Перейти до вмісту

Олександр Богарне

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олександр Богарне
фр. Alexandre de Beauharnais Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоФрансуа-Марі
Народився28 травня 1760(1760-05-28)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Фор-де-Франс Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 липня 1794(1794-07-23)[1][2][…] (34 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж, Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
·обезголовлення Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЦвинтар Пікпюс Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, військовий очільник
Alma materГайдельберзький університет Рупрехта-Карла Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникРеволюційні війни, Війна за незалежність США і Війна першої коаліції Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1776
Титулвіконт
Посададепутат Національної асамблеї Франції Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнягенерал
Конфесіякатолицтво
РідHouse of Beauharnaisd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоFrancis V de Beauharnaisd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиMarie Anne Henriette Françoise Pyvart de Chastulléd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЖозефіна Богарне
ДітиЕжен Богарне і Гортензія Богарне[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

Олександр Богарне (фр. Alexandre François Marie de Beauharnais; 28 травня 1760 —23 липня 1794) — французький політичний та військовий діяч часів Першої республіки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у 1760 році на о. Мартиніка. Замолоду навчався в коледжі дю Плессі в Парижі, потім провів два роки в університеті Гейдельберга в Німеччині. У 1776 році стає молодшим лейтенантом Саарського піхотного полку. У 1779 році отримує звання капітана. У 1789 році обирається до Генеральних штатів від Блуа. Підтримав революційні події. 18 червня 1791 році обирається президентом Установчих зборів. Того ж року отримує звання підполковника.

В подальшому воював під командуванням генерала Люкнера, згодом перейшов до Рейнської армії. У 1792 році стає бригадним генералом. У 1793 році — дивізійним генералом. 23 травня того ж року очолив Рейнську армію. 13 червня його призначено військовим міністром. Проте наступного дня під тиском якобинців відмовився від цієї посади. Здебільшого займався обороною кордонів. Того ж року вимушений був відступити з Майнца. Тоді ж подав у відставку. Водночас обирається мером Ла-Ферте-Боарне. Втім 1794 році заарештований за втрату Майнца, зрештою засуджений до страти. Гільойтиновано Богарне 23 липня 1794 року.

Похований на цвинтарі Пікпюс.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Жозефіна Роз Таше де ля Пажері

Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Sycomore / Assemblée nationale
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ Гортензия (Евгения Богарне) // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. IX. — С. 339.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jean-Claude Fauveau, Joséphine l'impératrice créole. L'esclavage aux Antilles et la traite pendant la Révolution française, Éditions L'Harmattan, 2010, 390 pages, (ISBN 978-2-296-11293-3).
  • Sigrid-Maria Größing: Um Macht und Glück — Schicksale der Geschichte, Amalthea Verlag
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олександр Богарне
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олександр_Богарне&oldid=43867297