Олександр Богарне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Богарне
Général ALEXANDRE FRANCOIS MARIE DE BEAUHARNAIS (1760-1794).jpg
Інші імена Франсуа-Марі
Народився 22 листопада 1428(1428-11-22)
Мартініка
Помер 14 квітня 1471(1471-04-14) (42 роки)
Париж
страта
Громадянство Франція
Діяльність політик, військовий очільник
Титул віконт
Посада Q3044918?
Звання генерал
Конфесія католицтво
Батько Франсуа Богарне
Дружина Жозефіна Богарне
Діти Євген Богарне
Гортензія Богарне

Олександр Богарне (фр. Alexandre François Marie de Beauharnais; *28 травня 1760 —†23 липня 1794) — французький політичний та військовий діяч часів Першої республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у 1760 році на о. Мартініка. Замолоду навчався в коледжі дю Плессі в Парижі, потім провів два роки в університеті Гейдельберга в Німеччині. У 1776 році стає молодшим лейтенантом Саарського піхотного полку. У 1779 році отримує звання капітана. У 1789 році обирається до Генеральних штатів від Блуа. Підтримав революційні події. 18 червня 1791 році обирається президентом Установчих зборів. Того ж року отримує звання підполковника.

В подальшому воював під командуванням генерала Люкнера, згодом перейшов до Рейнської армії. У 1792 році стає бригадним генералом. У 1793 році — дивізійним генералом. 23 травня того ж року очолив Рейнську армію. 13 червня його призначено військовим міністром. Проте наступного дня під писком якобинців відмовився від цієї посади. Здебільшого займався обороною кордонів. Того ж року вимушений був відступити з Майнца. Тоді ж подав у відставку. Водночас обирається мером Ла-Ферте-Боарне. Втім 1794 році заарештований за втрату Майнца, зрештою засуджений до страти. Гільойтиновано Богарне 23 липня 1794 року.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Жозефіна Роз Таше де ля Пажері

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Jean-Claude Fauveau, Joséphine l'impératrice créole. L'esclavage aux Antilles et la traite pendant la Révolution française, Éditions L'Harmattan, 2010, 390 pages, (ISBN 978-2-296-11293-3).
  • Sigrid-Maria Größing: Um Macht und Glück — Schicksale der Geschichte, Amalthea Verlag