Олександрійський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександрійський район
Oleksandriiskii rayon gerb.gif UKR Олександрійський район flag.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Кіровоградська область
Код КОАТУУ: 3520300000
Утворений: 1932
Населення: 35 593 (на 1.02.2016)
Площа: 1854 км²
Густота: 20 осіб/км²
Тел. код: +380-5235
Поштові індекси: 28020—28065
Населені пункти та ради
Районний центр: Олександрія
Селищні ради: 2
Сільські ради: 24
Смт: 2
Села: 73
Селища: 4
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Шевченка, 132, 4-04-51
Веб-сторінка: Олександрійська РДА
Голова РДА: Куруп Богдан Анатолійович
Голова ради: Коріненко Ольга Анатоліївна

Commons-logo.svg Олександрійський район у Вікісховищі

Олександрі́йський райо́н (до 1924 року — Користівський, у 1924 — 1925 — Косівський, у 1930-х — Олександрівський[1]) — район у складі Кіровоградської області. Районний центр — місто обласного підпорядкування Олександрія, до складу району не входить. Населення становить 36 769 осіб (на 1 серпня 2013 року).

Географія[ред. | ред. код]

Район лежить на сході Кіровоградської області. Межує з п'ятьма районами області: Світловодським, Петрівським, Знам'янським, Онуфріївським, Новгородківським і з П'ятихатським районом Дніпропетровської області.

Територія становить 185,4 тис. га, що становить 7,7% від загальної площі області. Сільськогосподарські угіддя — 159,4 тис. га, в тому числі рілля — 131 тис. га, багаторічні насадження — 1,6 тис. га, пасовища — 24,1 тис. га, ліси та лісовкриті площі — 10,9 тис. га, водойми — 1,7 тис. га.

Рельєф[ред. | ред. код]

Олександрійщина розташована на Придніпровській височині з загальним нахилом території з північного заходу на південний схід. Рельєф являє собою здебільшого плато, або підвищену хвилясту рівнину розчленовану густою мережею річкових долин і балок, а також ярів. В балках, що простягаються з заходу на схід, південні схили пологі, а північні крутіші, дуже вкриті ярами, в таких місцях відкриваються древні докембрійські породи.

Середня висота плато близько 200 м над рівнем моря. Проте спостерігається значна різниця абсолютних висот

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат помірно континентальний. Літо тривале та спекотне, зима коротка, малосніжна. Опади за рік розподіляються нерівномірно, за літній період випадає кількість опадів 336 мм, за холодний — 177 мм.

Через місто Олександрійщину з південного заходу на північний схід проходить вісь високого атмосферного тиску що розділяє область на дві частини панування різних повітряних мас — північно-західну (лісостеп), вологі маси з Атлантики і північно-східну (степ), континентальні маси з Азії і зумовлює різноманітність фізико-географічних умов регіону.

У зимові місяці переважають північні та північно-східні вітри. Влітку господарюють вітри північні та північно-західні.

Циклони (середземноморські, атлантичні та ін.) і антициклони (сибірські, східні континентальні та ін.), часто призводять до різких похолодань влітку і відлиг взимку. Такі кліматичні умови зумовлюють дуже мінливу погоду, особливо зимою.

Середньорічна температура повітря в районному центрі Олександрії +7.3 — +7.8 С0. Переважають вітри північні, північно-західні і північно-східні. Середньорічна швидкість вітру становить 3.9 м/с, вологість повітря 61 — 65% (максимальна в грудні — 84 — 86%, мінімальна в серпні — 43 — 48%). Безморозний період триває 246 — 255 днів, а вегетаційний становить 207 — 215 днів.

Літній період — 114 — 130 днів. Температура самого теплого місяця (липня) становить +20,2 +21,2 С0, максимальна +39 С0.

Зима триває 110 — 119 днів. Середня температура самого холодного місяця (лютого) становить — 5,7 −6,1 С0, максимально низька — −35 С0.

Гідрологія[ред. | ред. код]

Стік річок характеризується великою мінливістю в різні пори року через залежність від атмосферних опадів. Велику роль відіграє снігове живлення, тому близько 70% стоку припадає на березень — травень, через танення снігів і весняні зливи, на червень — серпень — 10%, на осінній сезон близько 5%, на зимовий період 15%, велику роль відіграє також підземне живлення.

Олександрійщина розташована в зоні нестійкого зволоження. Середньорічна кількість опадів становить 510 — 530 мм. Нерівномірно опади розподіляються за порами року. Мінімум їх припадає на зимові місяці — 14 — 18%, максимум на літо — 40%. За теплий період року випадає 70% атмосферних опадів, за холодний період — 30%.

Геологічна будова[ред. | ред. код]

В основі геологічної будови залягають докембрійські кристалічні породи, вік переважної більшості яких сягає за мільярд років. Ці кристалічні породи часто виходять на поверхню. На берегах річок, у межах нашого краю виявлені гнейси, граніти, кварцити, різноманітні піски, глини та суглинки; часто на глибині до 70 км залягають шари бурого вугілля, що сприяє розвитку гірничої справи.

Рослинність[ред. | ред. код]

Лісова рослинність району — дуб, клен польовий, клен гостролистий, акація, тополя, ясен, калина звичайна, верба.

Природно-кліматичні умови Олександрійщини сприятливі для вирощування озима озимої пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, картоплі та інших культур, а також садівництва й овочівництва.

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Тваринний світ лісів представлений досить великою кількістю видів: сарни, дикі кабани, зайці-русаки, лисиці, їжаки, кроти, миші лісові, кажани, багато птахів, а в водоймах риби — карасі, лящі, окуні тощо.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду та 21 сільську раду, які об'єднують 77 населених пунктів та підпорядковані Олександрійській районній раді. Адміністративний центр — місто Олександрія, яке має статус міста обласного значення, тому не входить до складу района[2]. Найбільші з населених пунктів — селища Нова Прага та Приютівка, села Протопопівка, Войнівка, Головківка, Червона Кам'янка.

Села Таврівка та Зразкове зняті з облікових даних 9 грудня 2010 р.[3].

Населення[ред. | ред. код]

Населення становить 36,7 тисяч осіб.

Етнічний склад населення району:[4]

Народ 1989 (%) 2001 (%)
українці 92,2 93,7
росіяни 5,5 3,9
молдовани 0,7 0,7
білоруси 0,7 0,5
Загальна кількість населення 43,7 тис. 41,1 тис.

Економіка[ред. | ред. код]

Економіка району є аграрною, представлена переважно підприємствами АПК.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 159 826 га або 86% від загальної території. Основні напрямки виробництва це вирощення зернових, олійних культур, кукурудзи й цукрового буряка. Існує 221 агропромислове формування, з яких 164 є фермерськими господарствами.

На тваринницьку галузь припадає майже третина виробництва валового продукту сільського господарства. Основою розвитку тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней. Головним напрямком є виробництво молока і м'яса.

Промисловість[ред. | ред. код]

Промисловість району наразі представлена підприємствами харчової промисловості. Діють 6 промислових підприємств. Найбільшим з них є ТОВ «Олександрійський цукровий завод». За виходом цукру, він входить до першої п'ятірки цукрових заводів України та є більшим з двох цукрових заводів області (на початку 1990-тих років в області діяло 14 цукрових заводів).

Інші підприємства: ВАТ «Харчосмакова фабрика», ВАТ «Червонокам'янське РТП», ТОВ «УкрАгроКом» МП «Неємія», ТОВ «Хівіскпром», ЧП «Сучасні технології нагрівання плюс».

Крім того в районі діють 6 млинів, 6 олійниць, 2 крупорушки, 2 цехи по виробництву макаронних виробів, 3 пекарні.

Транспорт[ред. | ред. код]

Територією району проходять дві дороги загальнодержавного призначення: E50 (М04) (Знам'янка — Дебальцеве) та E584 (М22) (Полтава — Олександрія). Дорожня мережа загалом становить 412,6 кілометри доріг, із яких 67,8 км — державного, 125,6 км — обласного й 182 км — районного значення.

На території є залізнична мережа, що адміністративно належить до Одеської залізниці. Всього нараховується 5 станцій: Користівка, Королівка, Лікарівка, Шарівка, Щаслива. 2008 року введено в дію електрифіковану дільницю Кременчук — Бурти — Користівка, що забезпечує рух електропоїзда.

Освіта[ред. | ред. код]

В Олександрійському районі є 64 заклади освіти:

  • 30 дошкільних навчальних закладів;
  • 2 навчально-виховні комплекси;
  • 19 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ст.;
  • 9 загальноосвітніх шкіл І-ІІ ст.;
  • 2 позашкільних навчальних заклади;
  • 2 міжшкільні навчально-виробничі комбінати[5].

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

У місті Олександрії розташована центральна районна лікарня, також є 3 дільничні лікарні, 10 амбулаторій, 32 фельдшерсько-акушерських пункти, санаторії «Дружба» в яких працюють майже 500 медичних працівника та 270 фахівців інших професій.

Культура[ред. | ред. код]

Районна бібліотека, будинок у якому жила родина Дмитра Чижевського

У районі діють 34 будинки культури та клуби, в тому числі районний будинок культури в Олександрії.

Бібліотечна мережа охоплює 33 бібліотеки із загальним книжковим фондом 475624 тисячі примірників. Діє 1 музична школа, 11 музеїв, на громадських засадах. Самодіяльність представлена 225 художніми колективами, з яких 12 носять звання «народний аматорський». Найпомітнішими є вокальний квартет «Любисток», хор «Хлібодар», гурт «Петриківські козаки», фольклорний ансамбль «Червона калина».

Суспільно-політичне життя[ред. | ред. код]

В Олександрійському районі зареєстровано 79 районних організацій політичних партій та об'єднань, а також близько 70 громадських, профспілкових та благодійних організацій.

Релігія[ред. | ред. код]

В районі діють 27 релігійних громад різних конфесій та спрямувань. Серед них: 10 громад Української православної церкви, 2 громади Української православної церкви Київського патріархату, 1 громада римо-католицької церкви, 1 жіночий монастир, 2 громади євангельських християн баптистів, 1 громада Української автокефальної православної церкви, 4 громади союзу церкви божої, 6 громад християн віри євангельської, 1 громада християн віри євангельської (автономні).

Всі релігійні організації мають приміщенням для проведення релігійної діяльності: власні приміщенням — 20, орендовані — 6, в стадії будівництва — 1.

Пам'ятки району[ред. | ред. код]

В Олександрійському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 67 пам'яток історії.

Районний будинок культури, пам'ятка архітектури

У районі нараховується понад 100 пам'яток історії та культури, 113 археології та 11 архітектури. За державним реєстром України на обліку перебуває 113 пам'яток археології, 67 пам'яток історії та 1 пам'ятка монументального мистецтва.

В Олександрійському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 14 пам'яток архітектури. Пам'ятки архітектури місцевого значення:

  1. Колишній маєток Вимберга (с. Ясинуватка);
  2. Церква Святого Йосипа Обручника (с. Березівка)4
  3. Районна лікарня (смт. Нова Прага);
  4. Колишня будівля складів (смт. Нова Прага);
  5. Будинок магазину (смт. Нова Прага);
  6. Церква Святого Миколая (с. Світлопіль);
  7. Будинок притулку (смт. Нова Прага);
  8. Ветеринарна лікарня (смт. Нова Прага);
  9. Млин (смт. Нова Прага);
  10. Конюшня (смт. Нова Прага);
  11. Колишня міська школа (с. Бандурівка);
  12. Колишній особняк (с. Бандурівка).

На території району є значна кількість курганів-поховань. Пам'ятки археології представлені бронзовою добою, протягом якої тут існувало кілька етносів. Поховання ямної культури виявлені біля села Протопопівка. Біля села Войнівка — поховання катакомбної культури. Також є пам'ятки скіфського часу.

Період від епохи ранньої бронзи до доби заліза представлений похованнями в курганах, що були досліджені біля сіл Головківки і Протопопівки.

Особистості[ред. | ред. код]

Див. також: Втрати силових структур внаслідок вторгнення в Україну російських військових формувань (Олександрійщина)

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Олександрійського району було створено 48 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 57,82% (проголосували 14 615 із 25 275 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 44,84% (6 553 виборців); Юлія Тимошенко - 17,22% (2 517 виборців), Олег Ляшко - 11,40% (1 666 виборців), Анатолій Гриценко - 6,79% (993 виборців), Сергій Тігіпко - 6,47% (945 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 1,27%.[6]

Література[ред. | ред. код]

  • Міщенко Г. П. Кіровоградська область. — К., 1961.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Ресурси[ред. | ред. код]

Знам'янський район Світловодський район Онуфріївський район
Дніпропетровська область
(П'ятихатський район)
Новгородківський район Петрівський район Дніпропетровська область
(П'ятихатський район)