіна навколо заводу збереглася, навколо селища збереглася частково.

Поруч із селом великі відстійники (для жому цукрового буряка), до них і до цукрозаводу проведено окрему залізничну гілку.

Назва[ред.ред. код]

На початку село іменувалося «Кленове» тому, що в яру, де зараз ставок цукрозаводу і в Кочержиному яру росли кленові ліси. Потім село отримало назву «Клеопатрівка» на ім'я жорстокої поміщиці Клеопатри, але селяни її називали «лепатрой» і це слово дало привід називати село Лепатрівкою. Минуло багато років, але до цих пір деякі старі люди не називають село Олександрівкою, а Кленовим або Лепатрівкою.

1 березня 1881 було організовано вбивство царя Олександра II. У таємний союз входив чоловік Клеопатри граф Володимир Клейміхель, який після вбивства царя втік з Петербурга в Лютівку, щоб не бути арештованим. Він хотів вбити свою дружину Клеопатру. Але в Лютівці йому сказали, що вона поїхала до свого маєтку, який знаходиться за Бєлгородом. Граф поїхав у вказане місце, але дружини не було там, а жителі повідомили, що жандарми шукають його, щоб заарештувати. Він сів на коня і поїхав з маєтку, а дорогий випив отруту і помер на коні. Причини замаху на вбивство дружини невідомі. На царський престол вступив Олександр ІІІ, село Липатрівка було перейменовано в Олександрівку. Ця назва збереглася й до цього часу. Після загибелі чоловіка Клеопатра залишилася з сином Миколою. Все подальше життя поміщиця присвятила синові.

Історія[ред.ред. код]

Село утворилося у другій половині 18 столетія. Населення займалося землеробством і кустарними ремеслами. За словами старожилів, першими поселенцями були кріпосні селяни сіл Кондровки, Антонівки, Охтирки, Богодухова та інших. Поміщики міняли селян за собак і розміщували на своїх землях. Пізніше тут оселилися і солдати царської армії. Прізвища та імена перших жителів не відомі.

Персоналії[ред.ред. код]

В селі народився радянський письменник Автомонов Павло Федорович.

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.