Олександр Гельський
| Олександр Гельський | |
|---|---|
 | |
| Основні відомості | |
| Народження |
1175[1] або 1185[2][3][4] Гейлсоуен, Dudleyd, Західний Мідленд, Англія |
| Країна: |
 Королівство Англія |
| Альма-матер: | Паризький університет[d] |
| Заклад: | Паризький університет[d] |
| Конфесія: | католицька церква |
| Смерть: | 21 серпня 1245[1], 28 серпня 1245[5] або 1245[6] |
| Париж, Королівство Франція[1] | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | філософ, богослов, викладач університету, письменник |
| Основні інтереси: | філософія |
| Послідовники: | Бонавентура і Eudes Rigaudd |
 Олександр Гельський у Вікісховищі | |
Олександр Гельський (лат. Halensis, Alensis, Halesius, Alesius; 1185, Гельс — 1245, Париж) — англійський схоласт-францисканець, засновник францисканської школи при Паризькому університеті.
Біографія[ред. | ред. код]
Початкову освіту здобув у гельському абатстві[en], потім продовжив навчання в Сорбонні, де вивчав теологію. Вступив у францисканський орден в 1222 році, вперше формально налагодив взаємозв'язок між орденом і Паризьким університетом. Здобув популярність як професор теології і укладач приміток до Біблії. Перший коментатор «сентенцій» Петра Ломбардского. Широко використовував ідеї філософії Аристотеля в період заборони його праць для навчання. Взяв участь в Першому Ліонському соборі в 1245 році, після повернення з якого помер. Його знаменитим студентом і послідовником був Бонавентура.
Найбільш значним і об'ємним твором Олександра Гельського є Summa theologiae, в якій він викладає власні теологічні погляди і обрані ідеї і доводи його сучасників. Праця залишилася незавершеною за життя автора, спроба її завершення була зроблена послідовниками.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 58. — ISBN 978-2-221-06888-5
- ↑ Bibliothèque nationale de France Record #12546721g // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica.
- ↑ Biblissima — 2012.
- ↑ BeWeB
- ↑ Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
Джерела[ред. | ред. код]
- Католическая Энциклопедия. Том 1. А — З. Издательство: Издательство Францисканцев, 2002.
- Werner Dettloff: «Alexander Halesius». In: Theologische Realenzyklopädie (1978), 245—248 Google-Booksearch [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Georg Steer: «Alexander von Hales». In: Verfasserlexikon (1978), 218—220. Google-Booksearch [Архівовано 16 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
